Аналіз дослідницьких даних показує, що в якості емпіричної (підібраної) функції можна використати функцію
Для зручності обчислень складемо наступну розрахункову таблицю (
| | | | |
1 | 1 | 80 | 1 | 80 |
2 | 3 | 90 | 9 | 270 |
3 | 4 | 120 | 16 | 480 |
4 | 2 | 100 | 4 | 200 |
5 | 5 | 110 | 25 | 550 |
6 | 7 | 150 | 49 | 1050 |
7 | 8 | 160 | 64 | 1280 |
8 | 9 | 130 | 81 | 1170 |
| | | | |
Підставимо дані останнього рядка таблиці в нормальну систему рівнянь:
Вирішуючи систему, одержимо
5) Підставляючи ці значення параметрів, одержимо емпіричну функцію:
6) РОЗРАХУНКОВА РОБОТА №3
“ЗНАХОДЖЕННЯ ВИБІРКОВОГО КОЕФІЦІЕНТА КОРЕЛЯЦІЇ ТА ПРЯМИХ ЛІНІЙ РЕГРЕСІЇ”
| | | ||||
10-15 | 15-20 | 20-25 | 25-30 | 30-35 | ||
2,0-2,5 | 6 | 6 | ||||
2,5-3,0 | 6 | 6 | 12 | |||
3,0-3,5 | 6 | 4 | 10 | |||
3,5-4,0 | 2 | 4 | 2 | 8 | ||
4,0-4,5 | 4 | 4 | ||||
| 6 | 4 | 8 | 10 | 12 | 40 |
За відповідним рівнянням регресії оцінити середні затрати електроенергії на 1 тн. металу тих заводів, у яких середньодобове вироблення металу складає 22,5 тис.т., та порівняти їх з відповідним груповим середнім.
Надано таблицю, яка визначає деякий неперервний розподіл. За цим розподілом треба утворити дискретний розподіл, взявши значеннями
1. Обчислити коефіцієнт кореляції та проаналізувати тісноту та напрям зв'язку між
2. Скласти рівняння прямих регресії
3. Обчислити для даного значення однієї змінної відповідне значення іншої, використавши для цього одне з одержаних рівнянь регресії (підхоже) та порівняти це значення з відповідним груповим середнім (це останнє завдання подано разом з кореляційною таблицею).
РОЗВ’ЯЗАННЯ
1) Перейдемо до дискретних розподілів, тобто значення змінних Х и Y приймемо середини відповідних інтервалів:
| | | ||||
12,5 | 17,5 | 22,5 | 27,5 | 32,5 | ||
2,25 | 6 | 6 | ||||
2,75 | 6 | 6 | 12 | |||
3,25 | 6 | 4 | 10 | |||
3,75 | 2 | 4 | 2 | 8 | ||
4,25 | 4 | 4 | ||||
| 6 | 4 | 8 | 10 | 12 | 40 |
2) Для обчислення вибіркового коефіцієнта кореляції потрібно обчислити вираження
За хибний нуль
3) У кожній клітці, у якій частота
4) Знаходимо суму всіх чисел, що коштують у правих кутах кліток одного рядка й записуємо її в клітку стовпця
5) Множимо варіанту
6) З метою контролю аналогічні обчислення робимо по стовпцях, причому добуток
Потім множимо варіанту и на
| -2 | -1 | 0 | 1 | 2 | | | ||||||||||
-2 | -12 | 6 | 12 | 6 | 12 | -24 | |||||||||||
-1 | -6 | 6 | 6 | -6 | 6 | 12 | 12 | 18 | -18 | ||||||||
0 | 0 | 6 | 0 | 0 | 4 | 4 | 10 | 4 | 0 | ||||||||
1 | 2 | 2 | -4 | 4 | 4 | -4 | 2 | 2 | 0 | 8 | -8 | -8 | |||||
2 | 8 | 4 | -8 | 4 | -8 | -16 | |||||||||||
| 6 | 4 | 8 | 10 | 12 | 40 | |||||||||||
| 10 | 4 | 2 | -6 | -18 | ||||||||||||
| -20 | -4 | 0 | -6 | -36 | -66 |
7) Обчислюємо