Рис. 3.15 Залежність величини
від обсягу вибірки nРис. 3.16 Залежність величини
від обсягу вибірки nМетод апріорно-емпіричних функцій
– експоненціальний розподіл з параметром λ=5Таблиця 3.9. Залежність величин
та від обсягу вибірки nОбсяг вибірки | ||||
Класичний метод | Метод апріорно-емпіричних функцій | Класичний метод | Метод апріорно-емпіричних функцій | |
3 | 0,446 | 0,235 | 0,014 | 0,007 |
4 | 0,440 | 0,234 | 0,014 | 0,012 |
5 | 0,345 | 0,229 | 0,007 | 0,009 |
6 | 0,343 | 0,197 | 0,012 | 0,008 |
7 | 0,298 | 0,196 | 0,008 | 0,011 |
8 | 0,297 | 0,188 | 0,008 | 0,007 |
9 | 0,250 | 0,186 | 0,003 | 0,005 |
10 | 0,243 | 0,184 | 0,006 | 0,004 |
11 | 0,239 | 0,183 | 0,008 | 0,007 |
12 | 0,220 | 0,173 | 0,005 | 0,004 |
13 | 0,220 | 0,170 | 0,003 | 0,004 |
14 | 0,222 | 0,170 | 0,003 | 0,003 |
15 | 0,217 | 0,164 | 0,003 | 0,005 |
За методом апріорно-емпіричних функцій для експоненціального розподілу з параметром λ=5 знайдено такі результати: метод виявився більш ефективним за класичний метод, внаслідок менших значень математичного сподівання вибірок. Оскільки дисперсія зі збільшенням обсягу вибірок зменшується, це свідчить про те, що метод стійкий.
Для наочності проілюструємо знайдені результати за допомогою графіків залежностей величин
та від обсягу вибірки nРис. 3.17 Залежність величини
від обсягу вибірки nРис. 3.18 Залежність величини
від обсягу вибірки nПроведемо порівняння методів МПВ, МЗН та МАЕФ між собою за допомогою критеріїв:
;(3.1.3) (3.1.4)де
– математичне сподівання вибірки з колмогорівських відхилень, – математичне сподівання вибірки з відхилень, обчислених одним з трьох методів оцінювання функції розподілу малої вибірки, – дисперсія вибірки з колмогорівських відхилень, – дисперсія вибірки з відхилень, обчислених одним з трьох методів оцінювання функції розподілу малої вибірки.Результати порівняння наведено в таблицях 3.10, 3.11.
Таблиця 3.10. Порівняння методу прямокутних внесків, методу зменшення невизначеності та методуапріорно-емпіричних функцій
Обсяг вибірки | Ефективність | ||||||||
Рівномірний розподіл | Нормальний розподіл | Експоненціальний розподіл | |||||||
Метод прямокутних внесків | Метод зменшення невизначеності | Метод апріорно-емпіричних функцій | Метод прямокутних внесків | Метод зменшення невизначеності | Метод апріорно-емпіричних функцій | Метод прямокутних внесків | Метод зменшення невизначеності | Метод апріорно-емпіричних функцій | |
3 | 2,750 | 2,284 | 9,286 | 1,282 | 1,733 | 2,249 | 1,541 | 1,749 | 1,897 |
4 | 2,618 | 1,908 | 9,593 | 1,181 | 1,592 | 2,263 | 1,312 | 1,472 | 1,879 |
5 | 2,726 | 1,705 | 7,721 | 1,119 | 1,473 | 1,880 | 1,147 | 1,369 | 1,506 |
6 | 2,680 | 1,585 | 7,556 | 1,007 | 1,455 | 1,688 | 1,051 | 1,370 | 1,736 |
7 | 2,263 | 1,514 | 6,978 | 0,844 | 1,421 | 1,804 | 1,055 | 1,415 | 1,523 |
8 | 2,369 | 1,429 | 6,948 | 0,815 | 1,313 | 1,956 | 1,037 | 1,331 | 1,579 |
9 | 2,371 | 1,424 | 6,875 | 0,818 | 1,369 | 1,776 | 1,042 | 1,378 | 1,342 |
10 | 2,255 | 1,388 | 6,857 | 0,805 | 1,331 | 1,601 | 1,050 | 1,324 | 1,322 |
11 | 2,151 | 1,353 | 7,069 | 0,682 | 1,283 | 1,711 | 0,866 | 1,333 | 1,303 |
