Оборотні члени розкладання в десятковий дріб використовуємо, округляючи їх за правилом доповнення на сьомому знаку. Тоді похибка кожного члена по абсолютній величині не більше
, а вся похибка – не більше , тому що перші три члени розкладання обчислюються точно , і будемо мати:
таким чином, похибка на відкидання всіх членів розкладання, починаючи з
(дванадцятий член розкладання), не перевершує , а похибка на округлення не більше . Звідси виходить, що загальна погрішність за абсолютним значенням дорівнює суміАле тоді число
знаходиться між числами й , тобто . Отже, можна покласти . Значення з 19 знаками після коми є [22]:3.2 Методи наближеного обчислення числа „е” за допомогою розкладу в нескінченні ланцюгові дроби
Згідно [9] для наближеного розрахунку числа
побудований наступний ланцюговий дріб.Теорема 3.2.1
(3.2.1)
Доведення . Визначимо
як суму ряду: .Цей ряд сходиться при будьяких значеннях
; однак ми будемо розглядати тільки значення , що лежать в інтервалі .Легко перевірити , що має місце тотожність
(3.2.2)Дійсно, коефіцієнт при
в лівій частині рівності (3.2.2) дорівнюєа в правій частині рівності (3.2.2) він дорівнює
так що (3.2.2) вірне.
Позначимо
через . Зокрема, оскільки
То
З тотожності рівності (3.2.1) при
одержуємо: (3.2.3)Оскільки
позитивно, рівність (3.2.3) показує , що при всіх , , тобто й послідовність співвідношень (3.2.2) при
дає розкладання
в ланцюговий дріб:(3.2.4)
Теорема доведена.
Тепер розкладемо в ланцюговий дріб число
[2].Теорема.3.2.2
(3.2.5)
(послідовність неповних часток така: 2, 1, 2, 1, 1, 4, 1, 1, 6, 1, 1, 8, 1, 1, 10, 1, 1, 12, 1, 1, 14, 1, 1, 16, 1,...) , тобто елементи
розкладання в ланцюговий дріб мають вигляд:Доведення. Позначимо підходящі дроби до правої частини (3.2.4) через
, а підходящі дроби до (3.2.3) через . Доведемо , щоБеручи до уваги значення елементів ланцюгового дробу (3.2.4) , маємо:
Звідки знаходимо:
Аналогічне співвідношення маємо й для
, так що (3.2.6)Доведемо індукцією по
, що (3.2.7)З (3.2.3) і ( 3.2.4) безпосередньо обчислюємо
, так що співвідношення (3.2.7) вірно для всіх з номерами, меншими ніж , де , тобто зокрематоді , використовуючи рівності (3.2.6) , одержуємо:
Згідно за принципом повної математичної індукції равенство (3.2.6) вірно для всіх
.Зовсім аналогічно доводиться, що
Розглядаючи тепер межу відносини величин
і , знаходимо:тобто
Оскільки ланцюговий дріб у правій частині (3.2.5) сходиться, ми будемо мати також, що взагалі
, а це доводить теорему.Теорема доведена.
ВИСНОВКИ
У даній роботі було викладено суть і історичне поява чисел
і .Так само були уведені поняття ірраціональних і трансцендентних чисел.Число p– відношення довжини окружності до її діаметра, – величина постійна й не залежить від розмірів окружності. Число, що виражає це відношення, прийнято позначати грецькою буквою p(від «perijereia» – окружність, периферія). Це позначення стало вживаним після роботи Леонарда Ойлера, що ставиться до 1736, однак уперше воно було вжито Вільямом Джонсом (16751749) в 1706. Як і всяке ірраціональне число, воно представляється нескінченним неперіодичним десятковим дробом: p= 3,141592653589793238462643… Потреби практичних розрахунків, що ставляться до окружностей і круглих тіл, змусили вже в далекій давнині шукати для pнаближень за допомогою раціональних чисел.