За часів тоталітарного режиму не могло бути й мови про друк Біблії та іншої християнської літератури українською мовою. Така література, за виключенням невеликого тиражу журналу "Православний вісник" та кількох богослужбових книг, в Україні не видавалась і вважалася підривною щодо влади і суспільства.
За сприяння держави, при підтримці Церков та допомоги Об'єднаних Біблійних товариств УБТ за роки незалежності поширило в Україні понад три з половиною мільйони примірників Біблії та окремих релігійних видань: "Новий Завіт. Псалми. Притчі", "Дитяча Біблія" (з кольоровими ілюстраціями), "Біблія в перекладі для дітей. Старий і Новий Завіт", "Біблійні оповіді" тощо. Це більше ніж за попередню тисячу років з часу прийняття українським народом християнства.
В Україні здійснено запис і видано азбукою Брайля Біблії українською мовою для сліпих, окремі книги Святого Письма крупним шрифтом. Серед країн колишнього Радянського Союзу Українське Біблійне Товариство першим завершило українською мовою інсценований Новий Завіт, який на аудіокасетах поширюється в усіх християнських церквах.
Вперше за останні 400 років (з часу видруку Біблії в м. Острог, що на Волині, 1580—1581 рр.) була надрукована Біблія українською мовою (другий повний переклад митрополита Іларіона Огієнка) на вітчизняній поліграфічній базі. Зусиллями Товариства до 2000-ліття Різдва Христового Р.Турконяком здійснено повний четвертий переклад Біблії сучасною українською літературною мовою, з якого вже підготовлений до друку Новий Завіт.
Незважаючи на певні фінансові труднощі, в 2001 році Українське Біблійне Товариство видало "Біблію для дітей" українською мовою. Відповідно до програми "Можливості-21" 150 тис. примірників цього видання відправлено до загальноосвітніх шкіл країни. В 2004 році розпочалося видання повного перекладу Біблії сучасною українською літературною мовою.
Генсек УБТ Роман Вовк так розповідає діяльність товариства: "Українське Біблійне Товариство (УБТ) — унікальна організація. І цьому є кілька причин. По-перше, воно займається найважливішою справою — поширенням Слова Божого, по-друге, Товариство об'єднало у своїх рядах представників усіх християнських конфесій України. Сьогодні президентом є Анатолій Глуховський. УБТ має чотири офіційні представництва — у Києві, Львові, Харкові і Херсоні."
2004-й — багато в чому знаменний для УБТ. Він був оголошений Роком Біблії в Україні. Також у 2004-ому виповнилося 200 років з моменту появи перших, Біблійних товариств у світі.
Біблійне Товариство займається багатьма проектами. Деякі з них уже закінчились, інші буде продовжено... Поставлено мету забезпечити незрячих дітей духовною літературою, шрифтом Брайля. Але цей проект довготривалий на кілька років. Зараз на всю Україну працює тільки одна київська фабрика, що виготовляє книги для таких дітей. А цього недостатньо, адже в Україні більше чотирьох тисяч незрячих дітей.
Сьогодні Українське Біблійне Товариство є першою організацією в Україні і навіть у колишньому СРСР, що самостійно надрукувала біблійні історії для незрячих дітей. Планується навчати незрячих людей, що згодом самі зможуть друкувати Біблії для сліпих дітей. Таким чином, вирішиться і питання працевлаштування деяких з цієї категорії населення. Сьогодні в Україні уже видрукувано 2500 екземплярів біблійних історій для незрячих дітей. Півтори тисячі вже знайшли своїх читачів, інші буде згодом поширено під час акцій і свят.
Програма "Віра від слухання" проводить аудіозапис біблійних текстів. В даний час у Києві, у веденні УБТ, знаходиться євроазіатський офіс програми "Віра від слухання."
Записаний Новий Завіт на касетах для циган на їхній рідній мові. Приємно також відзначити, що адміністрації в'язниць дозволяють працювати в цих місцях. Кожен регіональний представник має офіційний дозвіл працювати у в'язницях.
Біблійне Товариство підтримує дружні відносини з різними церквами. Видано Новий Завіт і цілком здійснений переклад Старого Завіту з грецької мови.. У процесі беруть участь люди з різних деномінацій, а також учені-лінгвісти.. В даний час здійснюється переклад книги Притч. [116;4]
Протестантські громади є активними учасниками фестивалів християнської пісні, де приймають участь окремі як окремі виконавці так і хорові колективи та ансамблі. Музиканти проводять активну концертну діяльність: виступають в дитячих закладах, будинках для пристарілих, лікарнях, санаторіях, серед слухачів інших аудиторій, пропагуючи власними піснями та своїм світоглядом любов до Христа. Так лише, в м. Рівне працюють на євангельській ниві такі гурти та окремі виконавці: "Осанна", Авен-Єзер", християнський бард - О. Лось, ансамбль юних скрипалів "Небесні мелодії" та ін.
