Спеціальні бронемашини (на колісному ході)
Застосовуються з метою блокування місця події, в якості оточення, локалізації конфлікту з метою попередження його розповсюдження. Спеціальну техніку потрібно застосовувати в якості психологічного впливу, коли діалог з лідерами натовпу не призводить до мирного врегулювання конфлікту. Демонстрація сили правоохоронців – велика кількість особового складу, спеціальної техніки, відповідного спорядження – це фактори, що стримують порушників громадського порядку від активних дій, попереджує, що вдаватись до насильства – небезпечно.
Одночасний рух транспортних засобів, що оточують натовп – це ефективний психологічний вплив, але техніку потрібно захищати. Групи захисту можна спорядити: першу шеренгу – довгими щитами, другу – невеличкими вогнегасниками з піною, гумовими кийками, електрошоковими пристроями (в якості засобів самозахисту). Оточення повинно відбуватись швидко і рішуче.
Службові собаки.
Повинні використовуватись тільки для конвоювання найбільш агресивних правопорушників, як засіб психологічного впливу, тому що завдана застосуванням службової собаки шкода може не відповідати ступеню суспільної небезпеки діяння. Тобто агресія собак не завжди виправдана.
Вибір спеціальних засобів, що можуть бути застосовані під час припинення групових порушень громадського порядку повинен бути виправданим і обгрунтовуватися з урахуванням вимог чинного законодавства України.
Перелік їх видів і тактика застосування повинні бути викладені у типовому плані припинення групових порушень громадського порядку, що повинен узгоджуватись з прокурором області і головним лікарем облздороввідділу.
Керування спеціальною операцією повинно відбуватися за 3х рівневим контролем.
Це досвідчений працівник міліції, що має відповідну підготовку і досвід організації таких міроприємств.
За його допомогою складаються типові плани проведення спеціальних операцій.
ІІ рівень.
Командир спеціального підрозділу, звідного загону, що здійснює безпосередньо проведення операції. На нього покладається відповідальність по виконанню поставленої службової задачі з урахуванням вимог чинного законодавства України.
Командири взводів відділень, чи офіцери, що знаходяться з цією метою у шеренгах працівників міліції і приймають рішення на застосування того чи іншого дозволеного виду спеціального засобу з урахуванням обставин, що склалися у даному секторі дії підлеглого йому складу.
3.2. при захопленні озброєного злочинця, звільненні заручників
Затримання озброєного злочинця чи групи злочинців – складна задача і потребує грамотних, злагоджених дій, а також спеціальних знань, навичок, умінь, інакше кажучи професійної майстерності, що досягається багаторазовими відпрацьованими на практичних навчаннях.
Суттєві негативні процеси, що відбуваються у суспільному житті: падіння життєвого рівня населення і, як наслідок – зубожіння народу України, криміналізація економіки, недосконалість чинного законодавства, неспроможність органів влади зупинити ці негативні явища, ставлять перед особовим складом органів внутрішніх справ якісно нові завдання.
Зухвала злочинність нашого часу поглиблює соціальну напругу, сприяє невпевненості громадян у особистій безпеці. Збільшилась кількість важких злочинів, пов’язаних з посяганням на життя, здоров’я людей – бандитизм, вбивства на
замовлення, розбійні напади... При цьому збільшилась кількість випадків збройного опору працівникам міліції.1
Ситуація ускладнюється тим, що сучасний правопорушник у багатьох випадках озброєний краще, ніж правоохоронець: наявність новітньої автоматичної зброї, засобів радіозв’язку, вибухівки, пересуваються на машинах іноземного виробництва, які під час переслідування легко залишають позаду вітчизняні марки автомобілів.
Аналіз практики свідчить, що неправильні, невмілі дії співробітників органів внутрішніх справ, як правило, обумовлені низьким професійним рівнем. Працівникам міліції не вистачає відповідних знань і навичок. Як відомо, високий рівень професійної підготовки досягається завдяки проведенню з особовим складом систематичних теоретичних і практичних занять на високому методичному і організаційному рівні.
Цьому повинні сприяти відповідні підручники, методичні посібники, грамотні, досвідчені викладачі, наявність для проведення занять всього комплексу спеціальних засобів, що знаходяться на озброєнні органів внутрішніх справ.
Підставою для проведення спеціальної операції є данні про захоплення заручників, місце знаходження озброєних злочинців (злочинця).
