Кабельні лінії в траншеях (стр. 2 из 4)

Більш досконалим є спосіб з'єднування кабелю з тросом за допомогою конусного затискача, закріплюваного на струмопровідних жилах кабелю. Для цього кінець кабелю на ділянці близько 200 мм звільняють від оболонки і поясної ізоляції (рис.1.5) Потім на ділянці близько 150 мм знімають паперову ізоляцію з жил кабелю і, очистивши його від залишків просочувальної мастики, вводять у заздалегідь розібраний затискач (рис. 1.6, б). Далі вставляють у корпус затискача конічну зірочку (рис. 1.6, в) _упопередньо підібрану за перерізом струмопровідних жил (рис. 1.6, г). Складений затискач вводять у хомут і закріплюють у ньому за допомогою стопорного болта. Захисний корпус нагвинчують на зовнішній конус, а потім, вставивши в головку сталевий вороток, вгвинчують його (рис. 1.6, д) до повного затискання жил кабелю між стінками зовнішнього конуса і конічною зірочкою. Закріпивши затискач на кабелі, продівають в овальний отвір кінець троса лебідки і закріплюють його, а потім, надавши руху барабану лебідки, розкочують кабель.

Рис. 1.5. Пристрій для прикріплення прокладуваного кабелю до троса:

а — дротяна чулка; б — конусний затискач; в — важільний затискач; 1 — кабель; 2 — захисний корпус; 3 — зовнішній конус; 4 — конічна зірочка; 5 — сталева головка; 6 — трос

Рис. 1.6. Закріплення затискача на кінці розмотуваного кабелю:

а, б, в, г, д — послідовність операцій

У разі розмотування кабелю ручним способом робітники кладуть його на плечі і повільно пересуваються вздовж траншеї або по її дну. Кабель, знаходячись на плечах робітників, не повинен мати значних згинів. Навантаження на кожного робітника, який бере участь у ручному розмотуванні кабелю, не повинне перевищувати 35 кг. Кабель повинен знаходитися на одному й тому самому плечі у всіх робітників, які переносять кабель, тобто всі робітники повинні знаходитися по один бік від кабелю для уникнення ударів під час опускання його на землю. Опускати кабель з плечей треба одночасно і за два прийоми: спочатку на рівень опущеної руки, а потім на землю. Категорично забороняється для запобігання нещасним випадкам або пошкодженням кабелю скидати його з плечей.

При недостатній кількості робітників, необхідних для нормального ручного розмотування кабелю, розрахованого на напругу до 1 кВ і цри температурі навколишнього повітря понад 0°С, застосовують петльове розгортання. Для цього барабан з кабелем встановлюють не на початку траншеї, а на середині її довжини; половину кабелю змотують з барабана зверху в один бік (аналогічно описаному вище звичайному ручному розгортанню), а половину, що залишилася, змотують знизу барабана в інший бік петлею, занесеною через барабан.

При петльовому способі розмотування слід дотримуватися допустимих радіусів згинів кабелю, а також виключити його скручування. Кабель кладуть у траншею хвилеподібно («змійкою»), з тим щоб створити деякий запас кабелю по довжині, необхідний для компенсації поздовжніх напруг, які можуть виникнути «внаслідок осадження грунту або температурних змін. Запас кабелю необхідний також і на випадок його пробою. Тоді вилучають пошкоджецу ділянку і встановлюють з'єднувальну муфту, на що і використовується за рахунок запасу необхідна кількість кабелю. Створювати запас кабелю у вигляді кільцеподібно вкладених витків забороняється, оскільки вони в процесі експлуатації перегріватимуться і кабель після нетривалої роботи може вийти з ладу. Запас кабелю можна створювати у вигляді неповної петлі, яка вкладається в кінці лінії, біля вертикальних стояків, при переході в підводну трасу тощо.

Після розмотування кабель знімають з роликів і вкладаюіть на дно траншеї, а ролики видаляють з траншеї.

У місцях входу кабелю в трубу і виходу з неї на кабель намотують 3—4 шари джутової пряжі для запобігання по кож через кожні 20 м на прямих відрізках лінії. Бирки виготовляють у вигляді пластмасових, алюмінієвих або сталевих пластинок: круглих — 075 мм; прямокутних — розміром 120X40 мм. Для цього часто використовують куски полівінілхлориду, вініпласту або свинцю, які залишаються після обробки кабелів. Бирки прямокутної форми застосовують для маркування кабелів на напругу до 1000 В, круглі — для кабелів на напругу понад 1000 В. Бирки^ прикріплюють до кабелів і муфт оцинкованим дротом діаметром 1,5— 2 мм, який вкривають шаром бітуму, для запобігання корозії на бирках кабелів зазначають напругу кабелю, переріз його жил, номер лінії або її назву, а в з'єднувальних муфтах на відстані 100—150 мм від них— номер муфти, дату монтажу і прізвище монтера, який змонтував муфту.

