Смекни!
smekni.com

Систематичний відбір (стр. 3 из 14)

де

- коефіцієнт кореляції між парами одиниць, що належать до однієї й тієї самої систематичної вибірки. Цей коефіцієнт визначається за формулою

,

де чисельник є середнім по всім

різним парам, а знаменник – середнє по всім
значенням
. Розпишемо чисельник і знаменник:

Підставивши отримані вирази у

отримаємо:

.

Доведення.

Дисперсія середнього значення

систематичної вибірки дорівнює

.

Звідси маємо

.

Отже,

.

Ділимо обидві частини на

і отримуємо вираз для

.

Останній результат показує, що додатна кореляція між одиницями в одній і тій самій вибірці збільшує дисперсію вибіркового середнього. Навіть мала додатна кореляція може мати великий ефект за рахунок множника

.

Теорема доведена.

Дві попередні теореми виражали

через дисперсію популяції
, тобто співвідносили дисперсію
з дисперсією для простої випадкової вибірки

.

Існує аналог теореми 1.1.3, в якому

виражена через дисперсію стратифікованої випадкової вибірки, де страти складалися з перших
одиниць, других
одиниць і т.п. При позначеннях індекс
при
відповідає номеру страти. Середнє для страти будемо записувати так
.

Теорема 1.1.4.

, (1.1.4)

– дисперсія одиниць, що належать до однієї й тієї самої страти. В знаменнику стоїть
, тому що кожна з
страт вносить
ступінь вільності. Величина

.

є коефіцієнтом кореляції між відхиленнями від середнього значення для страти по всім парам одиниць, що належать до однієї й тієї ж систематичної вибірки.

. (1.1.5)

Доведення.

Доведення цієї теореми аналогічно доведенню теореми 1.1.3.

Дисперсія середнього значення

систематичної вибірки дорівнює

Розпишемо середнє значення популяції

через середнє стратифікованої вибірки
:

{
- це
-та одиниця
-ї страти}

.

Отже маємо


.

Отже,

.

Теорема доведена.

Наслідок. Якщо

, то систематична вибірка має ту саму точність, що й відповідна стратифікована випадкова вибірка з однією одиницею у кожній страті.

Це твердження випливає з того, що для такої стратифікованої випадкової вибірки

дорівнює:

.

Теорема 1.1.5. Дисперсія величини

, яка використовується для оцінювання сумарного значення популяції
, дорівнює

.

Приклад. У таблиці 1.1.2 наведені данні для невеликої штучної популяції, яка показує тенденцію до досить стійкого зростання значень ознаки у послідовності одиниць. Маємо

,
,
. Кожний стовпчик відповідає деякій систематичній вибірці, а рядки є стратами. Приклад ілюструє ситуацію, коли кореляція «всередині страт» додатна. Наприклад, у першій вибірці кожне з чотирьох чисел (0, 6, 18, 26) менше середнього значення у страті, до якого воно належить. Це справедливо, з невеликим винятком, для перших п’яти систематичних вибірок. В останніх п’яти вибірках відхилення від середніх значень для страт в основному додатне. Таким чином, члени суми у виразі для
переважно додатні. Відповідно до теореми 1.1.4 можна очікувати, що систематичний відбір буде менш точним, ніж стратифікований випадковий відбір з однією одиницею у кожній страті.

Таблиця 1.1.2 Данні по 10 систематичним вибіркам при обсязі вибірок

та обсязі популяції
Страта Номер систематичної вибірки (
)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
I II III IV 0 6 18 26 1 8 19 30 1 9 20 31 2 10 20 31 5 13 24 33 4 12 23 32 7 15 25 35 7 16 28 37 8 16 29 38 6 17 27 38 4,1 12,2 23,3 33,1
12, 5 14, 75 15, 25 15, 75 18, 75 17, 75 20, 5 22 22, 75 22 72,7
50 58 61 63 75 71 82 88 91 88

Середнє значення систематичної вибірки має розподіл