Джерела живлення. Дослідження основних параметрів (стр. 1 из 2)
Методические указания к лабораторной работе № 1
1 ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ
- вивчення принципів перетворення змінної напруги в постійну;
- вивчення основ функціональної побудови джерел живлення;
- придбання практичних навичок з виконання перевірочних розрахунків та визначення параметрів якості джерел живлення;
- вивчення конструктивного виконання випрямлячів, інверторів, фільтрів, стабілізаторів, їх з'єднань в блоках живлення пристроїв різного функціонального призначення;
- придбання практичних навичок з визначення параметрів джерел живлення різних функціональних схем;
- вивчення функціональних можливостей джерел живлення і складання керівництва з експлуатації.
1.2 Методичні вказівки з підготовки до лабораторної роботи
Необхідно пам'ятати, що в джерелах живлення приймально-підсилювальної апаратури знаходять застосування випрямляючі пристрої, що конструктивно об'єднують трансформатор живлення, комплект вентилів, згладжувальний фільтр. Часто в літературі випрямляючі пристрої називають випрямлячами. Використання цього терміну в лабораторній роботі має зміст тільки як комплект вентилів.
Випрямляючі пристрої служать для перетворення змінної напруги в постійну. Основними параметрами випрямляючих пристроїв є: номінальна напруга, частота живлючої мережі і їх відхилення від номінальних значень; повна потужність, яка споживана від мережі живлення при номінальному навантаженні; номінальна вихідна напруга; номінальний струм навантаження, їх відхилення від номінальних значень; коефіцієнт корисної дії (ККД); коефіцієнт пульсацій.
За використаною схемою розрізняють випрямляючі пристрої однонапівперіодні, двонапівперіодні з виведенням середньої точки, мостові, з подвоєнням напруги. Частіш за все вони виконуються зі згладжувальним фільтром, що починається з конденсатора, отже, працюють на ємнісне навантаження.Використовуються для отримання напруги від одиниць вольт до десятків кіловольт.
Потрібно знати, що вибір тієї або іншої схеми визначається необхідною потужністю в навантаженні, величиною коефіцієнта пульсацій. Так, при потужностях в навантаженні до 5-10 Вт і тоді, коли не потрібен малий коефіцієнт пульсацій, застосовують однонапівперіодну (однофазну) схему випрямляча. Двонапівперіодну схему з виведенням середньої точки (двофазну) застосовують частіше за все при потужностях до 100 Вт і величинах напруг до 400-500 В. Однофазна мостова схема характеризується хорошим використанням потужності трансформатора, тому рекомендується при потужностях в навантаженні до 1000 Вт і більш. Симетричну схему з подвоєнням напруги застосовують частіше за все при потужностях в навантаженні до 1000 Вт і випрямлених напругах вище за 500-600В.
Згладжувальні фільтри використовують для зменшення пульсації випрямлених напруг. Вони складаються з дроселя і конденсатора або з резистора і конденсатора, також використовуються фільтри на транзисторах, дія яких заснована на тому, що опір транзистора між емітером і колектором для змінної складової випрямленого струму у багато разів більше, ніж для постійної. Параметром якості фільтра є коефіцієнт згладження, який дорівнює відношенню коефіцієнта пульсацій на вході до коефіцієнта пульсацій на виході.
Стабілізатори напруги є конструктивною частиною блоків живлення і використовуються для автоматичної підтримки рівня постійної напруги. Основними параметрами стабілізаторів є: коефіцієнт нестабільності по напрузі, коефіцієнт нестабільності по струму, коефіцієнт стабілізації напруги, вихідний опір, ККД, коефіцієнт згладження пульсацій (має те ж значення, що і для фільтрів). У залежності від необхідного коефіцієнта стабілізації струмів і напруги в навантаженні використовують різні види стабілізаторів: напівпровідникові параметричні, компенсаційні, імпульсні.
