Технологія намотування гвинтових обмоток силових трансформаторів (стр. 3 из 5)

Якщо одноходова обмотка виконується з транспозиціями Бюда, то розкладка проводів перед намотуванням обмотки й транспозиціями виконується по-іншому. Намотування обмотки проводиться так, як описано раніше, чергуючи намотування витків з установленням дистанційних прокладок. При виконанні групової транспозиції останній намотаний виток закріплюється затискачем, всі рівнобіжні проводи витка поділяються на чотири групи і кожна група змінюється місцями. Перекладення кожної групи проводів виконується через поле, тому вся групова транспозиція займає сім полів. У першому полі проводи першої групи згинаються у виді переходу й укладаються поруч з витком. Таким чином, виток як би розділяється на два, з різними радіальними розмірами. Для вирівнювання радіального розміру котушки під першу (у новому витку) і четверту групи (у витку, що залишився) підкладаються і бандажуються клини зі смуг електрокартону (мал. 4, а) так, щоб до сьомого поля після початку транспозиції четверта група була піднята до рівня верхньої групи, а перша група була опущена до рівня нижньої групи. В третьому полі згинаються провідники другої групи. Провідники третьої групи згинаються у четвертому полі й укладаються на другу групу провідників; у шостому поле згинається остання (колишня нижня) четверта група проводів і укладається на верх третьої групи.

При груповій транспозиції чотири групи проводів помінялися місцями: серединою транспозиції є поле, що знаходиться на 1/4 висоти обмотки, щодо якого симетрично розташовані переходи першої, другої, третьої і четвертої групи. Місця переходів усіх груп ізолюються; під середні групи підкладаються смуги товщиною 2 мм і шириною, рівній сумі двох осьових розмірів проводу і каналів між ними, довжиною на 10 мм менше довжини поля. Під першу й останню групи, що перекладаються, встановлюється смуга і відбортовані прокладки з електрокартону товщиною 1 мм, довжиною на 10 мм менше довжини поля, висотою 10 мм і бандажується кіперною стрічкою в напівперекриття. Намотування витків обмотки продовжується до початку загальної транспозиції.

Для виконання загальної транспозиції всі проводи витка поділяються на дві групи, а потім проводи кожної групи змінюються місцями щодо середини своєї групи, тобто проводи верхньої групи змінюються місцями щодо середини цієї групи, а проводи нижньої групи — щодо середини своєї групи. В результаті крайні проводи займають після транспозиції місця середніх проводів, а середні - крайніх (у своїх групах). В кожному полі згинаються два провідники (по одному з кожної групи). Транспозиція займає число полів, рівне половині числа рівнобіжних проводів витка плюс одне поле, що знаходиться в середині транспозиції. Починається виконання загальної транспозиції з вигину переходів на першому верхньому й останньому нижньому проводі. Між вигнутими проводами вкладається клин з електрокартону так, щоб до кінця транспозиції ці проводи знаходилися в середині перекладеного витка обмотки. Другий такий же клин встановлюється між проводами витка обмотки, що перекладається. Так згинаються і перекладаються усі проводи до кінця транспозиції.

Намотування витків обмотки продовжується до другої групової транспозиції. Для запобігання перекриття проводів між собою при виконанні групової транспозиції переходи вигинаються в сторону намотаної частини обмотки.

Після закінчення намотування обмотка прошивається зовнішніми рейками, вирівнюються стовпи дистанційних прокладок за спеціальною рейкою, вимірюються розміри полів та обмотка передається ВТК.

В процесі виготовлення кожної обмотки контролюються технологічні операції її виробництва, про що виконується запис у поопераційній карті.

При намотуванні контролюється радіальний розмір і щільність котушки, величина встановлених каналів, розташування і правильність виконання переходів з котушки в котушку, відводів, відпайок, петель, напрям намотування.

Систематично визначається якість паяння обмотувального проводу й ізоляції місця паяння. Кожна сота пайка, виконана намотувальником (чи одна пайка з загальної кількості, виконаної за тиждень), вирізається і після візуального огляду передається у лабораторію для виміру опору місць паяння.

Кількість пайок, виконаних у кожній котушці, також контролюється. Не допускається різке збільшення кількості пайок в одній чи двох обмотках.

Кожна багато паралельна і багатоходова обмотка перед зняттям її з верстата перевіряється на відсутність замикань між рівнобіжними проводами або ходами і на правильність виконання транспозиції. Перевірка ізоляції здійснюється за допомогою мегомметра чи контрольної лампи напругою 36В. Перевірка правильності виконання транспозиції проводиться шляхом звірення намотаної обмотки з кресленням і прозвонювання паралелей за допомогою контрольної лампи.

