Кабельні муфти (стр. 4 из 7)

Для приєднання, заземлюючого проводу до контактної площадки муфти на його вільний кінець приварюють або напресовують наконечник. Аналогічно приєднують і окінцьовують наконечником заземлюючий провід другого із з'єднуваних кабелів.

Після завершення операції з'єднування струмопровідних жил кабелів і приєднання до них заземлюючих проводів переходять, до монтажу з'єднувальної муфти.

3.3 Монтаж чавунних з'єднувальних муфт

Монтаж чавунних муфт починають з очищення обох її половинок від бруду та іржі і попереднього примірювання на ділянці з'єднання. Встановивши під з'єднаними жилами нижню половину муфти, відмічають на кабелі ділянки, де будуть розташовані горловини муфти і, видаливши половину муфти, накладають на ці ділянки підмотку з кількох шарів просмоленої стрічки. Діаметр підмотки повинен бути дещо більшим за внутрішній Діаметр горловин муфти, щоб створити необхідне ущільнення в місцях входу кабелів у муфту.

Далі встановлюють на ділянці з'єднання нижню половину муфти так, щоб підмотки із смоляної стрічки опинилися над горловинами муфти, і приєднують до контактних площадок наконечники заземлюючих проводів. Потім вкладають у паз нижньої половини муфти ущільнювальну прокладку з провареного, в бітумній мастиці прядив'яного канатика, накривають її верхньою половиною муфти і міцно скріплюють болтами, стежачи за тим, щоб болти затягувалися рівномірно для уникнення перекосу половинок муфти.

Як ущільнювальна прокладка в муфті може бути використана також маслостійка гума або проварена в бітумній мастиці пряжа "подушки", знята з кабелю під час його обробки.

Однією з найвідповідальніших операцій монтажу муфти є заливання її кабельною мастикою. Неправильне заливання муфти буває найчастішою причиною пробивання ізоляції між її жилами в місці з'єднання внаслідок накопичення вологи в муфті.

Заключну операцію — заливання чавунної муфти — виконують після розігрівання її і кабельної мастики. Полум'ям газового паль-ника підігрівають муфту до 60-70 °С, підносять до неї розігріту в спеціальному відрі до 160-180 °С кабельну мастику МБ-70 або МБ-90 і заливають нею внутрішню порожнину муфти спочатку на 3/3 і на 3/4, а потім повністю. Після завершення, заливання кабельна мастика повинна охолонути до 35-30 °С. Під час охолодження кабельної мастики дещо зменшується її об'єм (відбувається усадження), тому після охолодження муфти здійснюють остаточне доливання мастики.

Склади кабельних мастик вибирають залежно від місцевих умов. Після доливання муфти вкладають проварений у бітумній мастиці канатику паз, який проходить по периметру заливального отвору, закривають заливальний отвір кришкою і кріплять її гвинтом. Для збільшення герметичності з'єднань муфту, прокладену в землі, двічі вкривають (обмазують або обливають), бітумною мастикою МВ-70, підігрітою до 130 °С.

Технологія виконання, операцій відгалуження кабелів у чавунних відгалужувальних муфтах Оу, От і Ок мало чим відрізняється від операцій, виконуваних при їх з'єднуванні. Ці відмінності полягають переважно в тому, що відгалуження струмопровідних жил виконують за допомогою рознімних або нерознімних Т-подібних гільз, які складаються з двох частин: прямої, де розміщується жила-основного кабелю, і відгалужувальної, куди вводиться жила відгалужувального кабелю.

До кожного з кабелів, що знаходяться у відгалужувальній муфті, приєднують окремий заземлюючий провід, які це робиться в разі з'єднування кабелів у чавунній муфті, а потім проводи заземлення всіх кабелів кріплять разом болтами, які з'єднують обидві половини муфти, оскільки у відгалужувальних муфтах контактних площадок немає.

3.4 З'єднування кабелів у свинцевих муфтах

Свинцеві муфти застосовують для з'єднування високовольтних кабелів напругою 6, 10 кВ і вище. Їх виготовляють із свинцевих труб відповідного діаметра шляхом обробки в процесі монтажу.

Свинцевим муфтам присвоєні буквені й цифрові позначення: буквені СС, що означають "з'єднувальні свинцеві", і цифрові j60, 70, 80, 90, 100 і 110, що вказують діаметр кабелю, на який розрахована муфта.

Муфти бувають шести типорозмірів (СС-60, СС-70, СС-80 і т. д.). Типорозміром муфти визначається також діапазон перерізів жил кабелів, які допускаються до з'єднування в даній муфті за певних значень напруги кабелів.Операції обробки кінців кабелів, монтованих у свинцевій муфті, та з'єднування їх струмопровідних жил принципово не відрізняються від аналогічних операцій, виконуваних під час монтажу кабелів у чавунній муфті. Після обробки і з'єднування-жил здійснюють подальший монтаж свинцевої муфти.Обривають ступінчасто паперову ізоляцію на оброблюваній ділянці за допомогою сталевої струни з важками (рис. 80, а) на довжині 16 мм (для кабелів 6 кВ) і 24 мм (для кабелів 10 кВ).

