Згідно Кабалі, душа втілюється в матеріальному світі до тих пір поки не "вивчить свій урок" і не виконає тієї функції, для якої вона була створена. (Вважається, що кожна душа має якусь свою, тільки їй властиву особливість, яку вона і повинна усвідомити). Коли - за допомогою навчання Кабалі - ця мета досягається, душа перестає втілюватися. Стан, в якому досягається мета кожної душі, називається "Гмар Тикун" (євр. גמר תיקון) - кінцеве виправлення. Досягнення цього стану і є мета Кабали.
Аверінцев пише: "Особливий аспект кабали складається с практичної кабали, яка заснована на вірі в те, що за допомогою спеціальних ритуалів, молитов, і внутрішніх вольових актів людина може активно втручатися в божественно – космічний процес історії, тому що кожному "збудженню знизу" (людина) не може не відповісти "збудження зверху" (Бог)". Незважаючи на зауваження про ритуали і містичну практику Аверінцев дуже точно визначив суть – це вплив людиною на верхні світи, тобто все те, що не входить в матеріальну субстанцію. Можна сказати, що завдання кабали навчити людину адекватно відноситись до своєї нематеріальної субстанції.
Згідно Талмуду, в Торі є чотири рівня розуміння, які називаються: "ПаРДеС" (букв. "Сад"). Це поняття є абревіатурою:
"Пшат" - просте, безпосереднє розуміння тексту;
"Ремез" - букв. "Натяк";
"Драш" - тлумачення;
"СОД" - таємниця.
Іудаїзм розглядає Кабалу як четвертий, найбільш глибокий рівень розуміння Тори. Ашер каже, що "кабала - це мудрість, що розкриває секрети реальності Творця, створення світу, внутрішнього рівня розуміння Тори". Тобто, це вже четвертий рівень поняття Тори.
Ми розуміємо, що з філософської точки зору, або навіть з точки зору науки інформація про кабалу з суб’єктивних джерел (іудеї, кабалістик і т.д.) не вважається об’єктивною, або науковою. Але, з іншої сторони пропонується подивитись на кабалу не в звичному ракурсі, що це ритуальна книга, а більш в філософському, що кабала – це філософія, і як філософію Аристотеля можна застосовувати в ритуальній практиці, так і філософію Арізаля можливо так використовувати (що і робилося на протязі історії). Тобто, я вважаю, що кабала – це своєрідна філософія. Перейдемо спочатку до розгляду деяких понять в Кабалі, а вже потім будемо робити висновки.
Поняття в Кабалі
Як і в кожній філософській системі, в кабалі є свої поняття.
"Ейн соф" - Сам по Собі Бог - абсолютна Сутність, перебуває за межами будь-якого умоглядного або навіть екстатичного осягнення. Для того, щоб виразити цей непізнавані аспект Божества, ранні кабалісти Провансу та Іспанії ввели поняття Ейн-Соф ( "Нескінченний"). Це вираз неможливо простежити в перекладі латинських або арабських філософських термінів. Скоріше, воно є іпостатизаціею (hypostatization), яка, в контексті, що розглядає нескінченність Бога чи Його думки, яка "тягнеться без кінця".
"Цімцум" - Саме чітке визначення Цімцум можна знайти в працях раби Іцхака Луріі (1534-1572), "Ец Хаїм" ( "Дерево Життя") описує цей процес наступним чином: Перед тим, як були створені всі речі Божественне Світло було простим, і воно заповнювало все буття. Не було ніякої порожнеч. Коли Його Воля вирішила створити всі всесвіти, Він стиснув це Світло з усіх сторін залишивши вільне місце. Цей простір був абсолютно круглим. Після того, як сталося це стиснення виникло місце, в якому можна було створити все, що існує. Потім Він віддав нитки нескінченного Світла і заповнив їм цю порожнечу. Саме завдяки цьому променю Нескінченний Світло спустилося вниз". Згідно з ученням Луріі, слідом за цімцум відбувся процес божественної еманації.
"Хаацала" (івр. האצלה) - натхнення, еманація. Кабала, швидше за все, отримала це поняття з грецької філософії. Кабалісти бачать духовний світ як ряд ступенів, "пластів", через які проходить "світло" (духовність) від Всевишнього. Чим нижче знаходиться ступінь, тим менше духовного "світла", натхнення, отримує душа, так як "світло" слабшає, проходячи через пласти.
Будова світів
Між Всевишнім і душею на початку її духовного розвитку розділяють чотири "духовних світи":
Олам ХаАцілут (עולם האצילות) - світ благородства
Олам Хабра (עולם הבריאה) - світ створення
Олам ХаЙеціра (עולם היצירה) - світ створення, світ ангелів
Олам Хаас (עולם העשיה) - світ дії
Кожен з цих світів розділений на пласти, звані Сефірот.
