i | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
1 | 0,12 | 0,125 | 0,5 | 0,21 | 0,56 | 0,25 | 0,65 | 0,27 | 0,27 | 0,15 | 0,21 | 0,19 | 0,15 | 0,12 | 0,17 | 0,25 | 0,3 | 0,54 | 0,63 |
Значення
знаходимо з системи рівнянь:Як зазначено у розділі 1, одно із значень
може вибиратися довільно. Покладемо для зручності , де – інтенсивність обслуговування головного центру 1. Маємо такі значення коефіцієнтів передачі :Відносні коефіцієнти використання і-го центру дорівнюють
:Таблиця 7.3 Відносні коефіцієнти використання і-го центру.
i | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
1 | 0,83 | 0,4 | 0,3 | 0,476 | 0,089 | 0,4 | 0,769 | 0,55 | 0,74 | 0,33 | 0,23 | 0,8 | 1,08 | 1,18 | 1,01 | 0,59 | 0,575 | 0,963 | 0,761 |
За допомогою методу Бузена знаходимо значення
. Заповнюємо таблицю, використовуючи формулуУ правому стовпці таблиці отримані значення нормалізуючої константи
. Тепер знайдемо основні характеристики функціонування мережі.За формулою (2.1.31)
визначимо середню довжину черги у і-му центрі.
Інтенсивність вихідного потоку повідомлень з і-го центру
за означенням дорівнює середньому числу повідомлень, які були обслуговані у ньому за одиницю часу. Обчислимо інтенсивність у кожному центрі за формулою (2.1.26)Середній час перебування повідомлення в і-му центрі обслуговування
дорівнює відношенню середньої довжини черги до середньої інтенсивності вихідного потоку, тобто (2.1.32) .Обчислимо у кожному центрі:
Таблиця 7.3 Результати розрахунку показників функціонування мережі
№ центру i | |||
1 | 1,0000 | 2,980328 | 2,980328 |
2 | 0,0999 | 17,09798 | 1,708593 |
3 | 0,0500 | 8,824672 | 0,440875 |
4 | 0,1499 | 1,990151 | 0,298257 |
5 | 0,0999 | 5,726601 | 0,572036 |
6 | 0,0499 | 1,472157 | 0,073526 |
7 | 0,0999 | 4,41441 | 0,440875 |
8 | 0,0499 | 1,255889 | 0,062713 |
9 | 0,1497 | 4,915428 | 0,736029 |
10 | 0,1992 | 6,459583 | 1,286915 |
11 | 0,0498 | 6,881465 | 0,342598 |
12 | 0,0498 | 4,483347 | 0,223145 |
13 | 0,1507 | 10,31031 | 1,553436 |
14 | 0,1458 | 28,09523 | 4,095602 |
15 | 0,1161 | 55,61827 | 6,455276 |
16 | 0,1377 | 22,84074 | 3,144646 |
17 | 0,1172 | 6,980735 | 0,818049 |
18 | 0,1364 | 5,728309 | 0,781422 |
19 | 0,4032 | 6,481892 | 2,613804 |
20 | 0,368404 | 3,72383 | 1,371875 |
ВИСНОВКИ
Важливим розділом теорії масового обслуговування є мережі масового обслуговування. За допомогою мереж СМО моделюють багато типів транспортних, технологічних та обчислювальних систем, процеси надання медичної допомоги, обслуговування пасажирів та ін. У роботі Ф.Мура було показано, що мережі МО є адекватними моделями функціонування обчислювальних систем. Подальший розвиток області застосування теорії мереж МО пов'язаний з удосконалюванням апаратного та програмного забезпечення обчислювальних систем.
Постановкою задачі дипломної роботи є дослідження математичних підходів та методів, які використовуються для аналізу і розрахунку показників функціонування мереж МО.
Мережа МО є сукупністю кінцевого числа обслуговуючих центрів, в якій циркулюють повідомлення, які переходять відповідно до маршрутної матриці з одного центру в іншій.Якщо у момент надходження повідомлення всі обслуговуючі прилади центру зайняті, то повідомлення займає чергу в буфері, у якому чекає початку обслуговування. У загальному випадку мережу МО можна зобразити у вигляді графа, вершинами якого є одноканальні або багатоканальні СМО. Розрізняють розімкнені та замкнені мережі. Для замкненої стохастичної мережі не існує зовнішніх джерел вимог, тобто в ній завжди знаходиться однакова кількість вимог. У розімкненій мережі існують джерела і стоки вимог. Розглянемо детальніше основні підходи до їх розрахунку.