2.8 Характеристика технологічного забезпечення процесу намотування обмоток

Для намотування обмоток необхідне наступне обладнання та пристосування: горизонтально-намотувальний верстат ТТ-21; каретка; планшайба; обертовий центр; шаблон; універсальна оправка; пристосування для вигину проводу при переходах з котушки в котушку; пристосування для вигину проводу на кут до 90°; струбцина; важільні ножиці.

Принципове влаштування намотувального верстата: передня бабка встановлюється безпосередньо на фундамент і кріпиться болтами. В чавунному корпусі передньої бабки монтується шпиндель верстата й механізм зміни швидкостей обертання. На передньому кінці шпинделя консольне закріплена планшайба. Обертання планшайби здійснюється від електродвигуна. Керування верстатом дистанційне – від ножної педалі. При натисканні на неї відбувається пуск верстата, при відпусканні – зупинка. Для гальмування при зупинці верстата встановлене стрічкове гальмо.

Оправки і шаблони, застосовані при намотуванні обмоток на горизонтальних верстатах, закріплюють однією стороною в планшайбі передньої бабки, а другий кінець оправки підтримується обертовим центром, встановленим у панель задньої бабки.

Завдяки незначному тертю в підшипниках, центр обертається разом з оправкою і отвір у шаблоні не зношується. Для швидкої встановлення і закріплення шаблонів застосовують повідки, що прикручують до планшайби верстата.

Основні вимоги, пропоновані до намотувальних шаблонів і оправок: шаблони повинні забезпечувати одержання обмоток правильної форми з заданими радіальними й осьовими розмірами; обмотки повинні легко зніматися із шаблона; шаблони повинні швидко і легко встановлюватися та зніматися з верстата; бути безпечними в роботі; по можливості універсальними чи переналагоджуваними; бути дешевими у виготовленні при максимальній довговічності в експлуатації.

Для виконання переходів з котушки на котушку і транспозиції, а також оформлення початкових і кінцевих відводів необхідно робити вигин проводів на ребро. Ці операції виконують за допомогою спеціальних пристосувань різної конструкції. Пристосування повинні бути легкими і не повинні вимагати витрати великих зусиль для виконання вигину, а також по можливості бути універсальними і не ушкоджувати ізоляцію проводу.

На (рис. 4, а) показане пристосування для вигину проводу при переході з котушки в котушку. У фасонному сталевому важелі є два болти з голівками овальної форми. В залежності від товщини проводу регулюється зазор між голівками болтів.

На (рис. 4, б) показане найбільш розповсюджене в обмотувальному виробництві пристосування для згинання проводу. У сталевій пластині 1 зроблені прорізи по ширині і товщині проводу. Рухлива планка 2 при пересуванні закріплює провід у пазу й запобігає його випаданню і скручуванню.

На (рис. 4, в) показане пристосування для згинання проводів на кут до 90°. Провід, що згинається, затискається за допомогою шпильки 7 між дисками 6, приклепаними до важелів 4. При обертанні важелів ролики 5 натискають на провід і згинають його навколо шпильки 7.

В процесі намотування обмоток необхідно у визначені моменти закріплювати витки, котушки і кінці обмоток для виконання визначених операцій. Дерев'яна струбцина надівається на постійну котушку при виконанні транспозиції у гвинтових обмотках. П - подібний корпус одягають на котушку зверху, а знизу вставляють клямку. За допомогою притискного гвинта котушку закріплюють з необхідним зусиллям.

Для закріплення кінців багатопаралельних обмоток застосовують універсальні затискачі.

Для різання обмотувальних проводів застосовують важільні ножиці.

Рисунок 4 – Пристосування для гнуття проводів

а - пристосування для гнуття проводів на заданий кут; б - пристосування для виконання переходів з однієї котушки в іншу; в - пристосування для згинання проводів на кут до 90°; 1 - сталева планка з прорізами для проводу; 2 - рухлива планка; 3 - болт; 4 - важіль; 5 - ролики; 6 - сталевий диск; 7-шпилька

В процесі намотування обмоток необхідно виконувати підбивання котушки й окремих витків. Для запобігання ізоляції проводів від ушкодження застосовують гетинаксові клини і дерев'яну киянку.

Для нагрівання проводів при паянні застосовують кліщі з вугільними електродами. Існує кілька виконань кліщів для пайки різних по перетині проводів. Напруга на кліщі подається з боку НН спеціального трансформатора, ввімкнення трансформатора в мережу на напругу 220-380 В відбувається через контактор за допомогою педального вимикача. Струмоведучі частини ізолюються азбестом.