Виконання прихованої проводки плоскими дротами (стр. 3 из 4)
2.4 Монтаж прихованих електропроводок плоскими дротами
Ділянка електропроводки, виконана плоскими дротами, прокладеними під шаром мокрої штукатурки
Плоскі дроти АППВС і АПН прокладають: у борознах з подальшим закладенням штукатурним розчином (/), безпосередньо під шаром мокрої штукатурки без борозен (//) або під сухою штукатуркою (///). При прокладці в борознах тих, що не згорають дроти кріплять через певні проміжки «проморожуванням» алебастровим розчином і заштукатурюють при обробних роботах
Прокладка дротів по поверхнях, що згорають
Плоскі дроти прокладають по поверхнях, що згорають, лише після попереднього нанесення на них шаруючи штукатурки і підкладки листового азбесту (/) завтовшки до 3 мм або намету штукатурки (//). При цьому азбест і намет повинні виступати з кожного боку дроту на відстані не менше 10 мм.
При прокладці плоских дротів в борознах під мокрою або сухою штукатуркою використовують порожнечі перекриттів / або інших будівельних конструкцій. Електропроводку вмонтовують декількома способами. Наприклад, сполучають плоскі дроти, прокладені в борозні 2 гіпсолітових перегородки 3, з дротами, замоноліченими в стикову панель 4 або прокладеними в каналах (вузол I) і далі з дротами, прокладеними в порожнечах перекриттів (вузол
Виконання поворотів дротів
При виконанні поворотів дротів розрізають підставу між ними на відстані 38 мм і відводять одну жилу всередину кута (/) або згинають (//). Дріт в місцях повороту закріплюють «проморожуванням» алебастровим розчином або іншим способом
При прихованій прокладці з'єднання дротів виконують в сталевих відгалужувальних коробках У197УХЛЗ 070 мм (/) або У198УХЛЗ більшого діаметру (//), при цьому коробки закривають пластмасовими кришками. Для установки коробки заготовляють гніздо, в яке її вмазують (///) (отвори металевих коробок, через які вводять дроти, повинні мати втулки з ізолюючих матеріалів). Після виконання з'єднання одним із способів укладають дроти в коробку так, щоб заізольовані з'єднання не стосувалися один одного (IV), а коробку закривають кришкою.
Для прихованої електропроводки застосовують також пластмасові коробки У191УХЛ2-У195УХЛ2 (V), призначені і для відкритої прокладки дротів перетином до 4 мм2. У сухих приміщеннях як відгалужувальні коробки допускається використовувати гнізда (ніші) і порожнечі перекриттів. При цьому стінки гнізд мають бути гладкими і закриватися кришками КОН-1-04.
ІІІ. З'єднання, відгалуження та окінцювання струмопровідних жил проводів
Надійна робота електроустановок залежить від якості виконання з’єднань, відгалужень, окінцювання та приєднання проводі. З’єднання, відгалуження, окінцювання та приєднання повинні бути механічно міцними, мати малий електричний опір і залишатися справними за умов нагрівань і охолоджень, що часто виникають внаслідок різких змін струмових навантажень у мережі. Ці вимоги забезпечуються чітким дотриманням технології монтажу, а також правильним вибором застосовуваних з'єднувальних деталей та робочого інструменту.
Основними способами з'єднування і окінцювання алюмінієвих та мідних струмопровідних жил проводів і кабелів є опресовування і зварювання — електричне, газове або термітне. В деяких випадках застосовують і паяння струмопровідних жил проводів і кабелів, яке хоча й створює надійне з'єднання, проте вимагає більших витрат часу і припою, що дорого коштує. Вибір способу окінцювання, з'єднування і відгалуження залежить в основному від матеріалу проводів (алюміній або мідь), оскільки фізичні властивості алюмінію суттєво відрізняються від фізичних властивостей міді.
Останнім часом більшість електропроводок виконують проводами з алюмінієвими жилами. Це пояснюється тим, що алюміній менш дефіцитний, проводи і кабелі з алюмінієвими жилами дешевші від мідних і мають меншу масу. Разом з тим алюміній має деякі фізико-механічні властивості, які потребують дотримання особливих умов під час з'єднування алюмінієвих проводів між собою або з мідними проводами і контактами.
Однією з негативних властивостей алюмінію є швидке окислення при сполученні з повітрям і утворення на його поверхні тугоплавкої (з температурою плавлення близько 2000 °С) плівки оксиду, який погано проводить електричний струм і тому перешкоджає створенню щільного контакту. Крім того, під час контакту алюміній—мідь утворюється «гальванічна пара», внаслідок чого алюміній, зазнаючи електрокорозії, руйнується, що призводить до поступового погіршення з'єднання. Для запобігання погіршенню і руйнуванню контактних з'єднань алюміній захищають від окислення, змащуючи з'єднання в процесі монтажу кварцовазеліновою або цинковазеліновою пастою, а також вкриваючи готові з'єднання лаками (асфальтовим, гліфталевим, полівінілхлоридним).
