Науковий атеїзм у працях К. Маркса і Ф. Енгельса виступає як глибоко оптимістичне, життєстверджуюче вчення, що спирається на пізнання об'єктивних законів розвитку суспільства, показує умови і передумови справжнього визволення людини від соціального та духовного гноблення, всебічного розвитку всіх її здібностей. Марксистський атеїзм є войовничий атеїзм, послідовне втілення ідейної переконаності та непримиренності до релігійних пережитків, до різних проявів мракобісся і обскурантизму.
Великий вклад у розробку та пропаганду ідей наукового атеїзму внесли соратники та учні Маркса і Енгельса Йосиф Діцген (1828—1888), Август Бебель (1840—1913), Поль Лафарг (1842—1911), Франц Мерінг (1846—1919), Г. В. Плеханов (1856—1918) та ін. Історичне значення цих видатних послідовників Маркса і Енгельса не вичерпується однією лише пропагандою ідей, сформульованих основоположниками марксистського атеїзму. Ними зроблено дуже багато для конкретизації, захисту і розвитку цих ідей, для розробки багатьох і дуже суттєвих проблем марксистського атеїзму, їхні атеїстичні праці значною мірою сприяли поширенню марксистського атеїзму серед робітничого класу та формуванню у нього матеріалістичного світогляду.
Список використаної літератури:
1. Лубський В.І. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, – К.: «Вілбор» 1997р.
2. Научный атеизм. Под руководством Окулова О.Ф. – К.: «Вища школа» 1984р.
3. Ю. А. Калінін, Є. А. Харьковщенко. Релігієзнавство: Підручник, – К.: «Наукова думка» 1998р.
4. Маркс К- Капітал.— Маркс К; Енгельс Ф. Твори, т. 23.
5. МарксК. Економічно-філософськірукописи1844 р.
6. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія, – Твори, т. З,