Електродвигун не розкручується під навантаженням або зупиняється при його збільшенні через неправильне з'єднання обмотки (в зірку замість трикутника); зменшення напруги мережі більше як на 7,5%; навантаження електродвигуна більше номінального; міжвиткові замикання в обмотці, які виявляються при вимірюванні струму по фазах (при нерівності струмів) або перегріванні-певної частини корпуса; обрив фази обмотки статора при з'єднанні обмотки в трикутник.
Підвищене нагрівання підшипників може бути спричинене відсутністю або надлишком мастила в підшипниках; спрацювання підшипників понад допустимі норми; розбалансуванням ротора.
Іскріння та утворення диму у повітряному зазорі виникає при чіплянні ротора за статор при сильному спрацюванні підшипників та розбалансуванні ротора.
Підвищена вібрація електродвигуна може бумі наслідком послаблення кріплення електродвигуна на фундаменті чи робочій машині; наявностіосьового тиску на підшипник; неспіввісність з валом робочої машини; спрацювання підшипникових вузлів; деформація вала двигуна.
Підвищене нагрівання обмоток може виникати в результаті несправності системи вентиляції; осідання на корпусі значної кількості пилу, який погіршує тепловіддачу; перенавантаження електродвигуна.
Опір ізоляції знижується в основному при її зволоженні, а інколи при забрудненні струмопровідними компонентами.
Підвищене гудіння під час роботи найчастіше виникає при обриві однієї фази або виткових замиканнях в обмотці електродвигуна. Виткові замикання приводять до перегрівання обмотки.
Перевищення номінального струму у заглибних електродвигунах виникає при надмірному спрацюванні підшипникових вузлів, що призводить до чіпляння ротора за статор.
Технічне обслуговування пускозахисної апаратури.
Технічне обслуговування пускозахисних коні акт них апаратів виконують на місці їх встановлення. Найкраще це робиш разом з технічним обслуговуванням електроспоживачів, якими управляють контактні апарати. Перед роботою необхідно зняти з електричних апаратів напругу.
При технічному обслуговуванні автоматичних вимикачів, магнітних пускачів, контакторів, рубильників, універсальних перемикачів, пакетних вимикачів, запобіжників згідно з системою ПЗРЕсг виконують такі операції.
Апарат очищають від пилу і бруду, оглядають, перевіряють надійність його кріплення та проводів, приєднаних до нього, у разі необхідності підтягують послаблені гвинти.
Знімають дугогасильні камери, очищають їх від нагару.
Оглядають контакти та перевіряють щільність їх прилягання, поверхню очищають від нагару ганчіркою, змоченою у розчиннику. Залишки розплавленого металу знімають надфілем.
Перевіряють стан пружин за величиною початкового та кінцевого натиску. При послабленні натиску її регулюють або замінюють новою.
Оглядають внутрішні вузли та деталі, щоб виявити сліди тривалого перегрівання струмоведучих частин апарату і визначають його причину; Найчастіше це трапляється при збільшенні перехідного опору в розбірних електричних з'єднаннях. В цьому випадку з'єднання необхідно розібрати, зачистити окислені деталі і скласти, надійно закрутивши гвинти.
Перевіряють справність сигнальної апаратури в щитах управління.
Після обслуговування на апарати подають напругу і перевіряють їх роботу при оперативному вмиканні і вимиканні.
Для скорочення обсягу робіт при технічному обслуговуванні, його необхідно поєднувати з діагностуванням.
Технічне обслуговування пускозахисних апаратів потрібно виконувати в строки:
Приміщення Періодичність, МІС
Сухі і вологі - 3
Вогкі і запилені - 2
Особливо вогкі з хімічно активним середовищем - 1
Поза приміщенням - 1
Таблиця 4 Трудомісткість технічного обслуговування і поточного ремонту пускозахисних апаратів
| Апарати | Трудомісткість на один апарат , год | |
| ТО | ПР | |
| Магнітні пускачі з номінальною силою струму, А: До 3 До 10 25 50 100 150 | 0,210,260,280,300,300,35 | 1,361,511,581,812,102,10 |
| Автоматичні вимикачі триполюсні з номінальною силою струму, А: до 50 100200 600 | 0,250,300,350,35 | 1,752,002,502,50 |
| Контактори | 0,40 | 2,50 |
| Сигнальна апаратура | 0,05 | - |
| Кнопки управління | 0,02 | - |
| Теплові реле без перевірки настроювання: однополюсні двополюсні триполюсні | 0,181,101,40 | 0,501,651,90 |
| Універсальні перемикачі з кількістю секцій: До 4 8 | 0,200,30 | 0,700,75 |
| Пакетні вимикачі | 0,15 | - |
| Рубильники триполюсні з номінальною силою струму, А: До 100 250 400 600 | 0,200,240,310,36 | 0,800,801,001,20 |
| Запобіжники | 0,07 | 0,20 |
| Затискачі комутаційні (на 10 штук) | 0,03 | - |
Трудомісткість технічного обслуговування і поточного ремонту пускозахисних контактних апаратів наведена в таблиці.
