Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання (стр. 6 из 6)

Прилад має колодку живлення, що дозволяє живити радіометр від джерел постійного струмуз напругою 3, 6 або 12 В в залежності від положення перемичок. Колодка живлення зберігається в укладочному ящику.

Кнопка скидання показань застосовується для швидкого приведення стрілки приладу в нульове положення (положення «0»).

Тумблер підсвітки шкали використається при роботі в нічний час.

Телефон складається із двох малогабаритних телефонів типу ТГ-7М та підключається до розетки, розташованої на бічній панелі приладу. Телефон застосовується для звукової індикації. При включенні телефону можна по звуку (частота щелчків) орієнтовно оцінити про інтенсивність випромінювання.

Робота з радіометром-рентгенметром ДП-5А.

Для визначення потужності дози

-випромінювання необхідно виконати наступне: підготувати прилад до роботи, перевірити працездатність приладу, зробити вимір рівнів випромінювання.

Підготовка приладу до роботи

1. Витягти прилад з укладального ящика й зробити зовнішній огляд на відсутність механічні ушкодження.

2. Якщо прилад готується до роботи вперше або після довгої перерви, необхідно встановити або замінити джерела живлення. Для установки джерел живлення відгвинчуються гвинти й знімається кришка відсіку живлення. Три елементи 1,6ПМЦ-Х-10,5 (КБ-1) установлюються у відсіку відповідно до схеми, нанесеної на внутрішній стінці відсіку. Контакти встановлюваних елементів ретельно зачищаються.

3. При необхідності за допомогою гвинта установки нуля привести стрілку вимірювального приладу в нульове положення.

4. Включитиприлад, поставивши перемикач в положення «Реж.» (Режим).

5. Обертанням ручки «Режим» установити стрілку приладу на мітку «чорний трикутник» При перевірці в положенні «Режим» стрілка коливається, але при коливаннях вона не повинна виходити за межі зачерненої дуги. Якщо стрілка приладу не доходить до точки «чорний трикутник» (▼), необхідно перевірити придатність джерел живлення.

Перевірка працездатності приладу.

Перевірка працездатності приладупроводиться за допомогою контрольного джерела, укріпленого на кришці футляра. За допомогою цього джерела можна перевірити роботу приладу на всіхпід діапазонах, крім першого.

Перевірка працездатності проводиться в такий спосіб:

1. Відкривають контрольне джерело, обертаючи захисну пластинку (екран) навколо осі.

2. Екран зонда встановлюють у положенняБ.

3. Установлюють зонд опорними точками над джерелом.

4. Підключають телефон.

Працездатність приладу перевіряється по наявності щелчків у телефоні. У справному приладі частота щелчків збільшується зі збільшенням інтенсивності випромінювання або при наближенні датчика до контрольного препарата. При цьому стрілка приладу на під діапазонах × 0,1, ×1 повинна зашкалювати, на під діапазонах × 10, × 100 - відхилятися, на під діапазоні × 1000 - відхилятися незначно.

Вимірювання рівнів гамма-випромінювання

Перед вимірюванням рівнів

-випромінювання необхідно перевірити режим і працездатність приладу. Перевірка режиму роботи виконується перед кожним виміром рівня випромінювання. Вимір рівнів у-випромінювання виробляється на висоті 1 м, тобто на рівні основних життєвих центрів людини («критичних» органів.)

Для визначення рівня

-випромінювання необхідно виконати наступне:

а) поставити екран зонда в положенняГ;

б) перемикач під діапазонів поставити в положення «200» (на цьомупід діапазоні датчик автоматично вимикається й виміри проводяться безпосередньо лічильником, розташованим у кожусі приладу). Через 15 с зробити відлік по стрілці приладу на нижній шкалі. Отриманий відлік указує на величину

-випромінювання в рентгеногодинах. Якщо стрілка приладу на якому-небудь під діапазоні відхиляється незначно, варто проводити вимір на більшечутливому.

в) перевести перемикач у положення × 1000 або × 100 (залежно від відхилення стрілки). На цихпіддіапазонах виміряється потужність дози

-випромінювання в тому місці, де розміщається зонд приладу. Відлік виконують по верхній шкалі через 15 секунд при вимірах на піддіапазоні × 1000 й через 40 секунд при вимірах на під діапазоні × 100. Результат відліку відповідає вимірюваній потужності дози -випромінювання (мР/год).

Привимірах на більшечутливихпіддіапазонах - ×0,1, ×1 – відлік проводять по верхній шкалі. Тривалість вимірів 60 с. Відлік по шкалі, помножений на коефіцієнт піддіапазона, відповідає вимірюваній потужності дози випромінювання (мР/год).

10.Якщо при вимірах на якому-небудь поддиапазонеприладзашкалює, то переходять на більше грубий діапазонвимірів. Визначення дози

-випромінювання виконується на висоті 1 м.

3. Проведення вимірів радіаційного фону класного приміщення під контролем вчителя.

Для демонстрації практичного вимірювання рівня радіоактивного фону потрібно провести вимірювання фону у приміщенні.

4. Проведення вимірів радіаційного фону прилеглої до школи території із метою встановлення рівня радіаційного фону.

В залежності від кількості наявних робочих дозиметрів формуються одна або більше груп, які отримують завдання провести вимірювання радіаційного фону прилеглої до школи території та визначення рівня радіаційного фону. Отримані рівні та місця вимірювань повинні фіксуватися у відомості.

5. Виготовлення радіаційної карти місцевості.

Виготовлення радіаційної карти місцевості можна запропонувати виконати вдома як домашнє завдання.

Список використаної літератури.

1. Авсеенко В. Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. – К.: Урожай, 1990, 144 с.

2. Дуриков А. П. Оценка радиационной обстановки на объектах народного хозяйства. – М.: Воениздат, 1984, 270 с.

3. Дущенко В. П., Кучерук И. М. Общая физика. – К.: Высшая школа, 1995. – 430 с.

4. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Г. П. Демиденко, Е. П. Кузьменко, П. П. Орлов и др.; Под ред.. Г. П. Демиденко. – 2-е изд. – К.: В. ш. 1989, 287 с.

5. Зисман Г. А., Тодес О. М. Курс общей физики. В 3 т. – М.: Наука, 1995. – 343 с.

6. Кречетников Н. П., Оловянишников Н. П. Гражданская оборона на машиностроительных предприятиях. – М.: Машиностроение, 1982, - 136 с.

7. Кухлинг Х. Справочник по физике: Пер. с нем. – М.: Мир, 1983. – 520 с.

8. Максимов М. Т., Оджагов О. Г. Радиоактивные загрязнения и их измерение. – М.: Энергоатомиздат, 1989, 304 с.

9. Окунь Л. Б.

Библиотечка «Квант». – М.: Наука, 1985, 112 с.

10. Практикум із фізики в середній школі. Посібник для вчителя. Під ред. Бурова О В. – К.: радянська школа. 1990, 175 с.

11. Савельев И.В. Курс общей физики. В 3 Т., Электричество и магнетизм. – М.: Наука, 2003. - Т.3. – 387 с.

12. Турдыкулов А.Э. Экологическое образование и воспитание учащихся в процессе обучения физике. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1988, 124 с.

13. Физика и научно - технический прогресс. Книга для учителя. Под ред. Глазунова А. Т. – М.: Просвещение, 1988, 124 с.

14. Филиппов Е. М. Ядра, излучение, геология. – К.: Наукова думка, 1984, 158 с.

15. Шарко в. Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики: посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1990, 205 с.

16. Яворский Б. М., Детлаф А. А. Справочник по физике. – М.: Наука, 1982. – 846 с.