Специфіка адаптації протестантських церков до українських реалій в період незалежності України (стр. 34 из 39)

Однак якщо вiдзначенi вище результати та зробленi на їх основi висновки стали лише дослiдницьким пiдтвердженням загалом вiдомих тенденцiй, то данi, отриманi на основi двовимiрного аналiзу за iншими параметрами, дозволили вiдстежити зовсiм нез'ясованi досi залежності. Маємо на увазi, зокрема, вiковий критерiй у структурi та змiстовому наповненнi релiгiйностi. Як показують данi двовимiрного аналiзу, показники релiгiйностi серед респондентiв крайнiх вiкових груп ("18-29 рокiв" та "60 рокiв i старшi") є вищими, анiж показники релiгiйностi серед респондентiв середнього вiку. Це можна пояснити загальними тенденцiями стану релiгiї та церкви в українському суспiльствi протягом його повоєнної iсторiї: вищi показники релiгiйностi притаманнi тим вiковим середовищам, у яких вiра формувалася або в докомунiстичний, або в посткомунiстичний перiод [48; 15].Слід зазначити, що процентне співвідношення молодих людей в протестантських общинах тотожний процентному співвідношенню осіб у вікових діапазонах 16-18 років і 29-30 років у складі населення України. У великих міських общинах процентне співвідношення молоді досягало 40%.

Рис. 22. Вiкова детермiнанта релiгiйностi (%)

Конфесiйний вимiр вiкових груп указує на "вiк" рiзних конфесiй. На основi цих даних можна зробити висновок, що на сьогоднi "наймолодшими" є УГКЦ i УПЦ КП, де люди вiком 18-29 рокiв становлять вiдповiдно 25,4% та 24,5%, а "найстарiшою" є УПЦ МП iз найнижчим показником молодi (14%) та з найвищим показником людей вiд 60 рокiв i старших - 32,5% (табл. 1).

Таблиця 1 Вiкова структура конфесiйної релiгiйностi в Українi (%)

18 - 29 р.	30 - 39 р.	40 - 49 р.	50 - 59 р.	60 р. i старшi
Українська греко-католицька церква	25,42	15,82	16,38	16,95	25,42
Українська православна церква Київського патрiархату	24,46	18,67	13,46	13,46	29,96
Римо-католицька церква	20,00	5,00	20,00	30,00	25,00
Протестанти	21,52	18,99	22,78	17,72	18,99

Як виявило опитування, високий освiтнiй рiвень негативно впливає на релiгiйнiсть, адже за освiтнiм критерiєм найвищий рiвень релiгiйностi в людей iз початковою або неповною середньою освiтою (70%), натомiсть найнижчий у людей iз вищою та незакiнченою вищою - заледве 53% . Проте, на наш погляд, не слiд виводити прямої залежностi цих двох показникiв. Найiмовiрнiше, на такому станi речей позначилася полiтика, яка велася Радянським Союзом у руслi комунiстичної iдеологiї, коли бiльшiсть людей iз вищою освiтою, як правило, мали бути комунiстами, а "комунiст" i "вiруючий" були поняттями несумiсними. Тобто релiгiйнiсть у середовищi високоосвiчених людей викорiнювалася цiлеспрямовано й через рiзного роду впливи.

Голова Союзу об'єднань євангельських християн-баптистів України Г. Комендант затверджує, зокрема, що в складі Союзу в 2001 р. було 180 діючих учителів-практиків, не вважаючи тих, хто має педагогічну освіту, але не працює за спеціальністю, і близько 1200 медичних працівників. У Союзі є також адвокати, професора, депутати Верховної Ради [70; 306-308]

Рис. 23. Освiта та ставлення до релiгiї (%)

Можна також вiдстежити залежнiсть (хоча й не дуже чiтко виражену) мiж рiвнем релiгiйностi та матерiальними станом респондентiв. Данi двовимiрного аналiзу показують, що релiгiйнiсть у середовищах iз крайнiми показниками матерiального стану ("дуже низький" i "високий") є дещо вищою (67-68%) вiд решти майнових категорiй респондентiв.Із цього можна зробити попереднiй висновок про те, що люди думають про вище начало, а просять про допомогу, коли їм дуже погано в житті,або коли їм вже досить комфортно.

Рис. 24. Релiгiйнiсть i матерiальний стан (%)

Релiгiйнiсть досить чiтко корелюється також iз родом занять (рис. 24). Данi двовимiрного аналiзу в цьому зрiзi, до речi, пiдтверджують уже наведенi вище результати та зробленi висновки. Зокрема, результати вказують на те, що найбiльше вiруючих серед керiвникiв (74%), тобто тих, хто впевнено почуває себе в життi. Так само високий рiвень релiгiйностi в середовищi iнвалiдiв та пенсiонерiв - 72,5%. Цю категорiю можна спiввiднести з такими категорiями з високим рiвнем релiгiйностi, як: 1) люди з низьким матерiальним станом; 2) люди старшого вiку. На третьому мiсцi за рiвнем релiгiйностi вiдповiдно до роду занять розташувалася така категорiя, як безробiтнi й домогосподарки (63%), серед яких за статевою ознакою переважають жiнки, якi характеризуються значно вищою релiгiйнiстю, нiж чоловiки, про що говорилося вище.

