Команда, що працює з фільмом "Ісус", — ще один важливий напрямок роботи цієї місії Адже саме завдяки цій праці сотні тисяч людей змогли почути і зрозуміти Євангелію. В команді задіяно близько 30 людей, завдання яких полягає в тому, щоб у співпраці з помісними церквами організовувати покази фільму "Ісус" по всій Україні. Активно діяти цей проект почав з 1999 р. За цей час фільм було показано у більш ніж 4 тис. населених пунктах. Завдання проекту полягає в тому, щоб кожному мешканцю України дати можливість почути, побачити та прочитати Євангелію.
З 2002 р. місія започаткувала проект "Сімейне Життя", мета якого — допомогти зрозуміти та застосовувати незмінні Біблійні принципи для налагоджування міцних сімейних стосунків. Сьогодні в цьому проекті працює дві команди: перша — подружжя Скат та Сімп Стемпл. Вони проводять сімейні конференції "Незабутні вихідні удвох" в центральній частині України. Друга команда — Біл та Колін Томас і Володя та Олена Лосєви, які працюють у Львові та по всій Західній Україні.
Також у рамках місії "Україна для Христа" працює проект "Молодь на роздоріжжі", завдання якого — підготовка фахівців для роботи з підлітками та молоддю з питань формування характеру та виховання моральних якостей, профілактики СНІДу та інших хвороб, що передаються статевим шляхом. Основним методом досягнення мети є проведення чотириденних семінарів за навчальним курсом "Життя на роздоріжжі". На семінари запрошуються вчителі, медики, соціальні та молодіжні працівники, тобто всі, хто працює безпосередньо з підлітками та молоддю. Програма "Молодь на роздоріжжі" вже затверджена Міністерством Освіти та внесена до списку факультативних занять середньої школи.
Все вищезгадане стосується основних напрямків роботи місії "Україна для Христа". Однак це ще далеко не все, чим займається місія. В нашому швидкоплинному світі технічний прогрес набирає обертів, з'являються нові перспективи, можливості; всі, хто прагне нести Слово Боже, повинні швидко реагувати на ці зміни та використовувати нові можливості.
Навесні 2005 року місія "Україна для Христа" спільно зі Спілкою Кінематографістів України провела перший християнський кінофестиваль "ДАМАХ". "Ратаїі" у перекладі з давньоєврейської означає метафору трансформації, перетворення, що ближче за змістом до російського "преображение". Особливість цього кінофестивалю полягає в тому, що він формує програму з короткометражних фільмів "духовного досвіду". Йдеться про твори, в яких автори зосереджують увагу на основних категоріях духовного життя людей. Важливо те, що учасниками фестивалю стали переважно молоді кіномитці, і хоча це була перша спроба і кількість представлених духовних фільмів не була значною, ми сподіваємось, що в наступні роки зможемо говорити про реальну наявність духовного кіно в Україні. [101;38-39]
У роботі, направленій на збільшення чисельності громад протестантських церков, використовуються різні методи і форми інформування. Цікаві висновки можна зробити на основі аналізу проведеного опитування респондентів, що є членами протестанських громад м. Рівне, яке було проведено в 2004-2005рр. склалася така картина:
на запитання "За яких обставин Ви вперше відвідали протестантську церкву?" більшість (57% опитаних відповіли, що їх запросили родичі або знайомі, серед них 10% у дитинстві).
20% - прийшли по рекламних оголошеннях ЗМІ;
9% - випадково почули під час євангелізаційних акцій;
7% - привели особисті духовні потреби;
3% - збіг обставин;
4% - особисті та сімейні проблеми.
Рис. 10. Аналіз обставин приходу до церкви
Питання "Чи намагаєтесь ви залучити людей до церкви?" отримало досить резонансні відповіді, а саме:
42,4% - роблять це іноді;
32% - доволі часто;
19% - активно і постійно;
6,3% - дуже рідко;
0,3% - не намагається.
Рис. 11 Динаміка залучення людей до церкви
Серед основних причин, які приваблюють в церкву респондентів такі:
85% - можливість спілкування з Богом;
63,5% - спілкування з віруючими;
47% - нести служіння;
37,7 – душевний спокій;
26,7% - пізнання вищої Божої істини;
10,7% - особисте самовдосконалення.
Щодо служінь які респонденти хотіли б виконувати в церкві, то 36% задоволені тим що є; 26% бажає працювати у християнській місії; 11% бажає нести хорове та музичне служіння; 8% прагнуть бути пасторами; 7% керувати місіями.