Перетворювачі постійної напруги дозволяють набути різних значень напруги. Конструктивно вони складаються з інвертора, що перетворює напругу в напругу прямокутної форми, і випрямляча. У залежності від необхідної потужності в навантаженні використовують перетворювачі: однотактні з транзисторним ключем, однотактні з широтно-імпульсною стабілізацією, двотактні, безтрансформаторні. Імпульсні мережні блоки живлення конструктивно об'єднують безтрансформаторні випрямлячі, фільтри, імпульсні стабілізатори напруги, інвертори.
Для перерахованих пристроїв знаходять застосування випрямлячі (випрямляючі пристрої), якість яких визначається коефіцієнтом пульсацій, коефіцієнтом згладження (для фільтрів і стабілізаторів, який розраховується як відношення коефіцієнтів пульсацій). Коефіцієнт пульсацій - відношення амплітуди першої гармоніки змінної складової випрямленої напруги до її постійної складової. Іноді визначають коефіцієнт пульсацій як відношення подвійної амплітуди змінної складової 2Uм.вих до постійної складової U0. Подвійна амплітуда змінної складової вимірюється як сума позитивної і негативної напівхвиль змінної складової випрямленої напруги. Розраховується коефіцієнт пульсацій за формулою
. (1.1)Струм навантаження
,(1.2)де RН - опір навантаження.
ККД характеризує економічність джерел живлення, рівний відношенню корисної вихідної потужності Ркор до потужності, споживаної від мережі Рспож.
, (1.3)де Ркор=І0×U0;
Pспож= Іспож×Uспож .
Перевірочні розрахунки та визначення параметрів якості випрямляючих пристроїв як складової частини джерел живлення виконуються з застосуванням методики при вихідних потужностях до сотень Ват. Початковими даними для розрахунку є: номінальна випрямлена напруга U0, струм навантаження І0, коефіцієнт пульсацій Kп, номінальна напруга мережі живлення U1 і частота f=50 Гц. Значення U0, І0 визначаються параметрами апаратури.
Розрахунок починають з вибору вентилів. Для цього за наближеними формулами відповідно до таблиці 1.1 обчислюють значення зворотньої напруги на вентилях Uзвор, середнього струму Іср, амплітуди Ім струму через вентиль.
За знайденими Uзвор і Ім вибирають випрямляючі діоди у відповідності з [ 2, с. 138-139 ], потім визначають опір навантаження
.(1.4) Приймають опір обмоток трансформатора Rтр в межах (0.07-0,1)Rн для випрямлячів потужністю до 10 Вт і (0.05 - 0.08)Rн для випрямлячів потужністю до 10-100 Вт.
Знаходять прямий опір випрямляючого діода за наближеною формулою
, (1.5)де Uпр- постійна пряма напруга на діоді.
Визначають активний опір фази випрямляча за формулами
, - для мостової схеми; (1.6) 
- для решти схем. (1.7)За параметрами r, RН визначають коефіцієнт А по таблиці 1.1 (дивись додаток).
Рисунок 1.1 - Графіки для визначення коефіцієнтів В, D, F
1- для однонапівперіодної;2- для решти схем.
Рисунок 1.2 - Графік для визначення коефіцієнта Н
За точними формулами, наведених в таблиці 1.1, обчислюють значення зворотньої напруги на діодах Uзвор, амплітуди Ім і Іср через діоди, які не повинні перевищувати допустимих значень для вибраних діодів у відповідності з довідковими даними. У іншому випадку необхідно вибрати інші діоди і виконати розрахунок спочатку. За формулами таблиці 1.1 визначають значення напруги на вторинній обмотці трансформатора (в режимі холостого ходу) U2х і ефективне значення струму вторинної обмотки І2. Визначають вихідну ємність (вхідну ємність фільтра) С, мкФ, за формулою:
. (1.8)1.3 Зміст роботи
У даній лабораторній роботі на основі теоретичних відомостей про параметри випрямляючих пристроїв необхідно освоїти методику розрахунку випрямляча і експериментально виміряти подвійну амплітуду змінної складової, постійну складову випрямленої напруги після випрямляючого пристрою, стабілізатора в блоках живлення, що досліджується в лабораторній роботі, вивчити їх конструктивне виконання; оцінити коефіцієнти пульсації за даними вимірювань, коефіцієнт сгладження пульсацій.