Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоровця людей стосовно результатів виробничої діяльності, визначає потреба належного підготування спеціалістів всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. Охорона праці пов’язана з багатьма науками і дисциплінами, що вивчають людину в процесі праці. Основними серед них є: безпека життєдіяльності, наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія й технічна естетика. У таблиці 7.1.1 приведені закони і нормативні документи, що використані у розділі.
Таблиця 7.1.1 – Закони і нормативні документи, що використані в розділі.
| Позначення закону або нормативного документу | Назва закону або нормативного документу | Дата затвердження і введення в дію | Орган влади, що затвердив документ |
| Закон України | Про охрану труда | 25.11.2002 р. | Верховна Рада України |
| Закон України | Про охрану окружающей природной среды | 25.06.1991 р. | Верховна Рада України |
| ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ | Опасные и вредные производственные факторы | Уведений 01.01.1975 р. | Кабінет Міністрів |
| Класифікація | |||
| ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ | Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху в рабочей зоне | Уведений 01.01.1989 р. | Кабінет Міністрів |
| ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ | Шум. Общин требования безопасности | Уведений 01.07.1983 р. | Кабінет Міністрів |
| ГОСТ 12.1.003-89 ССБТ | Санитарные нормы допустимих уровней шума на рабочих местах № 3223-85 | Уведений 1985 р. | Кабінет Міністрів |
| ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ | Вибрационная безопасность | Уведений 01.07.1991 р. | Кабінет Міністрів |
| ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ | Правила охраны труда про эксплуатации ЕОМ | Уведений 01.07.1985 р. | Кабінет Міністрів |
| ГОСТ 12.2.007-75 ССБТ | Электрические изделия. Общин требования безопасности | Уведений 1970 р. | Кабінет Міністрів |
| ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ | Пожарная безопасность | Уведений 01.07.1991 р. | Кабінет Міністрів |
Сьогодні комп’ютерна техніка широко застосовується у всіх сферах людської діяльності. Усе більш людей різних професій не можуть обійтись без допомоги комп’ютера. Тому необхідно приділяти більше уваги забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці користувачів ЕОМ.
7.2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
Шкідливий виробничий фактор – це фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності. При роботі на комп'ютері на людину впливають ряд шкідливих і небезпечних факторів, що класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74.
Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників і джерела їх виникнення при виконанні робіт на ЕОМ в обчислювальному залі приведені в таблиці 7.2.1
Таблиця 7.2.1 Перелік шкідливих і небезпечних факторів
| Найменування фактора | Джерела виникнення |
| Висока електрична напруга | Мережа живлення ПЕОМ |
| Підвищений рівень статичної електрики | Діелектричні поверхні |
| Електромагнітні випромінювання | ЕЛТ |
| Підвищений рівень іонізації повітря | Рентгенівське випромінювання монітора і статична електрика |
| Рентгенівське випромінювання | ЕЛТ |
| Підвищений рівень шуму і вібрації | Пристрої охолодження ЕОМ, друкувальні пристрої |
| Підвищена пульсація світлового випромінювання | Лампи денного світла, екран монітора |
| Пожежонебезпека приміщення | Наявність спалених матеріалів і джерел запалювання |
| Психофізіологічні фактори | Перенапруга зору, монотонність праці, розумові і емоціональні перевантаження |
7.2.1 Освітлення
Основна інформація про навколишній світ – близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Раціональне виробниче освітлення має попереджати розвиток зорового і загального стомлення, забезпечувати психологічний комфорт при виконанні тих чи інших видів зорових робіт, сприяти забезпеченню працездатності, поліпшенню якості продукції, зниженню виробничого травматизму, а також підвищенню безпеки праці.
Особливістю роботи за дисплеєм комп’ютера є постійна і значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розходження самосвітних об’єктів (символів, знаків тощо), при наявності відблисків на екрані, рядковій структурі екрана, мерехтінням зображення, недостатньою чіткістю об’єктів розходження.
Для зручності роботи в приміщенні необхідно правильне освітлення: у світлий час доби – природне освітлення, у темний час – штучне. Освітлення регламентується відповідно до вимог БНіП П-4-79. Будівельні норми і правила. Природне і штучне освітлення.
Обчислювальний зал забезпечений комбінованим освітленням: у світлий час доби – бокове одностороннє природне освітлення три віконних прорізи, у темний час загальне і/або місцеве рівномірне штучне.
У таблиці 7.2.2.1 приведені нормативні показники освітлення робочої зони (природного і штучного).
