МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Курсова робота
З дисципліни «Чисельні методи»
Тема проекту: « Системи нелінійних рівнянь»
Виконала:
студентка групи КН-II-2
Омельченко Ю.В.
Київ 2008
Зміст
Вступ
Розділ 1 Чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь
1.1 Нелінійні рівняння
1.2 Система нелінійних рівнянь
1.3 Метод простих ітерацій
1.4 Метод Ньютона
1.5 Модифікований метод Ньютона
Розділ 2 Практичне використання методів розв’язання систем нелінійних рівнянь
2.1 Розв’язання систем нелінійних рівнянь у пакеті Mathcad
2.2 Розв’язання систем нелінійних рівнянь у пакеті Excel
2.3 Розв’язання систем нелінійних рівнянь на мові С++
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
З розвитком нової обчислюваної техніки інженерна практика наших днів більш часто зустрічається з математичними задачами, точне вирішення яких отримати досить складно чи неможливо. В цих випадках звичайно застосовують ті чи інші наближенні обчислення. Ось чому наближені та чисельні методи математичного аналізу отримали за останні роки широкий розвиток і набули виключно важливе значення.
Нові обчислювальні засоби спричинили переоцінку відомих методів вирішення задач з точки зору доцільності їх реалізації на ЕОМ і стимулювали створення більш ефективних.
Предметом вивчення обчислювальної математики є чисельні методи вирішення задач математичного аналізу: вивчення алгоритму метода, умови збіжності ітераційних методів, вивчення границь використання методів, дослідження оцінки похибки методів і обчислень. Головним розділом обчислювальної математики є реалізація чисельних методів на ЕОМ, тобто створення програми для потрібного алгоритму і вирішення конкретної задачі за допомогою складеної програми.
У даній курсовій роботі я розгляну чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь. Серед них метод простих ітерацій та метод Ньютона в різних модифікаціях. Ці методи реалізовані в Mathcad, Excel та на мові програмування С++.
Розділ 1 Чисельні методи розв’язання систем нелінійних рівнянь
1.1 Нелінійні рівняння
Нелінійними рівняннями називаються рівняння виду
. (1.1.1)Тут
- нелінійна функція:– Нелінійна алгебраїчна функція виду ;
– Трансцендентні функції – тригонометричні, обернені тригонометричні, логарифмічні, показникові и гіперболічні функції;
– комбінування цих функцій
.Розв’язком нелінійного рівняння (1.1.1) є така точка
, яка при підстановці у рівняння (1.1.1) перетворює його у тотожність. На практиці не завжди вдається підібрати такий розв’язок. В цьому випадку, розв’язок рівняння (1.1.1) знаходиться із застосуванням наближених (чисельних) методів. Тоді розв’язком нелінійного рівняння (1.1.1) буде така точка , при підстановці якої у рівняння (1.1.1) останнє буде виконуватися з певним степенем точності, тобто , де - мала величина. Знаходження таких розв’язків складає основу чисельних методів і обчислюваної математики.Розв’язання нелінійних рівнянь складається з двох етапів:
1) відокремлення коренів;
2) уточнення коренів нелінійних рівнянь.
На першому етапі необхідно дослідити рівняння і з’ясувати є корні чи ні. Якщо корні є, то скільки їх, і потім з’ясувати інтервали, в кожному з яких знаходиться єдиний корінь.
Перший спосіб відокремлення коренів – графічний. Виходячи із рівняння (1.1.1), можна побудувати графік функції
. Тоді точка перетину графіка з віссю абсцис є приближенням значення кореня. Якщо має складний вигляд, то представимо її у вигляді різниці двох функцій . Так як , то виконується рівність . Побудуємо два графіки , . Значення - приблизне значення кореня (Рис.1), яке є абсцисою точки перетину двох графіків.Другий спосіб відокремлення коренів нелінійних рівнянь – аналітичний. Процес відокремлення коренів нелінійних рівнянь базується на наступних теоремах.
Теорема 1. Якщо функція
неперервна на відрізку і змінює на кінцях відрізка знак (тобто ), то на міститься хоча б один корінь.Теорема 2. Якщо функція
неперервна на відрізку , виконується умова вигляду і похідна зберігає знак на , то на відрізку міститься єдиний корінь.Теорема 3. Якщо функція
є многочленом степені і на кінцях відрізка змінюється знак, то на міститься непарна кількість коренів (якщо похідна зберігає знак на , то корінь єдиний). Якщо на кінцях відрізка функція не змінює знак, то рівняння (1.1.1) або не має коренів на , або має парну кількість коренів.При аналітичному методі дослідження необхідно з’ясувати інтервали монотонності функції
. Для цього необхідно обчислити критичні точки , тобто точки, у яких перша похідна дорівнює нулю чи не існує. Тоді вся числова вісь розбивається на інтервали монотонності . На кожному із них з’ясовується знак похідної , де . Потім виділяємо ті інтервали монотонності, на яких функція змінює знак. На кожному із цих інтервалів для пошуку кореня використовуються методі уточнення коренів.1.2 Система нелінійних рівнянь
Система нелінійних рівнянь має вигляд:
(1.2.1)Тут
- невідомі змінні, а система (1.2.1) називається звичайною системою порядку , якщо хоча б одна із функцій нелінійна.Розв’язання систем нелінійних рівнянь – одна із складних задач обчислювальної математики. Складність полягає у тому, щоб з’ясувати: чи має система розв’язок, і, якщо – так, то скільки. Уточнення розв’зків у заданій області – більш проста задача.
Нехай функції
визначені в областях . Тоді область і буде тією областю, де можна знайти розв’язок. Найбільш відомими методами уточнення розв’язків є метод простих ітерацій та метод Ньютона.