Технічне обслуговування електронагрівних установок
У сільському господарстві для нагрівання води, обігрівання тварин, птиці, парників тощо використовують електроводонагрівники типу ВЗТ-200. ВЗТ-400, ЗПВ-2А, УИС-100, УАП-800-0,1, УАП-800/0.9-МІ, УАП-1600/0.9-М1, ВЗП-600, ЗПЗ-100/0,4, типу ЗВФ, САОС, САЗС, електрокалорифери типу СФОА, інфрачервоні випромінювачі, брудери та ін.
Роботи, які виконують при їх технічному обслуговуванні, залежать від їх призначення і конструкції.
Технічне обслуговування нагрівних установок проводять один раз у три місяці.
Роботи, які виконують при цьому, залежать від їх призначення і .конструкції. Але деякі операції однакові для всіх установок. Це видалення пилу, та бруду з зовнішніх та внутрішніх доступних частин за допомогою стиснутого повітря, сухої ганчірки чи волосяної щітки. Кіптяву, сажу та масляні плями видаляють ганчіркою, змоченою у неетильованому бензині або гасі.
Мегомметром на 500 В вимірюють опір ізоляції між корпусом нагрівної установки чи заземленими її частинами і нагрівними елементами. Він повинен бути не менше 0,5 МОм.
Омметром перевіряють цілість нагрівних елементів установки. Нагрівні елементи з перегорілими спіралями замінюють.
Підтягують ослаблені гвинти і гайки кріплення нагрівних елементів до панелі чи основи
Перевіряють надійність заземлення. Ослаблені контакти І контакти, на поверхні яких є сліди корозії, розбирають, контактні поверхні зачищають наждачним папером, змащують технічним вазеліном і складають.
Підтягують ослаблені контакти у місцях приєднання проводів живлення до нагрівних елементів. Якщо вони потемніли чи окислилися, їх розбирають, зачищають до металевого блиску і складають.
Перевіряють стан проводів живлення. Пошкоджені місця заізольовують.
Виконують технічне обслуговування пускозахисної апаратури та автоматики. Крім цього, при технічному обслуговуванні елементних водонагрівників скляним термометром перевіряють температуру води на виході: в електроводонагрівників типу ВЗТ і УАП вона повинна бути 90±5 °С; ЗПВ — не перевищувати 95°С; ВЗП-600 при використанні в системі автонапування тварин — 22 °С і при використанні води на технологічні потреби — 95 °С.
Таблиця 5 Трудомісткість технічного обслуговування і поточного ремонту електронагрівних установок.
| Нагрівні установки | Трудомісткість, люд-год | |
| ТО | ПР | |
| Електронагрівники:Елементні ємнісні місткістю, л: 200 400 600 800 1600 | 0,350,410,500,570,8 | 6,47,910,512,519,0 |
| Елементні проточні продуктивність, л/ч: 350 600 | 0,40,67 | 3,67,5 |
| Електродні потужністю, кВт: 25 60 100 175 250 | 1,361,41,51,72,13 | 7,69,610,815,519,4 |
| Котли електродні парові потужністю, кВт 160 250 | 2,63,4 | 23,2529,10 |
| Установки електрокалориферні потужністю, кВт: 25 40 60 100 | 0,540,760,760,97 | 5,16,58,110,4 |
Температура нагрітої води на виході електронагрівника може не відповідати технічним умовам при несправній схемі автоматики або одного чи кількох трубчастих нагрівників. Виявлені несправності усувають. Потім електроводонагрівник відключають від мережі на комутаційному апараті кріплять плакат "Не вмикати. Працюють люди".
Перевіряють відсутність витікання воли з резервуара для води і трубопроводів.
Потім знімають захисну кришку (може бути дві) нагрівного пристрою і перевіряють надійність кріплення контактів кабеля живлення. Ослаблені кріплення підтягують. Контролюють справність кожного трубчастого нагрівника і цілісність їх нагрівних елементів. Після цього захисну кришку встановлюють на місце.
Перевіряють справність заземлення корпуса електроводонагрівника і заміряють перехідний опір контакту заземлення, який повинен бути не більше 0,1 Ом між заземлюючим проводом і найбільш доступною металевою частиною електроводонагрівника. Якщо він більший, контактне з'єднання розбирають і зачищають контактні поверхні (бака і заземлюючого проводу) до металевого блиску. Зачищені місця покривають мастилом і повторно замірюють перехідний опір.
З комутаційного апарата знімають плакат "Не вмикати. Працюють люди" і вмикають електроводонагрівник. Нормальну роботу визначають за температурою води на виході.
Технічне обслуговування електродних електроводонагрівників (водогрійних та парових) проводять на місці їх встановлення без демонтажу та розбирання.
Перш за все термометром ТПГ-СК вимірюють температуру води на виході. Для електроводонагрівників типу ЗПЗ і КЗВ вона повинна бути 90±5 оC. В електроводонагрівниках типу КЗПР спочатку перевіряють робочий тиск насиченої пари, використовуючи при цьому манометр ОБМ1-160. Він повинен становити 0,7—0.6-105 Па (ТУ 34-1312-75).