Електромережі та електрообладнання (стр. 2 из 9)

Електрозварювальне обладнання живиться напругою 380 або 220 В змінного струму промислової частоти. Електрозварювальне обладнання працює в повторно-короткочасному режимі. Коефіцієнт їх потужності коливається в межах 0,3—0,7. Зварювальні установки по ступеню надійності відносяться до другої категорії.

Потужність електроприводів підйомно-транспортних пристроїв визначається умовами виробництва і коливається від декількох до сотень кіловат. Для їх живлення використовується змінний струм 380 і 660 В і постійний струм 220 і 440 В.Режим роботи повторно-короткочасний. Навантаження на стороні змінного трифазного струму - симетричне. Коефіцієнт потужності змінюється відповідно до навантаження в межах від 0,3 до 0,8. По надійності электропостачання підйомно-транспортне устаткування відноситься до першої або другої категорії (залежно від призначення і місця роботи).

Електричні освітлювальні установки є в основному однофазними приймачами. Лампи світильників мають потужності від десятків ватів до декількох кіловатів і живляться на напругах до 380 В.Світильники загального освітлення (з лампами розжарювання або газорозрядними)живляться переважно від мереж 220 або 380 В.Світильники місцевого освітлення з лампами розжарювання на 12 і 36 В живляться через знижуючі однофазні трансформатори. Характер навантаження - тривалий. Коефіцієнт потужності для світильників з лампами розжарювання - 1,0, з газорозрядними лампами — 0,96.

Електроосвітлювальні установки відносяться до другої категорії надійності.

1.2. Вихідні дані для курсового проектування

Для виконання курсового проекту мені задані наступні дані:

1.План підприємства.

2.Найменування і площі цехів:

а)Плавильний цех:200×36

б)Механічний цех:180×26

в)Збиральний цех:160×30

г)Термічний цех:180×42

д)Допоміжний цех:200×30

є)Цех металоконструкцій:220×26

е)Інструментальний цех:120×30

3.Графіки навантажень підпрмємства-мал.2.8(а)

4.Відстань до районної підстанції:32км

5.Потужність джерела районної підстанції: S=∞

6.Відсоток споживачів I-ї категорії 70%

7.Місце знаходження підприємства: м. Полтава

8.Найменування підприємства: «Завод вугледобування»

1.3. Визначення категорії електропостачання

Для виконання курсового проекту мені задані слідуючі дані: план підприємства, найменування і площі цехів, графіки навантажень, відстань до районної підстанції, потужність джерела живлення районної підстанції, процент споживачів I-ї категорії, місце знаходження підприємства.

Щоб забезпечити підприємство електроенергією високої якості без зриву плану виробництва і не допустити аварійних перериві в електропостачанні потрібна надійність електропостачання.

Згідно завданню до курсового проекту маємо споживачів I і II-ї категорії 70%.Підприємство відноситься до I-ї категорії електропостачання споживачів.З цього робимо висновок,що підприємство повинно 100% забезпечуватись електроенергією з двома джерелами живлення.Тому,що I категорія електропостачання включає в себе такі електроприймачі,перерва у електропостачанні яких зв’язана з небезпекою для життя людей,нанесенням значної шкоди народному господарству,розладом складного технологічного процесу,пошкодженням устаткування,масовим браком продукції.

До II-ї категорії відносяться електроприймачі,перерва в електропостачанні яких може призвести до великого недовідпуску продукції,простою технологічних механізмів,робочого,промислового транспорту.Перерва у електропостачанні приймачів допускається на час ,який необхідний для включення резервного живлення силами експлуатаційного персоналу,але не більше 1 доби.

До III-ї категорії відносяться електроприймачі несерійного виробництва продукції, допоміжні цехи, комунально-господарські споживачі, сільськогосподарські заводи.Для цих електроприймачів електропостачання може бути від одного джерела живлення при умові, що перерва у електропостачанні, необхідна для ремонту та заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, але не більше 1 доби.

Розділ 2. Розрахунок електричних навантажень підприємства і побудова графіків навантажень

2.1. Розрахунок електричних навантажень підприємства

Розрізняють такі методи визначення розрахункового навантаження:

1. Метод впорядкованих діаграм:

Цей метод є основним при розрахунку навантажень. Його застосування можливе, якщо відомі одиничні потужності ЕП, їх кількість і технологічне призначення. Розрахунок виконується по вузлам живлення системи електронавантаження в слідую чому порядку:

Приймачі поділяють на характерні технологічні групи для яких з довідників знаходять значення Кв і cos φ.

