Контакти, які в неробочому стані перебувають у розімкненому положенні, називають замикаючими, а в замкненому положенні — розмикаючими. В апаратах, застосовуваних для автоматичного ке рування електроустановками, контакти можуть замикатися і роз
микатися з витримкою часу.електромагнітний механізм
В автоматичних комутаційних і захисних електричних апаратах є електромагнітний механізм, зав дяки якому електромагнітна енер гія перетворюється на механічну, що використовується для розми кання або замикання контактів. Електромагнітний механізм скла дається з двох основних частин: магнітопроводу і котушки.
В електричних апаратах застосовують суцільні (рис. 2) і шихтовані (рис. 3) магнітопроводи. І одні, і другі склада ються з нерухомої частини — осердя і рухомої — якоря.
Суцільні магнітопроводи виготовляють з низьковуглецевих ма гнітно-м'яких відпалених сталей способом механічної обробки їх — штампування, різання, згинання тощо. їх застосовують в апаратах постійного струму.
Шихтовані магнітопроводи виготовляють з листової електро технічної сталі так само, як і осердя електричних машин. їх за стосовують в апаратах змінного струму.
Рис. 2. Суцільні магнітопроводи
Котушка складається з каркаса, на який намотано обмотку, або тільки з обмотки. Перша має назву каркасної котушки (рис. 4), друга — безкаркасної (рис. 5). Монолітність безкаркасних котушок забезпечується електроізоляційними прокладка ми між рядами витків, бандажуванням (стягування витків обмот ки бавовняною стрічкою) і просочуванням обмотки з наступним тушінням.
Рис. 3. Шихтовані магнітопроводи:
а — з прямохідним якорем; б — з поворотним якорем
Рис. 4. Каркаси котушок:
а — пресований; б — збірний; в — клеєний
Залежно від призначення електричних апаратів у них застосо вують струмові котушки або котушки напруги. Струмові котушки розраховані на проходження по них великих струмів. Струмові котушки виготовляють з обмоткових проводів або голих проводів (шин) порівняно великого діаметра (перерізу).
Котушки напруги розраховані на роботу при порівняно високій напрузі і невеликій силі струму. їх виготовляють, намо туючи на верстатах обмоткові проводи на каркас (каркасні ко тушки) або на шаблон (безкаркасні котушки).
У масовому виробництві для виготовлення котушок застосову ють різне устаткування, у тому числі намотувальні автоматичні верстати, просочувальні установ ки, калориферні та інші сушильні установки.
Після сушіння перевіряють, чи немає обриву в обмотці котушки і чи відповідає її електричний опір заданим вимогам. Перевіряють також, чи немає замикання між витками обмоток котушок змінного струму. Після цього котушки
покривають захисними лаками й емалями і сушать на повітрі або в печах.Рис. 5. Безкаркасна котушка, намотана з мідної шини
Електричні контакти, магнітопроводи з котушками та інші де талі електричних апаратів закріплюють на основі; деякі апарати закривають кришкою, з'єднаною з основою. В основі є затискачі для підімкнення апарата до електричної мережі, а через кришку виведені рукоятки, кнопки, за допомогою яких замикають або розмикають контакти вручну.
1.2 Вимикачі навантаження
Вимикачі навантаження призначені для розмикання електричного кола високої напруги при невеликій потужності. Від короткого замикання такі кола захищають запобіжниками.Вимикач навантаження (роз'єднувач потужності) при розмиканні кола утворює видимий розрив. Конструкція вимикача потужності на 10 кВ, змонтованого разом із запобіжниками, показана на рис. 6. Елементи вимикача змонтовано на стальній рамі 3. На опорних ізоляторах 6 встановлено дугогасні камери 5 з нерухомим 7 і дугогасним 10 контактами.
