Включити схему за допомогою перемикача, або, натиснувши на клавіатурі Ctrl+G. Дочекатися появи зображення на екрані віртуального осцилографа і замалювати осцилограми вхідної напруги і струму конденсатора. Вимкнути схему, натиснувши на клавіатурі Ctrl+Т.
Визначити параметри змальованих сигналів (амплітуду, тривалість, період). За осцилограмами визначити тривалість перехідного процесу у досліджуваному ланцюзі і розрахувати постійну часу досліджуваного ланцюга. Приклад осцилограми (на екрані віртуального осцилографа) приведено на рис. 1.17.
5. Перевести ключ К4 у верхнє (за схемою) положення, що дає можливість спостерігати осцилограми напруги на конденсаторі С1 досліджуваного ланцюга.
Включити схему і, дочекавшись появи зображення на екрані віртуального осцилографа, замалювати осцилограми вхідної напруги і напруги на конденсаторі С1.
Визначити параметри змальованих сигналів (амплітуду, тривалість, період). За осцилограмами визначити тривалість перехідного процесу у досліджуваному ланцюзі і розрахувати постійну часу досліджуваного ланцюга. Приклад осцилограми приведено на рис. 1.18.
6. Для дослідження RL-ланцюга встановити ключ К2 у положення, що забезпечує це дослідження, а ключ К4 - у нижнє (за схемою) положення, яке забезпечує вимір струмів схеми.
Включити схему і, дочекавшись появи зображення на екрані віртуального осцилографа, замалювати осцилограми вхідної напруги і струму котушки.
Визначити параметри змальованих сигналів (амплітуду, тривалість, період). За осцилограмами визначити тривалість перехідного процесу у досліджуваному ланцюзі і розрахувати постійну часу досліджуваного ланцюга. Приклад осцилограми приведено на рис. 1.19.
7. Перевести ключ К4 у верхнє по схемі положення, що дає можливість спостерігати осцилограми напруги на котушці індуктивності L1 досліджуваного ланцюга.
Включити схему і, дочекавшись появи зображення на екрані віртуального осцилографа, замалювати осцилограми вхідної напруги і напруги котушки досліджуваного ланцюга. За осцилограмами визначити тривалість перехідного процесу у досліджуваному ланцюзі і розрахувати постійну часу досліджуваного ланцюга. Приклад осцилограми приведено на рис. 1.20.
3.5 Зміст звіту
До звіту заносять:
- тему та мету роботи;
- принципову схему електричного кола, яке аналізується;
- епюри струмів і напруг на окремих ділянках ланцюга досліджуваних схем;
- розрахунки тривалості перехідних процесів;
- висновки по роботі.
3.6 Контрольні питання
1. Які елементи ланцюгів називають реактивними?
2. Від яких параметрів ланцюга залежить швидкість зміни струму в ланцюги і напруги на окремих її ділянках?
3. Фізичне поняття тривалості часу перехідного процесу у ланцюзі з реактивними елементами.
4. Фізичне поняття «постійної часу ланцюга» з реактивними елементами.
5. Визначення постійної часу rL - ланцюга і вплив величини опору на тривалість перехідного процесу.
6. Визначення постійної часу ланцюга графічно і аналітично.
7. Диференціюючи ланцюги і фізичний сенс процесів, що відбуваються в них.
8. Інтегруючи ланцюги і фізичний сенс процесів, що відбуваються в них.
9. 5. Визначення постійної часу rС - ланцюга і вплив величини опору на тривалість перехідного процесу.
10. Визначити умову, при якій rC-ланцюг є диференціюючим.
11. Визначити умову, при якій rC-ланцюг є інтегруючим. Вибір r і С інтегруючого ланцюга.
12. сформулюйте закони комутації.
Лабораторна робота № 2
дослідження перехідних процесів в лінійних ланцюгах другого порядку
1.1 Мета роботи:
експериментальне дослідження перехідного процесу в ланцюзі з послідовним з'єднанням RLC- елементів при включенні її в ланцюг постійного струму.
1.2 Зміст роботи:
для заданого електричного кола (рис.2.1):
- встановити задані (за варіантами) параметри елементів;
- скласти характеристичне рівняння та знайти його коріння;
- по результатам рішення визначити вид перехідного процесу в досліджуваному ланцюзі;
- провести необхідні вимірювання величин струмів та напруги (табл. 2.2);
- зарисувати епюри струмів та напруги на елементах досліджуваного ланцюга;
1.3 Теоретичні відомості:
аналізу перехідного процесу електричного кола другого порядку.
