Серйозним недоліком розглядуваной конституції було те, що незважаючи на достатню наявність декларативних демократичних положень, тут не передбачалося, створення ні органів конституційного контролю, як несумісних із принципом єдності державної влади і заснованому на ньому принципу верховенства Рад, ні органів конституційного правосуддя по захисту прав громадян.2
Суттєві виправлення, вносяться у Конституцію в першій половині 80-х років, особливо у 1987 році, коли істотно було обмежене право колегіального глави держави — Президії УНР підмінювати парламент — Державні збори.
Серйозна демократизація основного закону почалася в січні 1989 року, коли був заснований інститут референдуму, укріплена самостійність Державних зборів шляхом передачі його головою ряду повноважень від Президії ВНР і його помічника, заснований Конституційний суд замість більш слабкої Конституційно-правової ради, передбаченої конституційною зміною 1983 року. Було також переформульоване право громадян на об'єднання і на збори і передбачена можливість заміни військової служби альтернативною цивільною.
У квітні 1989 року в Конституцію була включена процедура парламентської відповідальності уряду. Визначені порядок і наслідки вираження йому недовіри Державними зборами.
У жовтні 1989 року здійснена широка конституційна реформа — прийнята нова редакція Конституції, яка повинна була б діяти до прийняття майбутньої Конституції.1
У червні 1990 року Державні збори здійснили нову велику конституційну реформу, що торкнулася значної частини її тексту і цілком виключила з Конституції положення, зв'язані з «соціалізмом».2
У липні був прийнятий ще один закон про зміну Конституції, однак він містить лише опис герба республіки.
У серпні 1990 року Державні збори здійснили нову конституційну реформу, що головним чином торкнулася організації влади на місцях.33
Одже, слід зазначити, що хоч і складається з безлічі законів, проте формально продовжує діяти Конституція 1949 року, хоча не тільки від її первісного тексту, але і від редакції 1972 року майже нічого не залишилося. Нинішній її текст являє собою принципово інший Основний закон.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. История государства и права зарубежных стран./ Под. ред. О. А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой.– М.: Издательство НОРМА, 2002. – ст.407.
2. Я. Беер, И. Ковач, Л. Самел. Государственное право Венгерской Народной Респубики. – М., 1963. – ст.106.
3. Страшун Б. А. Конституционные перемены в Восточной Европе 1989 – 1990. – М.: Юрид. лит., 1991. – с.82 – 84.
4. Черленяк Іван Іванович Особливості парламентської виборчої системи Угорщини // Стратегічні пріоритети, №4(5), 2007 С. 41-43
[1] История государства и права зарубежных стран./ Под. ред. О. А. Жидкова и Н. А. Крашенинниковой.– М.: Издательство НОРМА, 2002. – ст.407.
[2] Я. Беер, И. Ковач, Л. Самел. Государственное право Венгерской Народной Респубики. – М., 1963. – ст.106.
1История государства и права зарубежных стран./ Под. ред. О. А. Жидкова и Н. А. Крашенинниковой.– М.: Издательство НОРМА, 2002. – ст.408.
1 прим. автора: ця одностайність викликає сумнів, враховуючи наявність порівняно тривалих дебатів з цього приводу. Проте, враховуючи історичний досвід, “одноголосність” щодо даного питання не викликає здивування зважаючи на те, що ВНР 1949 р. була соціалістичною державою.
[3] Черленяк Іван Іванович Особливості парламентської виборчої системи Угорщини // Стратегічні пріоритети, №4(5), 2007 С. 41-43
2 Страшун Б. А. Конституционные перемены в Восточной Европе 1989 – 1990. – М.: Юрид. лит., 1991. – с.82 – 84.
1История государства и права зарубежных стран./ Под. ред. О.А. Жидкова и Н. А. Крашенинниковой.– М.: Издательство НОРМА, 2002. – ст.410.
1 Страшун Б. А. Конституционные перемены в Восточной Европе 1989 – 1990. – М.: Юрид. лит., 1991. – с.82 – 85.
1Я. Беер, И. Ковач, Л. Самел. Государственное право Венгерской Народной Респубики. – М., 1963. – ст.106 –108.
2Там же.
1 Страшун Б. А. Конституционные перемены в Восточной Европе 1989 – 1990. – М.: Юрид. лит., 1991. – с.85
2 Страшун Б. А. Конституционные перемены в Восточной Европе 1989 – 1990. – М.: Юрид. лит., 1991. – с.104 – 105
2Страшун Б. А. Конституционные перемены в Восточной Европе 1989 – 1990. – М.: Юрид. лит., 1991. – с.108 – 110.