На даний час 72% опитаних несуть служіння: 19% музичне та хорове служіння; 16% проповідування; 8,3% робота з дітьми та молоддю.
Варто зазначити, що на питання "Ваше ставлення до діяльності християн інших конфесій" - схвально відгукнулись 79% респондентів, 20% - висловили нейтральне ставлення, агресивно налаштованих 1%.
Рис. 12. Тенденції співпраці конфесій
Місіонерська діяльність водночас сприяє піднесенню рівня релігійно-общинної активності віруючих, оптимізації внутрішнього життя у самому протестантизмі. І хоча кількість пасивних членів, так би мовити "зовнішніх, номінальних християн", у ньому завжди була значно меншою, ніж у православ'ї чи католицизмі, тенденція на подальше посилення культової, проповідницької, євангелізаційної завзятості кожного окремого члена церкви сьогодні виявляється все виразніше. Міцна дисципліна, виразність релігійної домінанти у свідомості та поведінці більшості членів громад, що спричиняє їхню винятково високу активність, робить протестантизм попри невелику питому вагу дуже помітним чинником релігійного життя України.
7. Роль протестантів у освітньому та культурному житті України
Одним з найважливіших завдань успішної розбудови України, як незалежної демократичної правової держави, що сприятиме її входженню як рівноправного члена до світової та європейської спільноти, є духовно-моральне виховання молодого покоління. В Україні здійснюється певна робота, спрямована на духовно-моральне виховання молодого покоління. Такий досвід уже накопичено у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях, а з 1999 року на Рівненщині в державних школах почав викладатися новий предмет "Християнська етика". Зважаючи на його позитивні результати, 24 березня 2000 року Рівненська обласна рада прийняла рішення "Про запровадження предмета "Християнська етика" в загальноосвітніх школах Рівненської області". Для підготовки відповідних педагогічних кадрів при Національному університеті "Острозька академія" було відкрито факультет підготовки викладачів християнської етики. Сьогодні тут набувають кваліфікацію викладачів християнської етики близько 130 педагогів з Рівненської та інших областей України. Зараз цей предмет викладається в 6-ти районах Рівненської області. Викладання здійснюють 68 учителів у 62-х школах області. Вивченням предмета "Християнська етика" охоплено більше 12,5 тис. учнів. Основними принципами, на яких будується процес викладання християнської етики є: Біблійна основа викладання, міжконфесійний характер змісту уроку християнської етики, використання актуального матеріалу з життя учня, його найближчого оточення, а також з життя українського суспільства, здійснення міжпредметних зв'язків, врахування індивідуально-психологічних, вікових характеристик та релігійного досвіду учня, використання виховного потенціалу християнства дляздійснення духовно-морального виховання молодого покоління.
За результатами психологічних, соціологічних досліджень, інтерв'ю з учителями, учнями та батьками можна зробити висновок про велику ефективність предмета "Християнська етика". Так, 74,6% опитаних батьків, які
репрезентують різні галузі соціальної практики і мають дітей школярів, вважають викладання "Християнської етики" корисною справою, яку слід поглиблювати. У дітей під впливом "Християнської етики" різко знижується рівень агресивності та ворожості, покращується характер та поведінка, ставлення до ровесників, батьків і вчителів. Багато учнів називають предмет "Християнська етика" своїм улюбленим і зважають його одним з найважливіших предметів у школі.
Духовно-моральне виховання молодого покоління вимагає сьогодні визнання і підтримки держави. Предмет, з виховним потенціалом якого не може порівнятись жоден інший предмет, викладається лише в чотирьох областях України. Не викладається він у вищих навчальних закладах. Бракує навчально-методичних посібників, книг для читання, аудіовізуальних матеріалів. Думається, що духовно-моральне виховання стане метою виховання української молоді й посяде чільне місце у навчальних закладах різного рівня [33;56-58]. Важливим питанням гуманізації українського суспільства є розвиток духовної освіти громадян. Провідні конфесії наполегливо розвивають мережу духовних навчальних закладів, готують служителів інших релігійних спеціальностей, а також розвивають широку пропаганду гуманістичних ідей. Церкви набувають зараз могутнього освітнього потенціалу, який може виявитися корисним і для навчання спеціалістів нерелігійних спеціальностей: істориків, філософів, філологів, психологів тощо. За для цього необхідно по-новому переосмислити законодавчі положення про відокремлення школи від церкви.