Рис. 1.7. Паралельне прокладання в одній траншеї кількох кабелів з муфтами:

а - розташування кінців кабелів з'єднуваних у муфті, б — запас кабелю в змонтованій муфті, в — взаємнє розташування кількох кабелів з муфтами

Після завершення маркування і заключного огляду кабель засипають шаром м'якої просіяної землі «пушонки» або піску завтовки 100 мм, поверх якого кладуть в один шар цеглу (не силікатну) або залізобетонні плитки для захисту кабелю від механічних пошкоджень під час розкопок (див. рис. 1.3.). Траншею засипають вийнятою з неї землею, якщо вона не містить каміння, будівельного сміття, кусків шлаку тощо. Засипання здійснюють шарами завтовшки не більше 200—250 мм, змочуючи кожний шар грунту водою і ущільнюючи його трамбуванням. У зимовий період траншеї засипають сухим піском або дрібно просіяною землею, оскільки вийнята з траншеї земля, яка змерзлася, утворює брили, що можуть пошкодити кабель, а з настанням теплої погоди може відтанути і дати зцачне осідання грунту по всій трасі прокладуваного кабелю. Засипання верхньої частини траншеї грунтом і зачищення траси після засипання рекомендується здійснювати механізованим способом за допомогою бульдозера. (Кабелі напругою до 1000 В повинні мати такий захист лише на ділянках, де ймовірні механічні пошкодження, наприклад у місцях частих розкопок).

Рис. 1.8. Прокладка кабелю із спеціальної машини

Кабелі прокладають із спеціальної машини, коли уздовж траншеї є вільне місце для переміщення автотранспорту. За допомогою такої машини і механізованого пристосування здійснюється завантаження і розвантаження барабанів 3 з кабелем. При її русі кабель змотується з барабана, встановленого на домкратах 2 з приводом, і укладається на дно траншеї. У кузові машини встановлений також електричний генератор 4 для прогрівання кабеля в холодну пору року.

Рис. 1.9. Розмотування та укладання кабеля

За відсутності уздовж траншеї вільного простору для пересування автотранспорту встановлюють на початку її кабельні домкрати 2, на яких закріплюють барабани з кабелем, а в кінці - машину, в кузові якої знаходяться тягова лебідка 5 і спеціальний пристрій 4 для контролю тяженія кабелю. На дно траншеї укладають ролики 3. До кінця кабелю кріплять трос У лебідки, за допомогою якого і прокладають кабель.

Рис. 1.10. Прокладка кабелю з допомогою транспортеру

Рис. 1.11. Розкатування кабеля с трубоукладача

Рис. 1.12. Огляд кабельного барабана

Для прокладки кабелю безпосередньо в траншеї використовують спеціальний транспортер, змонтований на автомобілі разом з гвинтовими кабельними домкратаміВін має приводні ролики, які обертаються одночасно з рухом автомобіля і укладають кабель на дно траншеї.

Кабель прокладають з гусеничного трубоукладача 6 і спеціальною траверси 3 Барабан 2 з кабелем закріплюється в траверсі і під дією сили тяжіння кабелю 1 обертається на осі 7 при русі трубо укладальника уздовж траншеї. Траверсу підвішують до стріли 5 трубоукладача на крюк 4.

Перед прокладкою кабелю ретельно оглядають кабельний барабан і перевіряють стан ізоляції, а потім складають спеціальний протокол, в якому указують номер барабана, марку, напругу (кв), перетин (мм2) і довжину кабелю (м), номер протоколу випробування заводом виготівником, дату випуску, стан барабана, його зовнішніх витків і герметізі рующих ковпачків, опір ізоляції (МОм), приводять висновок виробника робіт (майстри) представника замовника В протоколі указують також тип і заводський номер приладу на напругу 2500 В, яким зміряний опір ізоляції. При зовнішньому огляді кабельного барабана основну увагу звертають на стан обшивки 1, щік 2 барабани, цапф 3, шпильок 4 і металевого листа якість закладення кінців кабелю на барабані встановлюють по відсутності патьоків просочувального складу, вм'ятин і тріщин на герметизуючих ковпачках (внутрішній кінець кабелю оглядають після зняття металевого листа 5).

Рис. 1.13. Перевірка паперової ізоляції

Перед випробуванням кабелю з паперовою ізоляцією підвищеною напругою перевіряють його ізоляцію 3 на відсутність вологи, використовуючи ківш 1 з розігрітим парафіном і термометр 2.

Рис. 1.14. Траншеї, прокладені паралельно один до одного і фундаменту

Зруйновані під час прокладання кабелю покриття території підприємств, вулиць і доріг повинні бути відновлені.