Наявні в пласті тверді часточки руйнують плівки оксидів, що утворюються на контактних поверхнях, а вазелін перешкоджає надходженню повітря до контактних поверхонь і таким чином запобігає їх окисленню та утворенню на них плівок.
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих проводів і кабелів перерізом до 10 мм2 опресовуванням
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих жил перерізом до 10 мм2 виконують опресовуванням в алюмінієвих гільзах місцевим вдавлюванням гільзи в одному або двох місцях за допомогою кліщів ПК-2 або гідравлічних кліщів ГКМ. Після опресовування з'єднання вкривають шаром асфальтового або гліфталевого лаку, а потім ізолюють липкою стрічкою впівнапуску і вдруге вкривають лаком для запобігання доступу повітря й вологи. Операції опресовування проводів кліщами ГКМ зображені. Під час опресовування алюмінієвих жил проводі і кабелів обов'язково застосовують кварцовазелінову або цинковазелінову пасту. Цинковазелінова паста токсична, тому слід побігати потраплянню її в їжу, на пошкоджені ділянки шкіри обличчя й рук та в очі.
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих проводів і кабелів перерізом 2,5—10 мм2 паянням і зварюванням. Паяння є одним з найнадійніших, але трудомістких способів з'єднування. Для паяння алюмінієвих проводів застосовують припій марки А
З кінця кожного із з'єднуваних проводів, які підлягають паянню, видаляють ізоляцію, ретельно зачищають їх сталевою щіткою або ножем і з'єднують внапуск подвійним скручуванням так, щоб створився жолоб. Потім нагрівають проводи паяльною лампою або гасовим пальником до температури, близької до температури плавлення алюмінію (860°С), і з натиском натираюсь паличкою припою ділянку з'єднання, щоб зняти тугоплавку плівку оксиду, яка утворилася на поверхні проводу припій, що за плавиться при цьому, повинен заповнити жолобок між двома проводами. Пропаявши провід з одного боку жолобка, операцію паяння повторюють на його другому боці. Ділянку з'єднання протирають чистою ганчіркою, змоченою в бензині, а потім вкривають шаром гліфталевого або полівінілхлоридного лаку і ізолюють липкою стрічкою Ізольовану ділянку з'єднання вкривають шаром лаку.
Електрозварювання проводів здійснюють в обоймі за допомогою кліщів та вугільних електродів із застосуванням флюсу або без нього.
З'єднування алюмінієвих жил перерізом до 10 мм2
У разі зварювання без застосування флюсу звільнені від ізоляції і зачищені кінці проводів обтискують за допомогою плоскогубців обоймою із куска штабової сталі розміром 20X160 і завтовшки 0,8—1 мм так, щоб кінці зварюваних проводів виступали з обойми на 3—4 мм, а потім зварюють у полум'ї дуги, утвореної між вугільними електродами кліщів, приєднаних до зварювального трансформатора. Після остигання металу знімають обойму, зачищають сталевою дротяною щіткою з'єднані кінці і вкривають їх гліфталевим або асфальтовим лаком, розгинають жили (якщо електропроводка відкрита), а потім ізолюють з'єднання ізоляційною стрічкою або вініпластовим ковпачком і вдруге вкривають лаком.
Зварювання із застосуванням флюсу відрізняється від способу електрозварювання без застосування флюсу лише тим, що зварювані кінці проводів скручують разом, вкривають флюсом і, не розміщуючи їх в обоймі, сплавлюють у полум'ї дуги між вугільними електродами кліщів.
IV. Нормування процесу монтажу електроустаткування
Нормування часу на монтаж та ремонт електроустаткування дає можливість правильно організувати оплату праці робітників та планувати виробництво.
Научна організація праці - це сукупність організаційних, технічних та санітарно-гігієнічних мір, які забезпечують найбільш доцільне використання робочого часу, виробничих навиків та творчих здібностей кожного робітника, усунення важкої ручної праці та негативного впливу навколишнього середовища на організм людини. Правильна організація робочого місця електромонтера суттєво впливає на підвищення продуктивності праці та забезпечує високу якість виконуваних робіт.
Норма часу - це допустима кількість часу, котрий може використати робітник на якісне виконання будь - якого завдання.
Норма часу встановлюється на кожну технологічну операцію складається з наступних елементів:
Т = tn + to + tА + tдод + t3
Де: t- підготовчий час, що дається на одержання робітником інструктивного завдання по ознайомленню з умовами виконання монтажних або ремонтних робіт, на підготовку та наладку обладнання та пристроїв;
to - основний час виконання робіт;
tА - допоміжний час включає переходи на інше місце роботи;