Таблиця 7.2.2.1 – Освітлення виробничого приміщення
| Наіменування приміщення | Площа підлоги, м² | Розряд зорової праці | Освітлення | ||
| Природне | Штучне | ||||
| Вид освітлення | КПО,% | Нормоване освітлення | |||
| Обчислювальний зал | 35м² | Ш-г | бокове | 1,44 | 300-500 |
Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Нормовані значення КПО для будинків, розташованих в I, II, IV, V поясах світлового клімату СНД, визначається по формулі 7.2.2.1:
| eHIV= eHIII·m·c | (4.1) |
де eHIV- значення КЕО для третього поясу світлового клімату СНД;
m – коефіцієнт світлового клімату,
c – коефіцієнт сонячного клімату.
Нормативний коефіцієнтeHIII - 2%, що відповідає III розрядові зорових робіт середньої точності з найменшим розміром об’єкта розрізнення 0,3мм, підрозряд – г. Для міста Харкова, що знаходиться в IV поясі світового клімату, значення m = 0,9 і с = 0,8 (вікна приміщення виходять на схід).
7.2.2 Шум
Шум – безладне сполучення неприємних звуків для людини. Звук становить собою коливальний рух часток пружного середовища, що поширюється хвилеподібно.
Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на ділянках підприємства, що виникає під час виробничого процесу.
Вплив шуму на організм людини залежить від рівня звукового тиску, частотних характеристик, тривалості дії, а також індивідуальних особливостей людини. Підвищені рівні шуму при тривалій дії спричиняють швидку втому, погіршення самопочуття, зниження гостроти зору і, врешті-решт, через подразнення нервової системи викликають множинний розлад функцій внутрішніх органів (порушення кров’яного тиску, ритму серця та дихання та інше) – "шумову" патологію.
Характер впливу шуму залежить від виду його джерела. У помешканні обчислювального центру виникає механічний шум (тобто шум, що виникає в результаті роботи різноманітних механізмів внаслідок їхньої вібрації).
Джерелами шуму в обчислювальному залі є комп’ютери, оргтехніка: телефони, принтер, факс, кондиціонери й інше устаткування.
Відповідно до вимог ГОСТу 12.1.003-83 рівень звукового тиску не повинний перевищувати 50дБА.
7.3 Електробезпека
Сучасне виробництво нерозривно пов’язано з використанням електроенергії. В умовах експлуатації потужних енергосистем, електричних машин та апаратів, розвитку обчислювальної техніки і приладобудування важливого значення набуває проблема в електробезпеці.
Основні вимоги безпеки, що відносяться до конструкцій машин і механізмів – це безпека для здоров’я і життя людей.
Експлуатована в процесі проходження практичної роботи ПЕОМ є однофазним споживачем електроенергії в чотирьох провідній трифазній мережі перемінного струму напругою 380/220В з частотою 50 Гц і ізолюючою нейтраллю.
Джерелами можливого враження електричним струмом для працівника ПК можуть бути: комп’ютер, принтер та інша офісна техніка, що під’єднана до електричної мережі.
Передбачені наступні заходи електробезпеки:
1 конструктивні;
2 схемно-конструктивні.
Електромережа штепсельних розеток для живлення ПЕОМ розташована уздовж стін приміщення в металевих трубах і в металевих рукавах, що гнуться, з підведеннями до плану розміщення устаткування.
Для захисту персоналу від ураження електричним струмом ПЕОМ мають робочу ізоляцію й елемент занурення згідно.
Лінія електромережі для живлення ПЕОМ виконана як окрема групова трьох провідна мережа, використовуючи фазовий провід, нульовий робочий провід і нульовий захисний провід. Нульовий захисний провід прокладається від щита розподілу до розеток живлення.
7.4 Пожежна безпека
Пожежі на підприємствах виникають у більшості випадків від несправності технологічного обладнання, електроустаткування та інших приладів, необережного поводження з вогнем та порушення правил пожежної безпеки обслуговуючим персоналом.
Пожежна безпека відповідно до ГОСТу 12.1.004-85 забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Будинок, у якому розташовано обчислювальний зал, відноситься до к5атегорії В вибухопожежної безпеки, ступінь вогнестійкості будинку II, через присутність твердих згораючих матеріалів, таких як: робочі столи, ізоляція, папір та інше. У помешканні відділу сухо, відносна вологість 50-55%, температура повітря не перевищує 26ºС.
Система запобігання пожежі включає: контроль і профілактику ізоляції, наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні, використання заземлення для захисту від статичної електрики. У системі пожежного захисту передбачене аварійне відключення і переключення апаратів і комунікацій. При виборі засобів гасіння пожежі для забезпечення безпеки людини від можливості поразки електричним струмом у приміщенні передбачене використання двох вуглекислих вогнегасників ОУ 5 об’ємністю 5 літрів. Застосування пінних вогнегасників виключне, тому що ЕОМ може знаходитися під напругою. Вогнегасники знаходяться на видному і доступному місці.