в припущенні, що існує один з цих інтегралів; існування іншого звідси вже випливає. Ця формула носить назву формули інтегрування за частинами. Доведемо її.
Нехай існує інтеграл
. Розклавши проміжок [а, b] на частини [xi, xi+1] (i = 0, 1, ..., n — 1), оберемо в цих частинах довільно по точці таким чином, щоСуму Стілтьєсадля інтеграла
можна представити у вигляді
Якщо додати або відняти зправа вираз
то перепишеться так:Вираз у фігурних дужках представляє собою стілтьесову суму для інтеграла
(існування якого припущено!). Вона відповідає розбиттю проміжку [а, b] точками ділення якщо в якості обраних з проміжків точок узяти xi, а для проміжків , відповідно, а і b. Якщо, як зазвичай, покласти то тепер довжини всіх частинних проміжків не перевищать .При
сума у квадратних дужках прямує до , з чого слідує, що існує границя і для , тобто інтеграл і цей інтеграл визначається формулою (9). [8]§5. Зведення інтеграла Стілтьєса до інтегралу Рімана
Нехай функція f(x) неперервна на проміжку [a, b], a g(x) монотонно зростає в цьому проміжку, і притому в суворому сенсі. Тоді, як показав Лебег (Н. Lebesgue), інтеграл Стілтьеса
за допомогою підстановки безпосередньо зводиться до інтегралу Рімана.Доведемо тепер, що
(10)де останній інтеграл береться у звичайному сенсі, його існування забезпечено, так як функція g(v), а з нею і складна функція f(g-1(v)) неперервні.
Для цього розкладемо проміжок [а, b] на частини за допомогою точок ділення
a=x0<x1<…<xi<xi+1<…<xn=b
и складемо стілтьесову суму
Якщо покласти vi = g(xi) (i = 0, 1, . . ., n), то будемо мати
v0<v1< ... <vi< vi+1 < ... <vn = V.
Так як хi = g-1 (vi), то
Цей вираз має вигляд ріманової суми для інтеграла
Маємо
ітак що
Припустимо тепер
настільки малими, щоб коливання функції f(x) у всіх проміжках [xі, хі+1] були менше довільно наперед заданого числа > 0. Так як при , очевидно, , то одночасно і < .В такому випадку
<Цим доведено, що
звідки и слідує (10). [4;6]
Доведемо наступну теорему:
1. Якщо функція f(x) інтегрована в сенсі Рімана на проміжку [a, b], a g(x) представлена інтегралом
де функція абсолютно інтегровна в [а,b], то
(11)
Існування інтеграла Стілтьєса при зроблених припущеннях уже було доведено вище.
Залишається лише з’ясувати рівність (11).
Без зменшення загальності можна припустити, що функція
додатна.Складемо суму Стілтьєса
Так як, з іншого боку, можна написати
то будемо мати
Очевидно, для
буде , де означає коливання функції f(x) на проміжку [xі, xі+1]. Звідси витікає така оцінка записаної вище різниці:Нам відомо, що при
остання сума прямує до 0, з чого слідує, що ,що і доводить формулу (11).
2. При тих самих припущеннях стосовно функції f(x) припустимо, що функція g(x) неперервна на всьому проміжку [а, b] і має в ньому, за виключенням лише скінченої кількості точок, похідну g'(x), яка на [а, b] абсолютно інтегрована. Тоді
(12)
Звертаючись до випадків, коли функція g(x)є розривною розглянемо спочатку «стандартну» розривну функцію р(х), яка визначається рівностями
Вона має розрив першого роду — стрибок — у точці х= 0 зправа, причому величина стрибка р(+0) – р(0)) дорівнює 1; в точці х =0 зліва і в решті точок функція p(x)неперервна. Функція p(x–c) буде мати такий самий розрив у точці x=cзправа; навпаки, p(с –x)буде мати подібний розрив у точціx=cзліва, причому величина стрибка дорівнює – 1.
Припустимо, що функція f(x) неперервна в точці х = с, і обчислимо інтеграл
, де (при інтеграл рівний нулю).Складемо суму Стілтьєса:
.Нехай точка
потрапляє, скажімо в -ий проміжок, так що . Тоді , а при , очевидно . Таким чином, уся сума зводиться до одного доданку . Нехай тепер . По неперервності . Виходячи з цього, існує (при )