12 | 1,938 | 1,332 | 6,478 | 0,577 | 1,266 | 1,546 | 0,785 | 1,293 | 1,271 |
13 | 1,991 | 1,308 | 6,570 | 0,647 | 1,187 | 1,496 | 0,792 | 1,408 | 1,293 |
14 | 2,366 | 1,299 | 6,115 | 0,554 | 1,206 | 1,574 | 0,746 | 1,339 | 1,305 |
15 | 2,094 | 1,280 | 6,330 | 0,555 | 1,234 | 1,566 | 0,718 | 1,271 | 1,318 |
Таблиця 3.11. Порівняння методу прямокутних внесків, методу зменшення невизначеності та методуапріорно-емпіричних функцій
Обсяг вибірки | Ефективність | ||||||||
Рівномірний розподіл | Нормальний розподіл | Експоненціальний розподіл | |||||||
Метод прямокутних внесків | Метод зменшення невизначеності | Метод апріорно-емпіричних функцій | Метод прямокутних внесків | Метод зменшення невизначеності | Метод апріорно-емпіричних функцій | Метод прямокутних внесків | Метод зменшення невизначеності | Метод апріорно-емпіричних функцій | |
3 | 2,773 | 3,448 | 28,553 | 3,867 | 1,122 | 1,489 | 2,437 | 1,388 | 1,952 |
4 | 1,518 | 1,563 | 34,529 | 2,929 | 1,291 | 1,105 | 3,641 | 1,405 | 1,250 |
5 | 1,504 | 1,440 | 32,057 | 2,598 | 1,349 | 2,383 | 2,981 | 0,956 | 0,706 |
6 | 3,268 | 1,372 | 27,521 | 2,620 | 1,154 | 1,146 | 3,831 | 0,981 | 1,472 |
7 | 1,918 | 1,306 | 26,569 | 7,186 | 1,152 | 1,401 | 3,277 | 1,880 | 0,743 |
8 | 1,458 | 1,411 | 21,077 | 7,298 | 1,376 | 1,517 | 4,518 | 0,879 | 1,079 |
9 | 2,834 | 1,235 | 25,538 | 6,635 | 1,373 | 4,360 | 3,625 | 0,953 | 0,705 |
10 | 2,781 | 1,210 | 23,611 | 6,396 | 1,140 | 1,249 | 2,225 | 1,150 | 1,666 |
11 | 2,965 | 1,190 | 31,768 | 5,306 | 1,388 | 1,678 | 3,010 | 1,285 | 1,221 |
12 | 1,278 | 1,174 | 24,606 | 12,832 | 1,400 | 2,614 | 2,437 | 0,985 | 1,315 |
13 | 1,979 | 1,160 | 23,787 | 19,543 | 1,276 | 1,874 | 3,317 | 1,216 | 0,923 |
14 | 2,294 | 1,148 | 31,604 | 16,094 | 1,090 | 2,236 | 1,766 | 1,437 | 0,984 |
15 | 2,166 | 1,138 | 22,970 | 17,135 | 1,247 | 2,634 | 2,024 | 1,104 | 0,653 |
При порівнянні розглянутих сучасних методів між собою виявилось, що величини
та набагато більші для методу апріорно-емпіричних функцій, ніж для методу прямокутних внесків та методу зменшення невизначеності, внаслідок того, що математичне сподівання та дисперсія вибірок з відхилень (3.1.2) обернено пропорційні до величин та відповідно, а для методу апріорно-емпіричних функцій математичне сподівання та дисперсія вибірки з відхилень (3.1.2) набагато менші за математичне сподівання та дисперсію вибіркок з відхилень, обчислених за двома іншими методами. Це свідчить про те, що метод апріорно-емпіричних функцій є більш ефективним за метод прямокутних внесків та метод зменшення невизначеності. Це пов’язано з тим, що в методі апроіорно-емпіричних функцій, на відміну від методу прямокутних внесків та методу зменшення невизначеності, введено коефіцієнт достовірності апріорної інформації, який можна корегувати в залежності від конкретної ситуації. Це дійсно є важливим кроком вперед, тому що на практиці дані, які аналізує статистик, можуть мати різноманітну природу.Проілюструємо знайдені результати за допомогою графіків.
Рис. 3.19 – 3.21 Порівняння методу прямокутних внесків, методу зменшення невизначеності та методу апріорно-емпіричних функцій