Смекни!
smekni.com

Процесуальні строки в господарському процесі (стр. 3 из 5)

Прокурор має право звернутися до суду із заявою про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи, крім акта, перевірку законності якого віднесено до компетенції Конституційного Суду України. Заява подається в разі відхилення протесту прокурора в порядку загального нагляду або якщо протест не був розглянутий службовою особою чи органом у десятиденний строк після його надходження Заяву до суду може бути подано прокурором протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або якщо він не був розглянутий у встановлений десятиденний строк.

Розділ 2. Процесуальні строки 2.1.Обчислення процесуальних строків

Відповідно до ст.50 ГПК України, процесуальні дії вчиняються в строки, встановлені статтями ГПК. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. [2]

Процесуальним строком називається період часу, протягом якого повинна бути вчинена визначена процесуальна дія господарським судом, особами, що беруть участь у справі, іншими учасниками процесу, органами, що виконують рішення суду, або точна дата здійснення такої дії. Процесуальні строки гарантують якнайшвидше відновлення порушених прав та законних інтересів організацій і громадян - підприємців. Процесуальні дії відбуваються в строки, установлені ГПК, але можуть визначатися й іншими законами. Якщо процесуальні терміни не встановлені ГПК або іншими законами України, їх призначає господарський суд. Наприклад, при ухваленні рішення, що зобов'язує відповідача вчинити визначені дії, не зв'язані з передачею майна або стягненням грошових сум, суд у резолютивній частині рішення вказує, зокрема, протягом якого періоду часу відповідач зобов'язаний ці дії зробити. Коли справа не може бути розглянута в даному засіданні, арбітражний суд відкладає її розгляд, й учасники процесу сповіщаються про час проведення наступного засідання. Встановлюваний судом строк повинний бути, з урахуванням конкретних обставин справи, достатнім для здійснення процесуальної дії і разом з тим не створювати умов для затримки остаточного вирішення спору. [4]

Строки, що зобов'язують осіб, що не беруть участь в господарському процесі, зробити визначені в Кодексі дії, можуть визначатися ГПК або судом. Наприклад, обов'язок таких осіб представити письмовий або речовий доказ у строки, встановлені господарським судом. Там же передбачений п'ятиденний термін, протягом якого особи повинні повідомити про неможливість представити витребувані судом докази взагалі або у встановлений їм термін. Час здійснення процесуальної дії може визначатися точною календарною датою. Наприклад, в ухвалі судді про підготовку справи до судового розгляду вказується час проведення засідання господарського суду. У ряді випадків строк визначається вказівкою на подію, до настання якої можна вчинити визначену процесуальну дію. Так, до ухвалення рішення господарським судом: позивач вправі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову. Незалежно від того, як процесуальні терміни обчислюються в ГПК - роками, місяцями або днями, перебіг їх завжди починається наступного дня після календарної дати або після настання події, якою визначено його початок. Дія може здійснюватися в будь-який день строку, включаючи останній.

2.2. Закінчення процесуальних строків

Відповідно до ст.51 ГПК України, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. [2]

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Процесуальні строки, обчислювальні як роками, так і місяцями, минають в останній день відповідного терміну. Оскільки кінець терміну може приходитися на місяць, що не має відповідного числа, передбачається, що в такому випадку строк минає в останній день цього місяця. Процесуальний строк тече безупинно. Це значить, що неробочі дні, якщо вони приходяться на початок перебігу строку або зустрічаються на протязі його, включаються в строк і його не подовжують. Так, якщо останній день терміну для провадження визначеної процесуальної дії попадає на 1 травня, останнім днем строку вважається 3 травня, оскільки 1 і 2 травня є святковими днями, а якщо цей день є вихідним, - 4 травня. Процесуальна дія, для здійснення якої встановлений строк, може бути виконана до 24 годин останнього дня терміну. Не вважається пропущеним строк, якщо відповідні документи здані на пошту або телеграф до 24 годин останнього дня процесуального строку. Таким чином, здача документа в орган зв'язку прирівнюється до здійснення процесуальної дії в суді.

День здачі документів в орган зв'язку підтверджується датою поштового штемпеля на конверті, поштовою квитанцією, описом коштовного листа, випискою з реєстру поштових відправлень і т.п., оскільки вони дозволяють встановити факт здійснення процесуальної дії у встановлений термін. У тих випадках, коли процесуальна дія відбувається в господарському суді (наприклад, безпосередня здача документів у канцелярію), вона повинна бути виконана до кінця робочого дня, встановленого в цьому суді. [11]

Пропущення процесуальних строків спричиняє визначені правові наслідки. Наприклад, при пропущенні 3-місячного терміну, встановленого для пред'явлення до виконання виконавчого листа господарського суду, особа не може одержати стягнення на її користь. У деяких статтях ГПК прямо передбачені наслідки пропущення процесуальних термінів. Так, апеляційна скарга на рішення господарськоо суду, подана після закінчення встановленого строку до розгляду не приймається і повертається скаржникові (заявникові). Таким чином, у цих випадках особи, що порушили строк, встановлений для провадження процесуальних дій, втрачають право на їхнє здійснення. Право на здійснення визначених процесуальних дій може бути погашене з витіканням встановлених термінів. Порушення господарським судом встановлених термінів не звільняє його від обов'язку вчинити визначені дії

2.3. Зупинення, відновлення та продовження процесуальних строків

Відповідно до ст.52-53 ГПК України, перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі.

З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала. [2]

Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

З дня поновлення провадження в справі перебіг процесуальних строків продовжується. Таким чином, перебіг процесуального строку припиняється на весь період зазначеної процесуальної дії; при цьому час, що минув до призупинення, повинне враховуватися. Перебіг строку продовжується з дати ухвали суду про поновлення провадження по справі, а не з дня, коли фактично усунуті обставини, що послужили підставою для його призупинення. Так, господарський суд припиняє провадження до ухвалення рішення по іншій справі або питанню, розглянутому в порядку конституційного, цивільного, карного або адміністративного судочинства. Перебіг процесуальних строків буде продовжуватися лише з дня поновлення провадження у справі, а не з дати ухвалення рішення по зазначеній справі або питанню. Господарський суд касаційної інстанції вправі по клопотанню осіб, що беруть участь у справі, призупинити виконання судового акту, прийнятого в першій і апеляційній інстанціях.

Пропущений процесуальний строк може бути відновлений судом, якщо причини пропущення строку визнаються їм поважними. Заява з проханням відновити пропущений строк подається в той суд, у якому належало вчинити процесуальну дію. Пропущений процесуальний строк може бути відновлений за заявою осіб, що беруть участь у справі. Разом з тим таким правом володіють і особи, що, наприклад, оскаржать стягнення штрафу. Варто мати на увазі, що відновлення процесуального строку з ініціативи суду не передбачено. У заяві про відновлення пропущеного строку варто пояснити причини його пропущення та вказати підстави, по яких заявник вважає ці причини поважними, привести докази, що вчинити відповідну процесуальну дію в термін заявник можливості не мав. Одночасно з подачею заяви повинне бути вчинена необхідна процесуальна дія, наприклад подана апеляційна або касаційна скарга. [11]