При всіх змінах в електричному ланцюзі: включенні, виключенні, короткому замиканні, коливаннях величини якого-небудь параметра і т.п. - в ній виникають перехідні процеси, які не можуть протікати миттєво, оскільки неможлива миттєва зміна енергії, яка запасена в електромагнітному полі ланцюга. Таким чином, перехідний процес обумовлений невідповідністю величини запасеної енергії в магнітному полі котушки і електричному полі конденсатора її значенню для нового стану ланцюга.
При перехідних процесах можуть виникати великі перенапруження, надструми, електромагнітні коливання, які можуть порушити роботу пристрою аж до виходу його з ладу. У інших випадках, перехідні процеси знаходять корисне практичне застосування (у різних електронних генераторах). Все це обумовлює необхідність вивчення методів аналізу нестаціонарних режимів роботи ланцюга.
Основні методи аналізу перехідних процесів в лінійних ланцюгах:
1. Класичний метод, що полягає в безпосередній інтеграції диференціальних рівнянь, які характеризують електромагнітний стан ланцюга.
2. Операторний метод, що полягає в рішенні системи рівнянь, алгебри, щодо зображень шуканих змінних з подальшим переходом від знайдених зображень до оригіналів.
3. Частотний метод, що заснований на перетворенні Фур'є і знаходить широке застосування при рішенні задач синтезу.
4. Метод розрахунку за допомогою інтеграла Дюамеля, використовуваний при складній формі кривої збуджуючої дії.
5. Метод змінних стану, що є впорядкованим способом визначення електромагнітного стану ланцюга на основі рішення системи диференційних рівнянь першого порядку, записаних в нормальній формі (формі Коші).
Оскільки короткий виклад всіх вище перелічених методів скрутно, нижче приведено короткий опис тільки класичного методу аналізу.
Класичний метод розрахунку
Класичний метод розрахунку перехідних процесів полягає в безпосередній інтеграції диференціальних рівнянь, які характеризують зміни струмів і напружень на ділянках ланцюга в перехідному процесі.
У загальному випадку при використанні класичного методу розрахунку складаються рівняння електромагнітного стану ланцюга по законах Ома і Кірхгофа для миттєвих значень напружень і струмів, зв'язаних між собою на окремих елементах ланцюга співвідношеннями:
для резистора (ідеальний активний опір)
(2.1)для котушки індуктивності (ідеальна індуктивність)
(2.2)для конденсатора (ідеальна місткість)
(2.3)Для послідовного ланцюга, що містить лінійні резистор R, котушку індуктивності L і конденсатор С, при її підключенні до джерела з постійною напругою u (рис. 1.1) можна записати
(2.4)Диференціюючи цей вираз одержимо лінійне диференціальне рівняння другого порядку
. (2.5)Порядок даного рівняння рівний числу незалежних накопичувачів енергії в ланцюзі. Під ними розуміються котушки індуктивності і конденсатори в спрощеній схемі, яка одержується з початкової шляхом об'єднання індуктивностей і відповідно ємностей елементів, з'єднання між якими є послідовними або паралельними.
У загальному випадку порядок диференціального рівняння визначається співвідношенням
(2.6)де
и - відповідно число котушок індуктивності і конденсаторів після вказаного спрощення початкової схеми; - число вузлів, в яких сходяться тільки гілки, що містять котушки індуктивності (відповідно до першого закону Кірхгофа струм через будь-яку котушку індуктивності в цьому випадку визначається струмами через решту котушок); - число контурів схеми, гілки яких містять тільки конденсатори (відповідно до другого закону Кірхгофа напруга на будь-якому з конденсаторів в цьому випадку визначається напругою на інших).Наявність індуктивних зв'язків на порядок диференціального рівняння не впливає.
У рішенні рівняння (2.5) класичним методом примушена складова струму відсутня а форма запису вільної складової струму залежить від виду коріння характеристичного рівняння яке виходить шляхом заміни
на р2 , - на р і р0 = 1.LP2+RP+1/C=0 (2.7)
коріння цього характеристичного рівняння визначається як
Р1,2=
(2.8)Позначивши
Одержимо
Р1,2=
(2.9)Залежно від співвідношення и 0 можливі три випадки:а) > 0 , т.е. (аперіодичний процес).У площині комплексного змінного коріння характеристичного рівняння лежить на речовинній осі Напруга на елементах UR=Ri= (еp1t-еp2t),UL=L = (P1еp1t-P2еp2t),UC=E-UR-UL=E[1+ (P2еp1--P1еp2t)].Графіки залежностей UR, UL, UC від часу приведені (рис.2.3).