Философской основой сайентологии является придуманная ее основателем Роном Хаббардом – дианетика, околонаучная философия, вобравшая в себя авестийскую медицину и философские и религиозные основы восточных учений.
Идеологическим догматом сайентологов, как и у многих культовых организаций является доктрина «гибели мира» и возможность личного спасения только через принятие «правильного учения» сайентологов.
«Церковь сайентологии» в христианском понимании не является церковью, поскольку место Бога в ней занимает сам Хаббард и его «священное писание».
Во многих странах мира саентология признана деструктивным движением, посягающим на права и свободы граждан и политическую и экономическую безопасность государства.
Литература
1. Дорошенко А., Овсій О. Тоталітарні секти: нова міжнародна загроза //Політика і час.-1998.-№11-12.-С.45-54.
2. Єленський В. Новітні релігійні рухи – зони занепокоєння //Людина і світ.- 2000.-№8.-С.2- 10.
3. Колосовская С. Хаббардизация всей страны //Смена.-1996.-№1.-С.89-93.
4. Константинова О. Капкан сайенологов //Семья.-2003.-№17.-С.10-11.
5. Нотле К. Вовк в овечій шкурі //Віче.-1997.-№2.-С.51-54.
6. Петрик В.М. та ін. Нетрадиційні релігії та містичні об’єднання України.-К., 2000.-233с.
7. Петрик В. Церква сайєнтології //Людина і світ.- 2000.-№4.-С.39-44.
8. Проблема новітніх рухів в Європарламенті //Людина і світ.-1998.-№8.
9. “Секти” і “культи” у Західній Європі: проблеми правового регулювання //Людина і світ.-1997.-№10.
10. Ушакова Ю. Сайентология – новая песня старый мотив //Новая Эвропа.-1997.-№11.