Кількісно міру похибки при заміні

на

(міру розсіювання

відносно

) будемо описувати величиною

(1.1.2)
Серед усіх оцінок з однією і тією самою дисперсією

мінімальну міру розсіювання відносно

мають оцінки, для яких

. Останнє випливає з нерівностей

(1.1.3)
Означення. Оцінку

будемо називати незміщеною оцінкою параметра

, якщо

,(1.1.4)
або, що те саме,

.
Наочно незміщеність оцінки

параметра

можна трактувати так: при багаторазовому використанні оцінки

як значення

, тобто при багаторазовій заміні

на

, середнє значення похибки

дорівнює нулеві.
Часто можна розглядати не одну оцінку

, побудовану за вибіркою

, а послідовність оцінок

,

. У цій ситуації природно говорити про асимптотичну поведінку послідовності оцінок

Означення. Послідовність оцінок

,

, будемо називати спроможною послідовністю оцінок параметра

, якщо для кожного

(1.1.5)
при

.
Означення. Послідовність оцінок

,

, будемо називати асимптотично незміщеною послідовністю оцінок параметра

, якщо

(1.1.6)
або, що те саме,

при

.
1.2 Емпірична функція розподілу
Означення. Нехай

– вибірка з неперервного розподілу F. Функцію

, визначену на

рівністю

(1.2.1)
будемо називати емпіричною функцією розподілу.

як функція випадкового вектора

є випадковою величиною; тому

також є функцією

, тобто

.
Для кожного фіксованого х емпірична функція розподілу

є незміщеною та спроможною оцінкою значення функції розподілу

.
Надалі буде зручно розглядати вибіркові значення

, розташовані в порядку зростання:

, тобто

– найменше серед значень

;

– друге за величиною і т. д.;

– найбільше з можливих значень

.
Означення. Послідовність
, будемо називати варіаційним рядом послідовності
, а,

- порядковими статистиками.
У термінах порядкових статистик емпіричну функцію розподілу можна подати у вигляді

(1.2.2)
Безпосередньо з рівності (1.2.2) знайдемо, що при фіксованому

значення

в кожній точці х відрізка

, оскільки кількість таких

, для яких

, дорівнює нулеві;

у кожній точці відрізка

, тому що кількість тих

, при яких

, дорівнює 1 і т. д.; нарешті,

для кожного х з відрізка

.
Із вищенаведеного випливає, що для кожного фіксованого

функція

невід’ємна; вона є сталою на кожному з відрізків

,

(а отже, неперервною зліва) і неспадною – зростає в точках

, стрибками

.
Графік емпіричної функції розподілу

(точніше – реалізації

) зображено на рис.1.2.1.

Рис.1.2.1. Графік реалізації емпіричної функції розподілу

Зауваження 1. Для вибірок

із неперервних розподілів імовірність збігу вибіркових значень дорівнює нулеві, але оскільки ми фіксуємо результати з заданою точністю (наприклад, до третього знака), деякі вибіркові значення можуть збігатися. При цьому стрибок емпіричної функції розподілу в точці

дорівнює

, де

– кількість вибіркових значень, які збігаються з

, враховуючи й

.