під час несення служби по охороні громадського порядку
| Рік | Правомірність | Отримання тілесних ушкоджень працівниками міліції не зважаючи на застосування сльозоточивих речовин | |
| Законно | Незаконно | ||
| 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 | |||
Додаток 15.
ПО УКРАЇНІ
( по кожній області )
Використання табельної зброї працівниками міліції під час несення служби по охороні громадського порядку.
| Рік | Правомірність | Отримання тілеснихушкоджень працівниками міліції під час застосування вогнепальної зброї | |
| Законно | Незаконно | ||
| 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 | |||
Додаток 16.
Закон України “Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї співробітниками міліції”.
(П р о е к т)
Розділ І. Загальні положення.
Стаття 1. Мета Закону.
Вказаний Закон врегульовує порядок, правила застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї співробітниками міліції під час виконання службових обов’язків.
Стаття 2. Загальні терміни, що використовуються в даному Законі.
Загальні терміни, що використовуються в даному Законі, мають наступне значення:
сила - узагальнення застосування уповноваженими посадовими особами заходів фізичного впливу, прийомів рукопашного бою, спеціальних засобів.
спеціальні засоби адміністративного припинення: гумовий кийок, сльозоточиві речовини дратівливої дії в аерозольних упаковках, наручники, газова зброя, пневматична зброя, електрошоковий пристрій;
спеціальнізасоби кримінального припинення: використання вогнепальної зброї, застосування вогнепальної зброї, застосування сльозоточивих речовин дратівливої дії: “Черемуха-1”, “Черемуха-4”, “Черемуха-5”, “Черемуха-6”, “Черемуха-12”, “Сирень-1”, “Сирень-2”, “Сирень-3”, світлошумова граната “Заря”, світлошумовий пристрій “Пламя”, патрони з гумовою кулею “Волна-Р”, водомети, бронемашини та інші транспортні засоби на колісному ході, пристрої для примусової зупинки автотранспорту “Еж-М”, “Диана”, пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками “Ключ”, “Импульс”;
спеціальна операція – це комплекс спланованих у відповідності до чинного законодавства України оперативно-тактичних заходів, що здійснюються спеціальними підрозділами органів внутрішніх справ у певний проміжок часу з використанням спеціальних засобів та техніки з метою відновлення правопорядку;
групові порушення громадського порядку – це протиправні дії групи громадян, що містять склад злочину;
масові заворушення – це протиправні дії натовпу людей, що містять склад злочину;
громадський порядок – це стан правового, соціального врегулювання суспільних правовідносин в громадських місцях;
громадські місця – фактичне, постійне або тимчасове перебування громадян з метою задоволення комунікативних потреб, реалізації конституційних прав і свобод
застосування вогнепальної зброї – постріл, виконаний з метою попередження, або з метою ураження правопорушника, тварини, транспортного засобу;
використання вогнепальної зброї – її оголення та приведення у бойову готовність, що виконується з метою здійснення психологічного впливу на правопорушника;
катування – будь-які дії, якими людині навмисно завдається сильний біль або страждання, фізичне або розумове, з боку офіційної особи або за її намовою з метою отримання від громадянина інформації чи визнань, покарання її за дії, які вона вчинила або у скоєні яких підозрюється, чи залякування нею інших осіб.
Стаття 3. Законодавство з питань застосування спеціальних засобів адміністративного припинення співробітниками міліції.
Крім даного Закону вказані питання врегульовуються наступними нормативними актами ООН:
Загальна декларація прав людини від 10.12.1948р.; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 23.03.1976р.; Кодекс поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку від 17.12.1979р.; Головні принципи застосування сили і вогнепальної зброї посадовими особами по підтриманню правопорядку від 29.11.85р., Конвенція проти катувань та інших жорстких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання 09.12.1975р., Конвенція про права дитини. 20.11.89р. набула чинності в Україні 27.09.1991р.
Розділ ІІ. Основні принципи застосування сили та вогнепальної зброї.