З метою популяризації сучасної християнської музики, запису молодих християнських виконавців, озвучування різноманітних заходів, конференцій, концертів у 2001р. в м. Рівне була створена студія "Ехо". У планах – запис радіоспектаклів, відеороликів, реалізація нових музичних проектів.
У різних містах України силами молодіжного відділу, гурту "Есхате х’Ора" та місцевих церков проводяться акції проти наркотиків, мета яких вказати молоді на Ісуса Христа, як єдиний реальний вихід із проблеми наркотичної залежності.
"Співайте для Господа пісню нову", - ці слова псалмоспівця звучать по-особливому для кожного співаючого, чи то хорист із сорокарічним "стажем" служіння у хорі, чи співак початківець. Нову може співати лише серце відроджене, спасенне, натхнення животворчою силою від Святого Духа. Ми повинні всіляко розвивати і продовжувати наші пісенні традиції і надбання, засновані на притаманні й для слов’ян простоті, задушевності та ліризмові котре у продовж віків збагачувалось і доповнювалось елементами як західноєвропейського протестантського хоралу, так і традиціями українського народу", - говорить у своєму виступі старший регент по Рівненській області ЄХБ Олександр Сташук. [76; 8]
"Сходи у небо" молодіжний музичний фестиваль, який пройшов восени у палаці культури "Юність" міста Калуша. Цільова аудиторія заходу була невіруюча молодь міста, до якої організатори мали на меті донести вістку про спасіння в Ісусі у зрозумілій для них формі. Організаторами фестивалю стали церква "Благодать" та молодіжна громадська організація "Імпульс" в партнерстві з арт-студією "б секунд", управлінням культури міської ради, Калуським Бізнес-центром, торгівельною мережею "555", дизайн студією QU, Українським Біблійним товариством та іншими організаціями.
Основною метою фестивалю було намагання змінити ставлення громадськості міста до церкви. Адже в сприйнятті більшості людей в західному регіоні все вважається сектою, якщо воно не відноситься до католицької чи православної церкви. З цією метою фестиваль проводився на належному організаційному, технічному та виконавчому рівні в офіційній співпраці з представниками державних, громадських та приватних структур.
Зважаючи на рідкісну в проведенні подібних заходів на сьогоднішній день ремарку на рекламі "Живий звук", доступну вартість квитків і на те, що кожний день фестивалю передбачав нову концертну програму, зал жодного дня не був напівпорожнім. Все місто майоріло тисячами якісних повнокольорових плакатів, представляючи наступних виконавців: гурт "Він знає" з Тернополя, Василь та Надія Кондратюк з Києва, гурт Written On Store " з Англії, калуський гурт "Смак Небес".
Гурт "Смак Небес" складає основу групи прославлення церкви "Благодать". Родзинкою його творчості є майстерне поєднання гри скрипки, соло- та бас-гітарі, клавішних та ударних інструментів, колоритних вокалів та елементів фольклору. На фестивалі "Смак Небес" представили вишукані речі свого бельгійсько-голландському туру 2003 року, а також виконали нові композиції в супроводі камерного оркестру міста Калуша. [180;5]
Серед цих проблем найвагомішими є питання мовної культури та освіти. На рівні парафій, побутового релігійного спілкування в основному задовольняються мовні потреби віруючих. Це стосується всіх традиційних конфесій. Проте залишається проблема освіти, друкування літератури українською мовою.
Протестантські церкви позитивно ставляться до тих сфер культури, що розвивались у контексті християнських традицій і сьогодні орієнтуються на їх відновлення (література, музика, архітектура). Сучасну секулярну маскультуру протестанти сприймають стриманіше. Однак деякі форми молодіжної (насамперед музичної) культури проникають у життя громад. Розвинутість общинного життя та максимальна наближеність богослужбового й побутового використання мови дають змогу практично повністю врахувати мовні потреби членів місцевих громад. Звідси строкатість у мовному питанні залежно від регіонів. Український, національний компонент сильніший традиційно на Заході. В інших регіонах переважає інтернаціоналістський (космополітичний, універсалістський) компонент. Сьогодні, з розширенням сфери вжитку української мови, посилюються тенденції до подолання космополітизму. Дедалі більше релігійних видань стають україномовними, а їх зміст — українознавчим.
Відносно скромний богословський набуток вітчизняного протестантизму порівняно з православ'ям або католицизмом пояснюється його історичною ізольованістю від світових центрів протестантської богословської думки, неодноразовою штучною перерваністю послідовної ідейної еволюції та недостатнім освітнім рівнем багатьох поколінь віруючих. Тим ціннішим є намагання деяких конфесій (баптистів, п'ятидесятників, адвентистів) створювати богословські школи, готувати професійних богословів. Показово, що протестанти звертаються до вітчизняної духовної й культурної спадщини, до національних джерел протестантських рухів, виявляють інтерес до вивчення історії власної конфесії на території України. Вона розглядається як складова загальної релігійної історії українського народу, а власне протестантизм — як невід'ємний елемент його культури й суспільного життя.