1. Вимоги до професії
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.
Правові основи зайняття та звільнення суддівської посади закладено Конституцією і законами України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», «Про Вищу раду юстиції», «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України». В цих нормативно-правових актах сформульовано перелік вимог, що ставляться до кандидатів на посади суддів, передбачені обмеження щодо допуску певних категорій осіб до здійснення судової влади, визначена компетенція відповідних органів щодо формування суддівського корпусу, розроблено процедуру оцінки професійно-важливих якостей судді, за якими можна дати відповідь про професійну придатність особи до професії судді.
Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених Законом Украіни «Про судоустрій України».
Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. Статус суддів судів загальної юрисдикції визначається Законом України «Про статус суддів».
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.
Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду, є складання кваліфікаційного екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років. Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами складання кваліфікаційного екзамену. При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин. Кожен громадянин України, який відповідає названим вимогам, має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді.
Кваліфікаційні екзамени на посаду судді приймаються відповідними кваліфікаційними комісіями суддів. Якщо особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфікаційного екзамену, повторне його складання допускається не раніш як через рік. Результати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Кваліфікаційна комісія суддів проводить кваліфікаційний екзамен і, з урахуванням його результатів, дає висновок про рекомендацію на посаду судді. Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад. Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути враховані кваліфікаційною комісією як кандидати на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву. Після закінчення строку повноважень суддя, крім суддів
Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються на посаду судді строком на п'ять років Президентом України. Порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України визначається Законом України "Про порядок брання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України".
Якщо було прийнято позитивне рішення щодо кандидата, який претендує на посаду судді вперше, Вища рада юстиції готує на підставі статті 29 Закону “Про Вищу раду юстиції” подання Президенту України про призначення на посаду судді строком на п’ять років. До подання додаються:
рекомендація кваліфікаційної комісії; особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді; копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання; примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді; рецензія на реферат; копія декларації про доходи за останній рік.
Президент України приймає рішення щодо кандидата на посаду судді на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої Ради юстиції (п. 1 ст. 61 Закону „Про судоустрій України”). Дане рішення оформлюється Указом Президента України.
Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим". Присяга складається перед Президентом України.
2. Функції професії
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Справи суди розглядають згідно з цивільно-процесуальним законом в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, а у випадках, встановлених ЦПК – колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Професійні обов’зкі суддів обумовлені їх статусом. До них належать: обов’язок дотримувати Конституції та законів України при здійсненні правосуддя; забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків та інші обов’язкі, закріплені у статтях 5 і 6 Закону України “Про статус суддів”.
Функціональні обов’зкі суддів містяться у Законі України “Про судоустрій”. Вони в свою чергу поділяються на : 1)судові; 2) організаційно-розпорядчі; 3) аналітичні; 4) методичні та 5) контрольні.
Процесуальні повноваження суддів закріплені у процесуальному законодавстві.
Таким чином під повноваженнями судді слід розуміті вид та міру службової поведінки носія судової влади,яка спрямована на реалізацію функції судової влади, і має формальне визначення у відповідному рішенні судді.
Суддя місцевого суду здійснює:
1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;
3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням;
4) інші передбачені законом повноваження.
Всі функціональні повноваження судді можна розділити на три групи:
а) Відкриття провадження у цивільній справі. Згідно з цивільним законодавством суддя на цій стадії діє одноособово. Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
Процесуальне завдання, що вирішується суддею в цій стадії процесу, – це перевірка підстав для прийняття заяви. Не додержання передбаченого законом подання позову, є ухвала судді: (а) про залишення позовної заяви без руху; (б) повернення заяви; (в) відмову у відкритті провадження у справі. Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі.
б) Підготовка справи до судового розгляду. Підготовка цивільних справ до судового розгляду можлива лише після відкриття провадження по справі. Підготовка справи до судового розгляду здійснюється шляхом проведення заходів процесуального та адміністративного характеру, які повинен здійснити суддя та інші працівники суду при призначенні судового слухання справи, та безпосередньо перед судовим засіданням й без яких судовий процес не може відбутися. Суддя в своїй ухвалі про відкриття провадження у цивільній справі повинен вказати розумний строк (але не більше двох місяців), протягом якого можливо вчинити всі необхідні адміністративні та процесуальні заходи, що забезпечать оперативний судовий розгляд справи, та будуть сприяти постановленню справедливого рішення.
в)Судовий розгляд.Судовий процес повинен відбутися відповідно до встановленої законом процедури. Тому суддя зобов'язаний добре знати вимоги процесуального закону щодо процедури судового розгляду та суворо її дотримуватись при розгляді цивільної справи. Прийняття суддею процесуальних заходів щодо підготовки справи до слухання оформлюється ухвалою суду.