Смекни!
smekni.com

Знаходження власних значеннь лінійого оператора (стр. 1 из 2)

Міністерство освіти і науки України

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАТИКИ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ УПРАВЛЯЮЧИХ СИСТЕМ ТА ТЕХНОЛОГІЙ

Реєстраційний №________

Дата ___________________

КУРСОВА РОБОТА

Тема:

Знаходження власних значень лінійного оператора

Рекомендована до захисту

“____” __________ 2008р.

Робота захищена

“____” __________ 2008р.

з оцінкою

_____________________

Підписи членів комісії


Зміст

Вступ

Теоретична частина

1. Означення і найпростіші властивості лінійних операторів

2. Матриця лінійного оператора

3. Власні вектори й власні значення лінійного оператора

Практична частина

1. Опис програми

2. Текст програми

3. Контрольний приклад

Висновок

Список літератури


Вступ

Власні значення грають при вивченні лінійних операторів дуже велику роль.

Нехай в дійсному лінійному просторі

задан лінійний оператор
. Якщо вектор
, відмінний від нуля, переводиться оператором
у вектор, пропорційний самому
,

,

де

– деяке дійсне число, то вектор
називається власним вектором оператора
, а число
– власним значенням цього оператора, причому, власний вектор
відноситься до власного значення
.

Обертання евклідової площини навколо початку координат на кут, що не являється кратним

, є прикладом лінійного оператора, що не має власних векторів. Прикладом іншого випадку є розтягнення площини, при якому всі вектори, що виходять з початку координат, причому всі нульові вектори площини будуть для нього власними; всі вони відносяться до власного значення 5.


Теоретична частина

1. Означення і найпростіші властивості лінійних операторів

В теорії лінійних просторів та її застосування важливу роль відіграють лінійні оператори, які інакше називають лінійними перетвореннями.

Нехай

– деякий векторний простір над полем
.

Означення 1. Вважають, що у векторному просторі

задано оператор, якщо вказано правило (закон), за яким кожному вектору
простору
ставиться у відповідність деякий вектор
цього ж простору. Про цьому вектор
називають образом вектора
, а
називають прообразом вектора
.

Як бачимо, оператор у векторному просторі

– це функція, множиною відправлення і множиною прибуття якої є простір
.

Означення 2. Оператор

у векторному просторі
називається лінійним, якщо він задовольняє такі умови:

Лінійні оператори в просторі

називають також лінійним перетворенням простору
.

З означення 2 випливають безпосередньо такі властивості лінійних операторів:

1. Будь-який лінійний оператор

у просторі
залишає нерухомим нульовий вектор
цього простору, тобто
.

2. Всякий лінійний оператор

у просторі
протилежному вектору –
будь-якого вектора
, ставить у відповідність вектор, протилежний образу вектора
, тобто
.

3. Кожен лінійний оператор

у просторі
будь-який лінійний комбінації довільно вибраних векторів
простору
ставить у відповідність лінійну комбінацію (з тими самими коефіцієнтами) образів цих векторів, тобто
.

2. Матриця лінійного оператора

Нехай

– деякий лінійний оператор у просторі
. Виберемо в
який-небудь базис
. Оператор
відображає вектори цього базису в деякі вектори
. Кожен вектор
єдиним способом лінійно виражається через вектори базису
. Припустимо, що

Складемо з коефіціентів

матрицю
. Рядками матриці
є координатні рядки векторів
в базисі
. Оскльки координатні рядки векторів
визначені однозначно, то й матриця
визначається оператором
в базисі
.

Будемо вважати, що в базисі

лінійний оператор
задається матрицею
.

Отже, при зафіксованому базисі

кожному лінійному оператору
простору
відповідає певна квадратна матриця
-го порядку – матриця цього оператора.

3. Власні вектори й власні значення лінійного оператора