Основні положення релігії та атеїзму (стр. 5 из 10)
Водночас Вольтер, матеріалістично пояснюючи явища природи, поділяв позиції деїзму: він залишав місце для Бога як верховного розуму, як законодавця природи. Вольтеру належить відомий вислів: "Якби Бога не було, його треба було б вигадати".
Закінченої атеїстичної форми вільнодумство набуло у творах таких французьких матеріалістів, як Ж. Ламетрі (1709-1751 рр.), Д- Дідро (1713-1784 рр.), К. Гельвецій (1715-1771 рр.), П. Гольбах (1723-1789 рр.). Вони повністю заперечували релігію і відкидали ідею Бога.
У 20-му столітті також спостерігався політичний розвиток атеїзму, спричинений тільки через інтерпретацію праць Маркса і Енгельса. Піля російської революції 1917 року зросла релігійна свобода для більшості релігійних меншинств, яка тривала декілька років, до того, як сталінська політика спрямувала репресії в бік релігії. Радянський Союз і інші комуністичні держави розвивали державний атеїзм і протистояли релігії часто за допомогою жорстоких методів.
Релігійну та атеїстичну ситуацію в Європі сьогодні можна трактувати по різному. Всі соціологічні опитування зіштовхуються з тим що люди часто не розуміють значення слова «атеїзм» і не відносять себе до атеїстів, насправді не сповідуючи жодної релігії, та не маючи виражених релігійних переконань. Більшість невіруючих в Європі відносять себе до агностиків або до скептиків. Саме поняття атеїзму церквою у всі часи трактувалось різко негативно, що зумовило подібний образ у свідомості кожного європейця. Загалом частка атеїстів у Європі змінювалась впродовж ХХ століття. У 1900 році кількість атеїстів у Європі (за достатньо об’єктивними оцінками) становила близько 2 млн. чоловік на 420 млн. осіб, тобто близько 0,5% населення. На загальне відношення у світі – 1630,3 млн. населення до 5,1 млн. атеїстів. Тобто в цей проміжок часу кількість атеїстів у Європі була відносно великою. При цьому відразу ж перед зазначеною датою, впродовж 1880 – 1900 відбувалась позитивна тенденція в зміні кількості атеїстів у Європі. Важко визначити кількість атеїстів та загальну тенденцію в Європі у першій половині ХХ століття, так як джерела подібної інформації (публікації в СРСР) були не об’єктивними відносно інших країн. Однак можна сказати що у міжвоєнний період 1918 – 1939 років атеїстичний рух посилювався, цьому посприяло поширення атеїзму у Скандинавських країнах, та запровадження атеїзму в СРСР. Стосовно частки атеїстичного населення в деяких країнах Європи згадують у публікаціях 60-х років, відзначалось зменшення релігійного впливу в країнах соц. Табору, зокрема в Чехословаччині, Румунії та Болгарії. Атеїстичними осередками атеїзму тут були Братислава, Бухарест та Варна, де відбулось зменшення кількості церковних установ, а також релігійних храмів, пам’яток культури тощо. У 1968 році албанський уряд на чолі з Енвер Ходжа оголосив про закриття всіх релігійних організацій в країні, проголосивши Албанію першою атеїстичною країною. Впродовж 70-х років у Європі антирелігійних змін зазнало близько 15 країн, що було приурочено до поширення соціалізму східній Європі, це і пояснюється тим що після падіння Берлінської стіни число активних антирелігійних режимів істотно зменшилося. Існують дані про те що у 2000 році на 798 млн. жителів Європи атеїстами були 151 млн., тобто 18,9% населення. Це пов’язано з модернізацією освіти і зменшенням впливу релігії на освіту. Частка віруючих людей представлена таблицею 1, в трьох колонках вказані відсоткові значення від загальної кількості віруючих в країні, при цьому атрибути віри представлено лише най розповсюдженіші. Атеїстична частка в країнах Європи станом на 2006 рік зображена на відповідній карті (мал. 3).