Рис.25. Релiгiйнiсть i рiд занять (%)

Релiгiйнiсть i політичні преференції

Ще один цiкавий напрям з'ясування природи релiгiйностi рiзних груп респондентiв стосувався визначення їхнiх полiтичних преференцiй. Так, на основi зіставлення конфесійної приналежності та ставлення до демократiї (табл. 3) можна дійти висновку, що найбiльш демократично налаштованими є вiруючi УГКЦ, серед яких перехiд до демократiї вважають необхiдним 44,6% респондентiв та вiруючi РКЦ (35%). Натомiсть найменш "демократи,чними" виявилися респонденти, що репрезентують УПЦ МП, серед них лише трохи менше 18% вважають перехiд до демократiї необхiдним.

Демократичні перетворення в державі дали можливість протестантам почувати себе вільними людьми, тому серед них досить високий рівень людей, (41%), які визнають необхідність демократії.

Станом на 01.01.2004р. згідно з даними державного комітету у справах релігій в Україні діють 27231 християнська релігійна організація, різних конфесій, течій та напрямів . Аналіз динаміки зростання кількості церковно-релігійних інституцій та розширення віросповідного спектру релігійного середовища протягом 2000-2004рр. свідчить про те, що після піку розбудови інституційної релігійної мережі (1988-1990рр.) динаміка зростання набула усталеного характеру і складає зараз близько 10% на рік; так, за підсумками 2004р., кількість релігійних організацій, порівняно з попереднім роком, зросла на 8,5%.

Розподіл церковно-релігійних організацій за конфесійною ознакою свідчить про домінування в Україні православ'я, до якого належать 14935організацій, або 52,2% їх загальної кількості. Діють три чисельні православні Церкви (Українська Православна Церква, Українська Православна Церква - Київський патріархат, Українська Автокефальна Православна Церква), та 11 невеликих угруповань, що сповідують окремі версії православного вчення.

Рис. 25. Порівняльний аспект інституційної мережі

Порівняльний аналіз динаміки зростання кількості релігійних громад виявляє стійку тенденцію до переважаючого, порівняно з православними, темпу зростання протестантських, а також неорелігійних рухів, (зокрема — харизматичного напряму).

Конфесійний зріз

Як зазначалося вище, зараз в Україні діють релігійні організації 120 конфесій, течій і напрямів. Найбільш численні мережі громад мають, традиційні для України конфесії. Домінуючі позиції у церковно-релігійному житті країни продовжує зберігати православ'я.

Водночас, протягом останнього десятиріччя в Україні з'явилися нові конфесії, течії і напрями — як історично притаманні іншим країнам (наприклад, Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів (мормони)), так і новітні релігійні рухи (НРР; неорелігії).

Українська Православна Церква (УПЦ), станом на 01.01.2004., налічує: 9 963; громади — або 73,2% усіх православних громад України, 36 єпархіальних управлінь; 151 монастирі; 15 духовних навчальних; 74 друковані періодичні видання; 3746 недільні школи. Чисельність священнослужителів — 8620 осіб.

Українська Православна Церква - Київський Патріархат (УПЦ-КП). На початок 01.01.2004р. інституційна мережа УПЦ-КП налічує: 3 395 громад, 34 монастирів; 16 духовних навчальних закладів; 1086 недільні школи; 25 друкованих періодичних видань. Чисельність священнослужителів 2588 особи.

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ). Інституційна мережа УАПЦ налічує: 1156 громад; 5 монастирів; 7 духовних навчальних закладів; 325 недільні школи; 7 друкованих періодичних видань. Чисельність священнослужителів складає 685 особи.

Протестантизм

Станом на 01.01.2004р в Україні частка протестантських громад складає 29,7% загальної кількості релігійних громад України. Інституційна мережа протестантизму розвивається динамічно.

Інституційна мережа протестантських громад налічує: 8093 громад; 183 місії; 86 духовних навчальних закладів; 4408 слухачів; 5994 заочники; 4284 недільні школи; 117 друкованих періодичних видань. Чисельність священнослужителів складає 10778 особи; .

Рис. 26 Кількість протестантських громад в Україні станом на 01.01.2004р.

В одній з областей України (Донецькій) протестантські громади мають кількісну перевагу — 48% загальної кількості релігійних громад; понад 40% релігійної мережі протестантські громади становлять у Запорізькій області (41,3%), Кіровоградській — 44%, Чернівецькій — 41,0%. Лише у двох областях — Івано-Франківській і Тернопільській протестантські громади складають менше 10%, в Рівненській -31,0 загальної кількості громад (карта "Розподіл громад по областях України").

Найбільшу кількість громад мають євангельські християни-баптисти — 2801; християни віри євангельської-п'ятидесятники — 2071, та адвентисти сьомого дня — 991. Ці угруповання переважно визначають традиційний протестантизм України.

На 01.01.2004р. було зареєстровано 919 громад харизматичного напряму. Зараз в Україні діють три об'єднання церков харизматичного напряму — Церква Повного Євангелія, Церква Живого Бога, Українська християнська євангельська Церква та Духовний центр "Нове покоління" християнських Церков України; існують також понад 200 незалежних громад.