Специфіка адаптації протестантських церков до українських реалій в період незалежності України (стр. 10 из 39)

Головною метою партія визначила побудову в Україні християнської держави за духовною направленістю і мораллю, громадянської, демократичної, правової за своїм конституційним устроєм.

Ця мета, яку ініціював лідер ВОХ В. Бабич, а також практична діяльність для її втілення особливо виділяють Всеукраїнське об'єднання християн (ВОХ) серед інших вітчизняних політичних структур. ВОХ прагне будувати християнську державу, яка відрізняється:

- рівністю всіх перед Богом за моральними, фізичними, інтелектуальними якостями, а також перед законом, незалежно від віросповідання, раси, кольору шкіри, переконань, статі, мови, соціального стану;

- визнання церкви як важливої частини суспільства;

- ринковою системою економіки з обмеженим, державним регулюванням;

- терпимістю до позицій, переконань, які відрізняються від загальноприйнятих, але не суперечать християнській моралі;

- плюралізмом, забезпеченням рівноправного співіснування і цивілізованої конкурентної боротьби різних поглядів у політиці, культурі, економіці і різних сферах життя [71; 7];

Нове політичне обличчя й неминучий для будь-якого відкритого суспільства поліконфесіоналізм і плюралізм дійсно зміцнюватимуть шанси протестантських церков, здатних більш динамічно, порівняно з іншими християнськими конфесіями, реагувати на суспільно-політичні зміни.

За даними соціологічного опитування, яке проводилося в 2004р. в м. Рівне серед респондентів протестантських громад, з цікавістю до політичного життя в країні ставиться 76% опитаних. На запитання "Яким політичним силам Ви віддаєте симпатії?" - респонденти дали такі відповіді: 46% - національно-демократичним, 12% - провладним, 8 – лівим, 34% - взагалі не цікавляться. Більшість респондентів вважають не доцільним участь у роботі громадсько-політичних організацій та громадських об`єднань та політичних партій. Вони становлять 64% від усіх опитаних:

Рис. 3. Ставлення до політичного життя

На запитання: "Яким політичним силам Ви віддаєте симпатії?" – респонденти дали такі відповіді:

Рис. 4. Політичні пріоритети

Про готовність взяти участь у виборах висловилась переважна більшість опитаних, що становить 66%, не визначились -15%, відмовились від участі у виборах -19 %.

Рис. 5. Участь у виборах

Слід зазначити, що більшість опитаних членів протестантських громад, вважають недоцільним участь у роботі громадсько-політичних організацій, політичних партій:

Рис. 6. Ставлення до участі у роботі громадських організацій

Події, що відбулися останнім часом в Україні на тлі політичних процесів з липня 2004р.- січень 2005рр., свідчать про "вибух" національної свідомості, яка роками цілеспрямовано пригнічувалася владою. Жодна людина не може залишатися байдужою до відчайдушного спротиву українського народу, що розірвав кайдани пригноблення і показав силу єдності та непоборності.

В липні 2004р. в Україні стартувала передвиборча кампанія. Вибори нового Глави української держави являлися ключовою подією останніх років. Президентські перегони в Україні були максимально "гарячими". "Країна знову знаходиться на перепутті", - пише газета "Християнський світ". "Багато хто розуміє, що цього року до певної міри обирається майбутнє нашої держави. Церква визнає Боже становлення держави, її роль у підтримці порядку та справедливості. Небачене, неочікуване навіть для мрійників піднесення Помаранчевої революції має, без сумніву, зокрема, й духовні важелі. Справжнім дивом називають ініціативність, мужність, витривалість, терпимість, доброзичливість, навіть жертовність "помаранчевих" Церковні провідники та чимало пересічних громадян. "Співавторство" такого дива - Боже, Церков, самих звичайних громадян, їх вклад в особливу духовну атмосферу Київського та інших "майданів" вже почали досліджувати соціологи й психологи, теологи й релігієзнавці. [161] Останніх, звичайно, найбільше цікавить місце й роль Церков у епохальному періоді виборів Президента України 2004 року та у феномені Помаранчевої революції. Вивчення цієї проблематики надзвичайно важливе й актуальне, адже у дзеркалі виборчої компанії яскраво проявили потенції (і їх практична реалізація) усіх діючих в Україні Церков щодо їх участі в духовному, культурному, цивілізаційному розвиткові українського суспільства.

Відповіддю на питання, що саме зробили Церкви для небувалого піднесення Помаранчевій революції, є насамперед думки їх представників. Вони підкреслювали по-перше, збережену глибоке в душі віру, яку виховували Церкви у багатьох поколіннях предків теперішніх українців та яку не вдалося зовсім вбити безбожницькому режимові; по-друге, вплив Церков у незалежній Україні, коли вони вже відроджувалися й вільно діяли (а отже, певною мірою вплинули на нинішній духовний порив у Помаранчевій революції й -по-третє, звернення та інша діяльність Церков вже у період виборчої компанії [60;51].

