Таким чином, ми знову одержали розв’язок, що має мультиплікативну форму.
Для відкритої мережі МО з інтенсивністю вхідного потоку
де позначено
Стаціонарний розподіл Р(n) існує і єдиний, якщо збігається ряд
У частковому випадку, коли інтенсивність вхідного потоку не залежить від числа повідомлень в мережі і дорівнює Λ, маємо
В цьому випадку (2.1.21) набуде вигляду
Тут Pi(ni) — стаціонарна імовірність того, що в і-му центрі, що розглядається ізольовано, знаходиться ni, повідомлень:
Вираз (2.1.22), відомий як теорема розкладання Джексона, показує, що дана мережа є сукупністю незалежних центрів обслуговування з пуассонівськими вхідними потоками з параметрами
Таким чином, для відкритих і замкнених експоненціальних мереж розв’язок має мультиплікативну форму, що допускає декомпозицію мережі на ізольовані центри. Одержаний результат є нетривіальним, оскільки потоки у відкритих і замкнених експоненціальних мережах МО з довільною маршрутною матрицею не є пуассонівськими; він має вирішальне значення для розробки ефективних обчислювальних алгоритмів.
2.1.4 ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОДНОРІДНИХ МЕРЕЖ
Основною метою при використанні моделей мереж МО для аналізу обчислювальних систем і мереж є відшукання різних показників якості функціонування або характеристик мереж МО. Ми розглянули одну з найважливіших таких характеристик — розподіл імовірності станів Р(n). Перейдемо тепер до визначення інших характеристик імовірності однорідних експоненціальних МО, що залежать від навантаження.
По аналогії з формулою (2.1.15) граничний розподіл числа повідомлень в М-му (граничному) центрі визначається у вигляді
З урахуванням виразу (2.1.20) для нормалізуючої константи маємо
Граничний розподіл в будь-якому центрі
Інтенсивність потоку повідомлень, що виходить, з і-го центру λi(N) за означенням дорівнює середньому числу заявок, що обслуговуються в ньому за одиницю часу. Таким чином,
З визначення
Підставляючи (2.1.25) і (2.1.23) в (2.1.24), одержуємо для
Для випадку, коли інтенсивність обслуговування в i-му центрі описується виразом (1.1.1), продуктивність λi(N) може бути визначена через середню кількість зайнятих приладів в і-му центрі ui(n):
де ui(n) задовольняє наступному співвідношенню:
Співвідношення (2.1.28) дозволяє визначити характеристики зайнятості і пропускної спроможності для всіх центрів, якщо розраховані або виміряні характеристики одного вузла.
З (2.1.27) і (2.1.28) встановлюється рівність нормованих пропускних спроможностей для кожного центру
Із співвідношення
Математичне сподівання числа повідомлень в М-му центрі з урахуванням виразу (2.1.23) має вигляд
Для вузла, що не залежить від навантаження, вираз, що описує середню довжину черги в центрі, спрощується:
Відповідно до формули Літтла середній час перебування повідомлень в i-му центрі обслуговування Ti(N) дорівнює відношенню середньої довжини черги до середньої інтенсивності вхідного потоку. У стаціонарному режимі інтенсивність вихідного потоку дорівнює інтенсивності вхідного потоку, тому
Особливий інтерес представляє час циклу Vi(N) — середнє значення інтервалу часу між моментом виходу з i-го центру до моменту першого надходження вказаного повідомлення в цей центр. Якщо ei=1, то величину ej можна інтерпретувати як середнє число відвідувань повідомленням j-го центру між двома послідовними відвідуваннями i-го центру. Отже, сумарний середній час, проведений повідомленням за час циклу в j-му центрі, складає
Підставляючи в (2.1.33) вираз (2.1.32) і враховуючи співвідношення (2.1.29), яке в даному випадку має вигляд
Таким чином, час циклу
2.2 МЕРЕЖІ МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ З КІЛЬКОМА КЛАСАМИ ПОВІДОМЛЕНЬ
Однорідні експоненціальні мережі МО володіють рядом обмежень, які в значній мірі звужують область їх практичного застосування. До їх числа відносяться: по-перше, припущення про експоненціальний розподіл тривалості обслуговування повідомлень у кожному центрі; по-друге, обмеження на дисципліну обслуговування в центрах, яке передбачає обслуговування за принципом ПППО; по-третє, припущення про статистичну однорідність повідомлень, що циркулюють в мережі. Розглянемо тепер мережі МО, в яких зняті всі згадані вище обмеження, — змішані мережі МО з кількома класами повідомлень і широким набором дисциплін обслуговування в центрах.
2.2.1 ОПИС ЗМІШАНОЇ МЕРЕЖІ
Змішана мережа МО складається з кінцевого числа М центрів обслуговування, між якими відповідно до маршрутної матриці Р циркулює R різних класів повідомлень. Під час переходу з одного центру в іншій повідомлення можуть змінювати клас так, що повідомлення r-того класу може стати повідомленням s-го класу
Маршрут в змішаній мережі з кількома класами задається матрицею
На парах (ir) визначається марківський ланцюг з матрицею переходів Р, який можна розкласти на L ергодичних неперетинних підланцюгів, множина станів кожного з яких E1, E2, …, EL.
Нехай nir — число повідомлень класу r в i-му центрі в стані мережі n; Nj=M(n, Ej) і N=M(n) — відповідно число повідомлень в підланцюзі Ej і в мережі МО в стані n. Тоді виконуються співвідношення
причому, якщо Nj = M(n, Ej) = const при