Для кожної технологічної групи розраховують середню активну і реактивну потужності:

Q сер = Р сер tg φ

По вузлу живлення визначають: загальну кількість приймачів, їх сумарну

установлену потужність, сумарну середню активну і реактивну потужності.

Знаходять значення групового коефіцієнта використання. Розраховують ефективне число приймачів.

По кривим в довіднику знаходять значення коефіцієнта максимуму.Визначають розрахункову активну потужність:

Р_м = К_м · Р_сер

розрахункову реактивну потужність приймаємо Q_м=Q _сер (якщо n_е ≤ 10, то Q_м=1,1·Q_сер)

Вираховують розрахункові: повну і струм:

2. Метод питомого споживання електроенергії на одиницю продукції:

Використовують в тому випадку, коли відоме призначення підприємства, кількість продукції яку воно випускає за рік, режим роботи підприємства і норми питомих витрат електроенергії.

Середня потужність за mах завантажену зміну визначається за формулою:

[1] с.40

Т_р - річне число часів роботи підприємства;

ά- коефіцієнт змінності по використанню електроенергії (в довідниках);

М_р - річне число одиниць продукції;

ώ_о - питомі витрати електроенергії на одиницю продукції (в довідниках).

3. Метод коефіцієнта попиту:

Метод використовується для визначення розрахункового навантаження груп електроприймачів, цехів або підприємств, якщо є дані про цей коефіцієнт. Розрахункова максимальна активна потужність обчислюється для кожної групи приймачів за формулою:

; [1] с.41

P_м - максимальна розрахункова потужність;

Р_у- установлена потужність;

К_п- коефіцієнт попиту;

Реактивне розрахункове навантаження визначається за формулою:

;[1] с.41

Де tgj - тангенс кута зсуву фаз між активною і реактивною потужністю.

Повне навантаження по вузлу (цеху, підприємству) знаходять за формулою:

; [1] с.41

4. Метод питомоїпотужності на одиницювиробничоїплощі:

Навантаження визначається по цеху в цілому за умови її рівномірного розподілу за всією його площею. Даний метод використовується для орієнтовних розрахунків за відсутності даних про розміщене в цеху електроустаткування.

Розрахункове середнє навантаження по цеху визначається по формулі:

; [1] с.40

де р₀ - питома густина навантаження на одиницю площі, Вт/м²;

F - виробнича площа, м².

Щоб розрахувати електричне навантаження підприємства, застосовуємо метод питомої потужності на одиницю виробничої площі, виходячи з даних на курсове проектування.

Розрахункове навантаження по кожному з цехів беремо з літератури:

а)Плавильний цех:P₀=230 Вт/м²

б)Механічний цех:P₀=200 Вт/м²

в)Збиральний цех:P₀=200 Вт/м²

г)Термічний цех:P₀=300 Вт/м²

д)Допоміжний цех:P₀=260 Вт/м²

є)Цех металоконструкцій:P₀=350 Вт/м²

е)Інструментальний цех:P₀=50 Вт/м²

А такожобчислюємоплощі кожного зцехів:

F₁=200×36=7200 м²

F₂=180×26=4680 м²

F₃=160×30=4800 м²

F₄=180×42=7560 м²

F₅=200×30=6000 м²

F₆=220×26=5720 м²

F₇=120×30=3600 м²

Визначаємо розрахункове навантаження підприємства за формулою:

P_р=(230·7200)+(200·4680)+(200·4800)+(300·7650)+(260·6000)+(350·5720)+(50· 3600)=

=1656000+936000+960000+2268000+1560000+2002000+180000=9582000 Вт=9582 кВт=9,582 МВт.

2.2.Побудоваграфіківелектронавантажень

Для розрахунків і економічної експлуатації джерел живлення і мереж користуються типовим добовим і річним графіками навантаження, які характерні для деяких галузей промисловості. Ці графіки показують характер зміни навантаження властивий підприємству даної галузі промисловості, знаючи який можна в процесі експлуатації здійснювати найбільш економічний режим роботи електричних установок, підготовити зупинку потрібної кількості агрегатів джерела живлення при знижені навантаження або навпаки вводити резервні агрегати при збільшенні споживання енергії, планувати терміни ремонту ел.обладнання та ін.