Серед 26 кандидатів на пост Президента України (шляхом самовисування) був і народний депутат ВР України Л.Черновецький, лідер Християнсько-ліберальної партії України член харизматичної церкви "Посольство Боже" м. Київ. [138;3]

В одному з своїх виступів перед депутатами ВР Л.Черновецький наголошує: "Як політик і глибоко віруюча людина я впевнений, що демократичний вибір управління країною, вибір ринкової економіки безпосередньо пов’язаний з християнською ідеологією, що сприяє тому, щоб прості люди жили в достатку, а політики діяли згідно моральних норм. Я почав серйозно займатися створенням нової для України політичної сили — Християнсько-ліберальної партії, яка орієнтується на християнські цінності, принципи економічного лібералізму, західноєвропейської демократії, ідеї і програмні цілі партії розділяють і підтримують все більше моральних людей не залежно від віросповідання."[158;4] Л. Черновецький є автором законопроекту "Про захист суспільної моралі." "Дякуючи Богу я подаю дуже багато демократичних законопроектів мені здається, що вони угодні Богу, тому що вони мають християнську і ліберальну складову. Я впевнений в тому, що Бог хоче бачити всіх людей вільними і морально та матеріально забезпеченими. А це означає: підтримуй справедливих і моральних політиків і будь активним в суспільному житті, тому що ніхто із нас не може розраховувати на щось хороше в Україні, якщо тільки ми разом, узявшись за руки, не станемо боротися з бідністю, корупцією, неповагою влади до кожного з нас, боротися з неправдою, брехнею, порнографією і багатьма іншими тяжкими гріхами, які завжди притаманні владі." [99;9]

У своїй передвиборній програмі Л. Чернавецький наголошує, що християнство та християнські цінності повинні бути головними в нашому житті, і стати посібником до дії будь-кого чиновника незалежно від його віросповідання. "Не віриш у Бога — тобі нема що робити у вищому законодавчому органі, в Кабінеті Міністрів на вищих посадах, в Адміністрації Президента", — одна з його головних тез. [157;1] Результат першого туру -120567 голосів або 0,45% виборців – 8 місце в загальному рейтингу кандидатів. У другому турі Л. Черновецький підтримав В. Ющенка.

Активну участь у підтримці В. Ющенка взяли члени відомої київської харизматичної церкви "Посольство Боже", пастором якої є нігерієць Сандей Аделаджа. Було організувано 01.12.2004р. марш "Правди і Єдності", в якому взяли участь понад 2 тис. чол. Під час маршу віруючі скандували: "Бог прийшов на Україну", "З нами Бог і нас не перемогти", "Ющенко — народний президент!". [174] Ця "церква" випустила "помаранчеву" газету "Разом нас багато, нас не подолати!", у якій було засвідчено незгоду з брехнею, фальсифікаціями і корупцією.

На засіданні Верховного суду України, який був присвячений розгляду скарги В. Януковича на рішення ЦВК з вимогою визнати вибори такими, в результаті яких не можливо встановити волевиявлення виборців, як "доказ" надано газету "Посольство Боже". Позивачі намагалися подати "Помаранчеву революцію", як "сектантський рух" і "незаконну акцію", а події на Майдані — зібранням зазомбованих людей.

Своє бачення у розбудові нової відродженої України, яка живе за Божими принципами справедливості, праведності, чесності та любові харизматична церква "Посольство Боже" виразила в "Семи принципах національного відродження", котрі допоможуть подолати кризу, яка на разі склалася в Україні. Цими принципами мають керуватися, як державні діячі так і пересічні громадяни:

- Перший принцип полягає у відродженні поваги до землі, на якій ми з вами живемо, та до людей, які нас оточують.

Нещодавні маніпуляції влади під час виборів Президента України - це підтвердження непорушності Божих законів, які діють незалежно від того, чи віримо ми в них. Повага до землі, по якій ми ходимо, та до людей, які живуть на цій землі, має бути в центрі уваги влади, що складає закони цієї країни, і в центрі уваги кожного громадянина. Взаємостосунки у нашому суспільстві мають базуватися на принципах Божої любові - люби Бога, люби Україну та кожного українця.

- Другий принцип національного відродження полягає в необхідності ліквідації причин усіх проблем суспільства.

Доки наша країна не буде дивитися правді у вічі, доки не буде називати все своїми іменами і не протистане безчестю та беззаконню - нам немає чого сподіватися на краще життя.