Таблиця 1
| Країна | Віруючих у Бога | Віруючих у духів та життя після смерті | Віруючих у духів та бога або життя після смерті |
 Туреччина | 95% | 2% | 1% |
 Мальта | 95% | 3% | 1% |
 Кіпр | 90% | 7% | 2% |
 Румунія | 90% | 8% | 1% |
 Греція | 81% | 16% | 3% |
 Португалія | 81% | 12% | 6% |
 Польща | 80% | 15% | 1% |
 Італія | 74% | 16% | 6% |
 Ірландія | 73% | 22% | 4% |
 Хорватія | 67% | 25% | 7% |
 Словаччина | 61% | 26% | 11% |
 Іспаня | 59% | 21% | 18% |
 Австрія | 54% | 34% | 8% |
 Литва | 49% | 36% | 12% |
 Швейцарія | 48% | 39% | 9% |
 Німеччина | 47% | 25% | 25% |
 Люксембург | 44% | 28% | 22% |
 Угорщина | 44% | 31% | 19% |
 Бельгія | 43% | 29% | 27% |
 Фінляндія | 41% | 41% | 16% |
 Болгарія | 40% | 40% | 13% |
 Ісландія | 38% | 48% | 11% |
 Великобританія | 38% | 40% | 20% |
 Латвія | 37% | 49% | 10% |
 Словенія | 37% | 46% | 16% |
 Франція | 34% | 27% | 33% |
 Нідерланди | 34% | 37% | 27% |
 Норвегія | 32% | 47% | 17% |
 Данія | 31% | 49% | 19% |
 Швеція | 23% | 53% | 23% |
 Естонія | 16% | 54% | 26% |
мал. 3
Аналізуючи мал. 3 варто зазначити що найбільший відсоток віруючих спостерігався у Ватикані та Ірландії. У 2006 році результатом перепису населення в Ірландії було те що доля атеїстів серед населення складала 84 особи що вдвічі більше за результат 1943 року коли тут було зареєстровано 42 атеїсти. В країні діє одна атеїстична організація. Абсолютно протилежні результати фіксують у Північній Ірландії де впродовж 1990 – 2000 років на 2/3 скоротилась кількість релігійних організацій, разом з тим більш ніж на половину зменшилась відвідуваність церкви. У перші роки ХХІ століття було закрито половину церков країни, загальний фонд провідної англіканської церкви країни, через зменшення церковних пожертв, скоротився на 50%.
Ситуація з атеїстичні рухом в Росії і країнах СНД також дуже складна. Крах правлячої комуністичної ідеології, яка, незважаючи на декларований атеїстичний характер, мала явні особливості релігії, привів до сильної реакції суспільства, нахиливши маятник суспільної свідомості в бік неприйняття атеїзму. З катастрофою СРСР релігійні організації отримали право на володіння майном, податкові та інші пільги. Стався сплеск містичних настроїв у суспільстві і захоплень різними лженауками (наприклад, астрологією).
В результаті атеїстичної просвітницької діяльності у Великобританії очолюваної Ричардом Докінсом в країні було розпочато атеїстична рекламну кампанію на автобусах (англ. Atheist Bus Campaign), для позитивної і раціональної відповіді на рекламу євангельських християн. Вона була придумана сатириком Аріан Шерін і запущена 21 жовтня 2008 року, а також офіційно підтримана Британською гуманістичною асоціацією. Організатори сподівалися зібрати £5 500 пожертв і сплатити за рекламу на 30 лондонських автобусах протягом чотирьох тижнів на початку 2009 року під гаслом: «Бога, напевно, не існує. Облиште ж тривоги і насолоджуйтесь життям». До вечора 24 жовтня пожертви на кампанію сягнули £100 000. Перші автобуси з атеїстичною рекламою почали курсувати від 6 січня 2009; кількістю 200 у самому Лондоні, а також 800 по всій Великобританії. Кампанія супроводжується рекламою в Лондонському метрополітені. Приклад автобусної реклами англійців наслідують атеїстичні організації Іспанії, Італії, США, Канади.