в припущенні, що існує один з цих інтегралів; існування іншого звідси вже випливає. Ця формула носить назву формули інтегрування за частинами. Доведемо її.
Нехай існує інтеграл
Суму Стілтьєсадля інтеграла
можна представити у вигляді
Якщо додати або відняти зправа вираз
Вираз у фігурних дужках представляє собою стілтьесову суму для інтеграла
При
§5. Зведення інтеграла Стілтьєса до інтегралу Рімана
Нехай функція f(x) неперервна на проміжку [a, b], a g(x) монотонно зростає в цьому проміжку, і притому в суворому сенсі. Тоді, як показав Лебег (Н. Lebesgue), інтеграл Стілтьеса
Доведемо тепер, що
де останній інтеграл береться у звичайному сенсі, його існування забезпечено, так як функція g(v), а з нею і складна функція f(g-1(v)) неперервні.
Для цього розкладемо проміжок [а, b] на частини за допомогою точок ділення
a=x0<x1<…<xi<xi+1<…<xn=b
и складемо стілтьесову суму
Якщо покласти vi = g(xi) (i = 0, 1, . . ., n), то будемо мати
v0<v1< ... <vi< vi+1 < ... <vn = V.
Так як хi = g-1 (vi), то
Цей вираз має вигляд ріманової суми для інтеграла
Маємо
так що
Припустимо тепер
В такому випадку
Цим доведено, що
звідки и слідує (10). [4;6]
Доведемо наступну теорему:
1. Якщо функція f(x) інтегрована в сенсі Рімана на проміжку [a, b], a g(x) представлена інтегралом
де функція
Існування інтеграла Стілтьєса при зроблених припущеннях уже було доведено вище.
Залишається лише з’ясувати рівність (11).
Без зменшення загальності можна припустити, що функція
Складемо суму Стілтьєса
Так як, з іншого боку, можна написати
то будемо мати
Очевидно, для
Нам відомо, що при
що і доводить формулу (11).
2. При тих самих припущеннях стосовно функції f(x) припустимо, що функція g(x) неперервна на всьому проміжку [а, b] і має в ньому, за виключенням лише скінченої кількості точок, похідну g'(x), яка на [а, b] абсолютно інтегрована. Тоді
Звертаючись до випадків, коли функція g(x)є розривною розглянемо спочатку «стандартну» розривну функцію р(х), яка визначається рівностями
Вона має розрив першого роду — стрибок — у точці х= 0 зправа, причому величина стрибка р(+0) – р(0)) дорівнює 1; в точці х =0 зліва і в решті точок функція p(x)неперервна. Функція p(x–c) буде мати такий самий розрив у точці x=cзправа; навпаки, p(с –x)буде мати подібний розрив у точціx=cзліва, причому величина стрибка дорівнює – 1.
Припустимо, що функція f(x) неперервна в точці х = с, і обчислимо інтеграл
Складемо суму Стілтьєса:
Нехай точка