Рис. 6. Вимикач навантаження:
1 — запобіжники; 2 — привод; 3 — стальна рама; 4 — болт заземлення; 5 — дугогасна камера; 6 — опорні ізолятори; 7 — нерухомі контакти; 8— вал; 9 — рухомі контакти; 10 — дугогасні контакти
Контакти з'єднані з затискачами до яких приєднуються проводи зовнішнього монтажу. Дугогасна камера 5 виконана з двох пластмасових частин. Всередині камери розміщені дві втулки 4 з газогенеруючого матеріалу (органічного скла). Під дією високої температури електричної дуги, яка виникає під час розмикання струму навантаження, органічне скло частково розкладається, виділяючи при цьому велику кількість газу. В камері створюється тиск, який викликає дуття в зоні дуги. Дуття і гази швидко гасять дугу і розривають коло.
Переміщення рухомих контактів здійснюється тягами, зв'язаними з важелями вала. На обох кінцях вала встановлені вимикаючі пружини з буфером.
1.3 Організація робочого місця електрослюсаря
Робочим місцем називають частину простору, що служити для виконання працівником завдання. До робочого місця входять основне та допоміжне устаткування: верстати, механізми, енергетичні установки та інше. Технологічну оснащення та інструмент, необхідний інвентар установчої сталі (верстати, стелажі). При організації робочого місця повинні враховуватися вимоги наукової організації праці (НОП).
Згідно з вимог НОТ робоче місце електрослюсаря повинно бути облаштовано технічними слідствами, що забезпечують максимальні зручності для праці, безпечну працю. Раціональна побудова трудового процесу і фізіологічно вірну робочу позу, раціональне розташування та строгий порядок зберігання інструментів, заготівель, виготовлюючи деталей, дотримання на робочому місці порядку та чистоти. Організація робочого місця, що передбачує НОП, забезпечує високу працю, максимальну економію робочого години, високу надійність ремонту та збереження здоров'я працюючого персоналу.
Робоче місце електроустаткування, що ремонтується або в електроцеху підприємства. Біля електроустаткування, що ремонтується, робоче місце організовують при ремонті великогабаритної електромашини, доставка якої в ремонтний цех за якимись-то причинами нездійснена або недоцільна.
У таких випадках робочим місцем їв. слюсаря служити ремонтна площа, надійно відгороджена від іншого устаткування та оснащена усім необхідним для виконання всього комплексу наступних ремонтних робіт.
Електрослюсарю, що виконує слюсарні роботи по ремонті порівняно невеликих деталей та збірних одиниць, робочим місцем служити звичай дільниця на території ремонтного цеху, обладнаний інструментальною шафою та слюсарним верстатом.
Слюсарні операції ремонту електроустаткування електрослюсаря виконує за допомогою слюсарного метало ріжучого та вимірного інструмента.
Слюсарний інструмент. До набору основного слюсарного інструменту входять: молотки, зубила, борідки та інше.
2. Механічна частина
2.1 Монтаж вимикачів навантаження
Ревізію, установку і регулювання вимикачів потужності проводять так само як роз'єднувачів. Додатковою операцією є ревізія дугогасної камери, запобіжників, а також механізму автоматичного вимикання.
Вимикачі потужності встановлюють у камерах РП або на металічних конструкціях РП. Вимикачі піднімають на місце засобами механізації з врахуванням маси вимикачів і приводів до них. Розміщують їх тільки вертикально на стіні або на спеціальній конструкції.
Раму вимикача спочатку підвішують на двох болтах і вивіряють за рівнем і виском, потім поперемінно затягують болти, стежачи за пра вильним входженням ножів у пази дугогасних камер. Не допускається вмикання ножів вручну, оскільки це дуже небезпечно. Після остаточно го затягування кріпильних болтів ще раз переконуються у правильності входженням ножів у камери.
Привод розміщують позаду або спереду вимикача. Основною де таллю передачі від привода до вимикача є трубчаста тяга з двома вилками: одну з вилок з'єднують з важелем на валу вимикача, а другу — з секторним важелем привода.
Після встановлення вимикача на місце та закріплення рами перевіряють, чи нема перекосів і чи не порушена центрівка ножів. По ложення ножів регулюють поворотом ізоляторів осьових контактів. Хід ножів у камерах не повинен перевищувати 160 мм. Регулювання ходу здійснюють довжиною тяги.
Для випробування вимикача потужності проводять 25 вмикань і вимикань, після яких не повинно спостерігатися порушення регулюван ня роботи вимикача з приводом. За наявності в приводі електромагніта частину вимикань виконують дистанційно.