Стаття 4. Основні принципи застосування сили та вогнепальної зброї.
Сила та вогнепальна зброя застосовуються у разі крайньої необхідності, коли вичерпані інші заходи впливу на правопорушника, а також з метою припинення протиправного діяння.
Під час застосування сили, вогнепальної зброї уповноважені посадові особи виявляють стриманість, забезпечується мінімум можливості завдання шкоди правопорушнику.
Про факт застосування сили, вогнепальної зброї, а також наслідки повідомляються близькі, родичі потерпілого.
Посадова особа, яка уповноважена застосовувати силу, вогнепальну зброю, зобов’язана попередити порушника про намір її застосування з наданням достатнього часу для відповідної реакції на це попередження, за виключенням випадків групового, збройного нападу, а також під час припинення протиправного діяння, що здійснюється суспільно небезпечним способом.
Після застосування сили, вогнепальної зброї потерпілому негайно надається перша допомога.
Посадові особи, що уповноважені застосовувати силу, вогнепальну зброю під час охорони громадського порядку повинні проходити відбір за окремою належною процедурою, володіти відповідними моральними, психологічними та фізичними якостями та періодично проходити перевірку на їх придатність до виконання таких функцій.
При підготовці посадових осіб, що уповноважені застосовувати силу, вогнепальну зброю звертається особлива увага на питання дотримання службової етики, прав людини, на альтернативи застосування сили і вогнепальної зброї, мирне врегулювання конфліктів, досконале володіння методами переконання, ведення переговорів і посередництва.
У програми підготовки вказаної категорії посадових осіб повинні вноситись відповідні зміни з врахуванням позитивного досвіду, наукових досліджень.
Посадовим особам, які застосували силу, вогнепальну зброю, в разі отримання стресу надається безкоштовна невідкладна консультація відповідного фахівця.
По кожному факту застосування сили, вогнепальної зброї посадова особа зобов’язана скласти рапорт встановленого зразку на ім’я свого безпосереднього начальника.
Розділ ІІІ. Правила застосування спеціальних засобів
адміністративного припинення.
Стаття 5. Умови та межі застосування сили.
Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим законом.
Застосуванню спеціальних засобів адміністративного припинення повинно передувати попередження про намір їх використання крім випадків, коли сила застосовується без попередження: при раптовому, груповому або збройному нападі або під час припинення протиправного діяння, що здійснюється суспільно небезпечним способом, при звільнені заручників.
Вибір спеціального засобу адміністративного припинення здійснюється у вказаній даним Законом послідовності.
З метою дотримання принципу завдання мінімальної шкоди правопорушнику застосовуються спеціальні засоби і зброя з наступними тактико-технічними характеристиками:
- сльозоточиві речовини заряджаються препаратами безпечними для здоров’я людини, радіус дії газових гранат (створення газодимної хмари непереносної концентрації), в умовах міста на відкритій місцевості, не повинен перевищувати 20 м3, а в приміщеннях – загальну площу об’єкта, де переховується правопорушник з метою уникнення небезпечної для життя людини концентрації речовин сльозоточивої та дратівливої дії;
- для ведення вогню гумовими кулями використовується зброя, що забезпечує початкову швидкість польоту кулі не більше м/сек;
- водомети застосовуються на відкритій місцевості, а потужність водяного стовпа, що спрямовується на правопорушника не повинна перевищувати 12 атмосфер;
- сила току електрошокового пристрою не повинна перевищувати В;
- імпульси світлозвукових пристроїв не повинні перевищувати відповідно 30×106 кд і 172 дБ.
Забороняється застосовувати спеціальні засоби адміністративного припинення до дітей, осіб літнього віку, а також осіб, що мають фізичні або психічні вади, крім випадків, коли сила застосовується без попередження.
У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов’язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників.
При завданні шкоди міліція невідкладно забезпечує надання першої допомоги потерпілим.
Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів, вогнепальної зброї працівник міліції зобов’язаний негайно і письмово повідомити командиру підрозділу для сповіщення прокуророві.
Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.