"Сефірот" - схема будови Сефірот (ספירות) - в однині "сфіра" (ספירה), вперше термін був використаний у Сефер Йецира. Кожен з духовних світів, як вважають кабалісти, розділений на десять ступенів, які і називаються "сфірот". Походження слова "сфіра" ясно не до кінця: деякі вважають, що воно походить від слова Сапір (ספיר Сапфір) - коштовний камінь переливається - інші ж вважають, що слово утворено від кореня З-ф-р (ספר - книга, розповідь). Деякі стверджують, що походження - слово "сфера", інші - що слово Сітрі (סיפרה - цифра).
"Душа" - Кабала говорить, що джерелом душі є Всевишній, що вона безсмертна і перероджується до тих пір, поки не підніметься через всі духовні ступені до самого джерела "світла" - Всевишнього.
"Тора"- Книга Зогар стверджує, що Тора була створена до світу, і що вона була "інструкцією" з його створення. Виходячи з цього, Кабала говорить, що книга Тори містить всю інформацію про наш всесвіт, деякі кабалісти шукають "приховані коди", які допоможуть їм зрозуміти будову світу.
Це основні поняття, які є в Кабалі і нарешті давайте узагальнимо все сказане.
3. Кабала як релігійно–містичне вчення іудаїзму
Спочатку хотілось би зробити визначення терміну "містичне вчення", а взагалі слову "містика".
Містика (від грец. μυστικος — "прихований", "таємний") - надприродні явища і духовна практика, спрямовані на зв'язок із потойбічним світом і надприродними силами. Якщо ціллю містичної практики є безпосередній зв'язок (єднання) з Богом і божественними силами, тоді говорять про релігійну містику. Окультизм, ворожіння і тому подібне відносять до нерелігійної містики. Містика – це релігійна практика яка має за ціль переживання в екстазі.
Однозначної відповіді на питання, чи є кабала релігійно – містичним вченням, дати неможливо. Тобто це залежить від відношення до неї. Наприклад, є вчення на базі кабали, яке має назву "Хасидизм" і яке з впевненістю можемо назвати містичним, адже воно базується на містичній практиці, яка нібито виходить з кабали. Поряд з цим прикладом хотілось би взяти відомого кабаліста Рава Кука (1865 – 1935). Кабала, в уявленні р. Кука, є "Діалог Бога з єврейським народом". Він розглядає єврейський народ як єдиний організм (і застосовує понятійний апарат Кабали для розуміння динаміки соціальних процесів всередині народу, тобто дає "соціологічну проекцію Кабали"). Разом з тим, р. Кук розглядає людей не як "початково порожні судини, що не мають власного змісту і наповнені тільки тим світлом, що вони сприйняли зверху", - але підкреслює особистісний характер кожного, його неповторне "Я", "Я індивідуума" і "Я народу". Відповідно до цього підходу, лише реалізуючи творчий потенціал свого "Я", людина і народ знаходять сенс свого життя.
Тобто, ми бачимо два застосування вчення кабали всередині іудаїзму. З однієї сторони містична течія хасидизму, з іншої – філософське сприйняття і проекція на суспільно-політичне життя.
Висновки
Отже, Кабала безсумнівно великий труд і квінтесенція вихідна з вчення іудаїзму. На сьогодні, більш об’єктивно буде вважати, що це філософський трактат на тему світобудови.
На даний момент кожен хто захоче може прочитати кабалу і може її вивчати, що дає підставу не вважати цей документ за таємне знання, а сказати можна навіть більше, це напроти знання, як здобуття людства яке може рівнятися з іншими здобутками такими як філософськи труди, художній та музикальний спадок, інше. Щодо містичності ми вже показали вище, що дивлячись з якої сторони подивитись, якщо бути об’єктивними, то і з творів Шевченко можливо зробити містику. Питання використання матеріалу.
Для людини релігійної кабала звісно стає частиною його містичного шляху до Бога. В іудаїзмі кабала виступає як містичне, так і не містичне вчення, дивлячись який період і які люди в цей процес включені. Висновок один: Кабала – це особливий філософський погляд на світ.
кабала філософський медитація аскетизм
Бібліографія
1. Сергей Аверинцев. Собрание сочинений. София – Логос. Словарь. К.: 2006
2. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. М. 1991
3. Пинхас Полонский. Философия р. Кука: религиозный сионизм и модернизация в ортодоксальном иудаизм., И.: 2003
4. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. – М., 1983
5. В.Г. Кремень, В.В. Ільїн "Філософія. Мислителі, ідеї, концепції", К:2005
6. Иудаизм и евреи. http://toldot.ru/tags/kabbalah/
7. Маханаим, Еврейский культурно - религиозный центр. http://www.machanaim.org/philosof/phil/ph4.htm