Рис. 3.7 Залежність величини
Рис. 3.8 Залежність величини
Метод зменшення невизначеності
Таблиця 3.5. Залежність величин
Обсяг вибірки | | | ||
Класичний метод | Метод зменшення невизначеності | Класичний метод | Метод зменшення невизначеності | |
3 | 0,443 | 0,256 | 0,018 | 0,016 |
4 | 0,412 | 0,259 | 0,020 | 0,015 |
5 | 0,359 | 0,244 | 0,012 | 0,009 |
6 | 0,296 | 0,204 | 0,011 | 0,010 |
7 | 0,314 | 0,221 | 0,015 | 0,013 |
8 | 0,276 | 0,210 | 0,011 | 0,008 |
9 | 0,265 | 0,194 | 0,006 | 0,004 |
10 | 0,256 | 0,192 | 0,007 | 0,006 |
11 | 0,216 | 0,169 | 0,004 | 0,003 |
12 | 0,214 | 0,169 | 0,005 | 0,004 |
13 | 0,201 | 0,169 | 0,003 | 0,002 |
14 | 0,190 | 0,158 | 0,005 | 0,004 |
15 | 0,194 | 0,157 | 0,003 | 0,003 |
За методом зменшення невизначеності для нормального розподілу N(1/2;1/36) знайдено такі результати: метод виявився більш ефективним за класичний метод, внаслідок менших значень математичного сподівання вибірок. Оскільки дисперсія зі збільшенням обсягу вибірок зменшується, це свідчить про те, що метод стійкий. Для наочності проілюструємо знайдені результати за допомогою графіків залежностей величин
Рис. 3.9 Залежність величини
Рис. 3.10 Залежність величини
Метод зменшення невизначеності
Таблиця 3.6. Залежність величин
Обсяг вибірки | | | ||
Класичний метод | Метод зменшення невизначеності | Класичний метод | Метод зменшення невизначеності | |
3 | 0,442 | 0,252 | 0,030 | 0,022 |
4 | 0,383 | 0,260 | 0,014 | 0,010 |
5 | 0,360 | 0,263 | 0,012 | 0,013 |
6 | 0,308 | 0,225 | 0,011 | 0,011 |
7 | 0,264 | 0,186 | 0,004 | 0,002 |
8 | 0,246 | 0,185 | 0,006 | 0,006 |
9 | 0,253 | 0,183 | 0,005 | 0,005 |
10 | 0,226 | 0,171 | 0,005 | 0,005 |
11 | 0,226 | 0,169 | 0,004 | 0,003 |
12 | 0,207 | 0,160 | 0,002 | 0,002 |
13 | 0,220 | 0,156 | 0,002 | 0,002 |
14 | 0,219 | 0,164 | 0,004 | 0,003 |
15 | 0,201 | 0,158 | 0,004 | 0,003 |
За методом зменшення невизначеності для експоненціального розподілу з параметром λ=5 знайдено такі результати: метод виявився більш ефективним за класичний метод, внаслідок менших значень математичного сподівання вибірок. Оскільки дисперсія зі збільшенням обсягу вибірок зменшується, це свідчить про те, що метод стійкий.
Для наочності проілюструємо знайдені результати за допомогою графіків залежностей величин
Рис. 3.11 Залежність величини
Рис. 3.12 Залежність величини
Метод апріорно-емпіричних функцій
Таблиця 3.7. Залежність величин
Обсяг вибірки | | | ||
Класичний метод | Метод апріорно-емпіричних функцій | Класичний метод | Метод апріорно-емпіричних функцій | |
3 | 0,413 | 0,044 | 0,011 | 0,000 |
4 | 0,387 | 0,040 | 0,012 | 0,000 |
5 | 0,320 | 0,041 | 0,012 | 0,000 |
6 | 0,302 | 0,040 | 0,009 | 0,000 |
7 | 0,303 | 0,043 | 0,008 | 0,000 |
8 | 0,279 | 0,040 | 0,007 | 0,000 |
9 | 0,275 | 0,040 | 0,003 | 0,000 |
10 | 0,234 | 0,034 | 0,002 | 0,000 |
11 | 0,229 | 0,032 | 0,005 | 0,000 |
12 | 0,240 | 0,037 | 0,004 | 0,000 |
13 | 0,219 | 0,033 | 0,002 | 0,000 |
14 | 0,199 | 0,032 | 0,006 | 0,000 |
15 | 0,209 | 0,033 | 0,004 | 0,000 |
За методом апріорно-емпіричних функцій для рівномірного на [0;1] розподілу знайдено такі результати: метод виявився більш ефективним за класичний метод, внаслідок менших значень математичного сподівання вибірок. Оскільки дисперсія зі збільшенням обсягу вибірок зменшується, це свідчить про те, що метод стійкий.
Для наочності проілюструємо знайдені результати за допомогою графіків залежностей величин
Рис. 3.13 Залежність величини
Рис. 3.14 Залежність величини
Метод апріорно-емпіричних функцій
Таблиця 3.8. Залежність величин
Обсяг вибірки | | | ||
Класичний метод | Метод апріорно-емпіричних функцій | Класичний метод | Метод апріорно-емпіричних функцій | |
3 | 0,508 | 0,226 | 0,019 | 0,012 |
4 | 0,421 | 0,186 | 0,014 | 0,013 |
5 | 0,335 | 0,178 | 0,013 | 0,005 |
6 | 0,288 | 0,171 | 0,004 | 0,003 |
7 | 0,290 | 0,161 | 0,005 | 0,004 |
8 | 0,264 | 0,135 | 0,006 | 0,004 |
9 | 0,250 | 0,141 | 0,006 | 0,001 |
10 | 0,227 | 0,142 | 0,004 | 0,003 |
11 | 0,227 | 0,133 | 0,004 | 0,002 |
12 | 0,212 | 0,137 | 0,005 | 0,002 |
13 | 0,207 | 0,139 | 0,004 | 0,002 |
14 | 0,214 | 0,136 | 0,005 | 0,002 |
15 | 0,208 | 0,133 | 0,004 | 0,002 |
За методом апріорно-емпіричних функцій для нормального розподілу N(1/2;1/36) знайдено такі результати: метод виявився більш ефективним за класичний метод, внаслідок менших значень математичного сподівання вибірок. Оскільки дисперсія зі збільшенням обсягу вибірок зменшується, це свідчить про те, що метод стійкий.
Для наочності проілюструємо знайдені результати за допомогою графіків залежностей величин