Зазначені операції повинні проводитись за відпрацьованими і узгодженими заздалегідь типовими планами. Тобто повинна існувати приблизна схема дій у зазначених ситуаціях з урахуванням певних особливостей затримання злочинців, визволення заручників в різних умовах: у будівлях (квартири, горища, підвали,
на даху), на вулиці, у лісі, транспортному засобі і т.ін. Потрібна ретельна підготовка і організація операції.
Для термінового затримання злочинців повинен існувати черговий
підрозділ (взвод, рота...), що протягом доби знаходиться у готовності №3 для невідкладних дій.
Готовність №1 (особовий склад озброєний, споряджений, знаходиться у транспортних засобах; службова задача поставлена).
__________
1 Звіт перед Українським народом про оперативно-службову діяльність органів внутрішніх справ у 1998 році. – Іменем Закону, №7, 1999.
Готовність №2 (особовий склад озброєний, споряджений, знаходиться у службовому приміщенні, засоби зв’язку підготовлені до роботи, службова задача
не поставлена).
Готовність №3 (особовий склад знаходиться у службовому приміщенні на казарменому положенні, готовий у будь-яку мить виконати команду
по готовності №2, №1).
Приводити у готовність №2 і №1 черговий підрозділ має право начальник УМВС в області, а у невідкладних випадках – особа, що тимчасово виконує обов’язки начальника УМВС в області. У випадках введення ступенів готовності №2 і №1 про прийняття рішення має бути повідомлений по команді перший заступник міністра внутрішніх справ України.
В організацію спеціальної операції входить:
1. підготовка до проведення спеціальної операції;
2. організація спеціальної операції;
3. проведення спеціальної операції по затриманню злочинців, звільненню заручників.
Розглянемо більш докладніше кожен організаційний етап.
1. підготовка до проведення спеціальної операції по затриманню озброєних злочинців, звільненню заручників.
Отримав наказ начальника УМВС в області чи його заступника на проведення відповідної спеціальної операції, начальник спеціального підрозділу повинен:
1.1. з’ясувати задачу;
1.2. оцінити обстановку;
1.3. прийняти рішення.
1.1. З’ясування задачі
Задача на проведення спеціальної операції особовому складу ставиться усно командиром підрозділу.
Перед постановкою задачі доводиться оперативна обстановка у районі проведення заходу, її можливі зміни, загальна задача задіяних для відновлення правопорядку сил і окрема задача відповідного підрозділу:
- варіант дій;
- на якій ділянці місцевості, коли, протягом якого часу;
- задачі сусідніх підрозділів, порядок взаємодії з ними;
- категорія спеціальних засобів у залежності від ступеню суспільної небезпеки подій, ситуації, що склалася,;
- заходи у випадках загострення ситуації під час проведення спеціальної операції;
- порядок підготовки особового складу до несення служби, екіпіровка;
- резерв особового складу в якості заміни учасників спеціальної операції для відпочинку і прийняття порядку проведення замін, їжі;
- порядок використання службових собак;
- організацію контролю за службою.
1.2. Оцінка обстановки
Оцінюючи обстановку командир підрозділу, що приймає участь у проведенні спеціальної операції, повинен:
- провести рекогносцирування місцевості;
- з’ясувати характер суспільної небезпеки події;
- визначити необхідну кількість особового складу, види нарядів, їх екіпіровку, місця несення служби для проведення операції;
- визначити порядок взаємодії із сусідніми нарядами, використання службової техніки;
- врахувати час доби, погодні умови, характер місцевості і характер впливу факторів на виконання зазначеної службової задачі.
1.3. Прийняття рішення
У рішенні командир підрозділу, що приймає участь у проведенні спеціальної операції по затриманню озброєних злочинців, звільненню заручників, визначає:
- порядок виконання поставленої задачі;
- розстановку особового складу у наряді;
- порядок підтримання радіозв’язку;
- умовні сигнали і порядок дій за ними;
- порядок взаємодії із сусідніми нарядами;
- час готовності особового складу до проведення спеціальної операції.
Прийняте рішення узгоджується з начальником УМВС в області чи особою, що його замінює, оформлюється як службовий документ. Після прийняття рішення командир відповідного підрозділу керує особовим складом і несе відповідальність за його дії під час проведення операції.
Перший заступник начальника УМВС в області повинен мати досвід по організації спеціальних операцій, вміти грамотно приймати рішення, працювати із топографічною картою. З цією метою з відповідним рівнем керівників повинні періодично (приблизно раз на рік) проводитись підготовчі курси, з метою вдосконалення майстерності керування особовим складом під час спеціальної операції шляхом проведення тактичних навчань за допомогою топографічних карт.