Розмагнічуюча дія магнітного потоку вторинної обмотки спричиняє збільшення струму у первинній обмотці настільки, щоб основний магнітний потік трансформатора залишався сталим за амплітудою

, що еквівалентно

, де

струм в первинній обмотці.
Для спрощення розрахунків і побудови векторної діаграми трансформатора е.р.с., напругу, струм і опори вторинної обмотки зводять до первинної за формулами:

. /13.4/
За цих умов рівняння однофазного трансформатора матимуть вигляд :

/13.5/

де r1 i r’2 - відповідно активний опір первинної і зведений активний опір вторинної обмотки;

- зведений індуктивний опір вторинної обмотки ;

- струм намагнічування /холостого ходу/ трансформатора .
Рис.13.3.
Системі рівнянь /13.5/ відповідає заступна схема трансформатора, яка наведена на рис.13.3.
Щоб краще з’ясувати співвідношення між синусоїдними величинами, які входять до системи рівнянь /13.5/, необхідно вміти будувати векторну діаграму трансформатора. Для цього рівняння трансформатора /13.5/ представляють у векторній формі:

/13.6/

.
При побудові векторної діаграми всі вектори орієнтують відносно вектора

, який зображає основний магнітний потік трансформатора /рис.13.4/. Вектори е.р.с.

і

, які індукуються потоком

, рівні за величиною і відстають від нього на кут

. Вектор намагнічуючого струму

із-за втрат в сталі осердя випереджує вектор

на кут магнітного запізнення

, /13.7/
де

- втрати в сталі, які визначають на підставі досліду холостого ходу.

Рис.13.4
Знаючи

,опори вторинної обмотки

і опір зовнішнього кола

, можна знайти струм

і побудувати вектор

, який буде зсунутий відносно вектора

на кут

. Побудувавши вектори

і

, знаходять вектор

. Побудову векторів

і

виконують на підставі рівнянь первинної і вторинної обмоток . Із рівняння первинної обмотки видно, що

має три складові :

, яка зрівноважує е.р.с.

і яку зображають вектором

, рівним і протилежним вектору

; складову

, яка випереджує вектор

на кут

, і складову

, яка співпадає за напрямком з

. Геометрична сума цих векторів дає вектор

.
Аналогічно будують вектор

, віднімаючи від вектора

вектор

, який перпендикулярний до вектора

, і вектор

,паралельний йому , як це показано на рис.13.4. Вектор

зображає напругу вторинної обмотки трансформатора.
Із діаграми видно, що струм вторинної обмотки

, визначає величину струму первинної обмотки

, бо струм намагнічування

можна вважати величиною сталою. Крім того, при зміні характеру навантаження змінюється

і відповідно змінюється коефіцієнт потужності кола первинної обмотки

. Отже, при зміні навантаження на виході трансформатора змінюється потужність, яку споживає трансформатор з мережі живлення, тобто трансформатор здійснює перетворення енергії напругою

в енергію напругою

і ці синусоїдні напруги зміщені в часі на кут, дещо більший

при активно-індуктивному навантаженні і дещо менший

при активно-ємнісному.
При перетворенні первинної системи змінного струму у вторинну мають місце втрати енергії як в магнітопроводі, так і в обмотках трансформатора. Ці втрати визначають величину коефіцієнта корисної дії.
Коефіцієнт корисної дії трансформатора , як і будь-якої машини, є відношення потужності

, яку віддає трансформатор, до потужності

, яку він споживає , тобто

.

/13.8/
При роботі трансформатора під навантаженням мають місце втрати потужності в сталі на гістерезис і вихрові струми

та втрати в обмотках на нагрівання /втрати в міді/

. З врахуванням цих втрат формулу /13.8/ можна представити у вигляді

. /13.9/