Ізолюють з'єднання паперовими просоченими стрічками з роликів і рулонів завширшки; 5 мм —між гільзою і ступенями заводської ізоляції; 10 мм — поверх гільзи до верхнього рівня заводської ізоляції і додатково 6-7 шарів над місцем з'єднання та по заводській ізоляції (рис. 80, б); 50 мм — на всій ділянці з'єднання. Окремо ізольовані жили зближують і закріплюють спільнім паперовим бандажем, намотуваним з рулону завширшки 50 або 100 мм. Бандаж перев'язують у двох місцях бавовняною пряжею.

Видаляють кільцеві пояски оболонки над поясною Ізоляцією кабелів, а потім розбортовують оболонку кожного кабелю (рис. 80, в) і обпилюють напилком для. з'єднування з муфтою та забезпечення плавного переходу напруженості електричного поля від діаметра до ізоляції кабелю до діаметра по ізоляції муфти. Під час обробки ізоляції жил, накладання паперової ізоляції на жили і розбортовування оболонки кабелів усю ділянку з'єднання обпарюють 1-2 рази кабельною мастикою МП-1, підігрітою до 130 °С, для видалення з неї вологи, бруду та залишків металу, а також для відновлення втрат кабельної просочувальної мастики і, отже, відновлення ізоляції кабелю.

Обколочують дерев'яним валиком один, а потім другий кінець труби (рис. 80, є), надаючи їм сферичної форми, так, щоб кінці муфти, що утворилася, сполучались по всьому колу з кромками розбортованих оболонок з'єднуваних кабелів.

З'єднують паянням муфту з оболонками кабелю (рис. 80, д), стежачи за тим, щоб тривалість паяння не перевищила 2-3 хв.

Вирізають у муфті (рис. 80, є) два заливальних отвори у вигляді рівнобічних трикутників із сторонами 25-30 мм і тимчасово відгинають язички, що утворилися, до корпусу муфти.

Розігрівають муфту швидким полум'ям паяльної лампи до 40-30 °С і вливають у неї (через лійку, вставлену у заливальний отвір) кабельну мастику МБ, розігріту до 170-180 °С. Кабельну мастику вливають в один із заливальних отворів доти, доки в мастиці, що витікає з іншого отвору, не припиниться виділення бульбашок повітря й піни. В міру охолоджений і усадки .Мастики в муфту через обидва отвори вливають додаткову кількість мастики до остаточного заповнення муфти. Після цього язички на муфті відгинають, закриваючи таким чином заливальні отвори, і запаюють.

Повністю змонтовану муфту заземлюють одним куском гнучкого мідного проводу, приєднуваного паянням і дротяними бандажами до оболонок та бронепокрить обох кабелів, а також до корпусу муфти (рис, 80, є).

Рис 5. Монтаж свинцевої з'єднувальної муфти кабелів напругою 6 і 10 кВ:

а, б, в, г, д, е, є, ж — послідовність операцій; 1 — ступені обробки заводської ізоляції; 2 – гільза; 3 — сталева струна з важками; 4 — паперова стрічка; 5 — розбортування; 6 — дерев'яний валик; 7 — паличка припою; 8 — ніж; 9 – заземлюючий провід; 10 — ділянка приєднайся заземлюючого проводу до корпусу муфти; 11 — дротяні бандажі; 12 — корпус муфти; 13 — заливальний отвір, закритий пластиною свинцю

Для захисту від механічних пошкоджень свинцеву муфту (рис. 80, ж), розташовану в землі або кабельній споруді, вміщують у чавунний негерметичний кожух типу КзЧ або кожух типу КзС із склопластику.

У випадку розташування свинцевих муфт у землі нижче рівня ґрунтових вод, але вище рівня промерзання ґрунту їх захищають герметичними чавунними кожухами типу КзЧГ, які заповнюють спеціальною герметизуючою мастикою. ,

3.5 З'єднування кабелів у епоксидних муфтах

Епоксидні муфти широко застосовують для з'єднування кабелів. Порівняно з чавунними і свинцевими епоксидні муфти мають ряд істотних переваг: вони мають менші розміри й масу, потребують Менших витрат часу і праці на монтаж, мають здатність хорошого зчеплення (адгезії) з металами, герметичні, корозіє- і вологостійкі.

Епоксидні муфти виготовляють на заводах і доставляють на монтажні об'єкти у вигляді порожнистих корпусів (шкаралуп). Після встановлення кабелів його внутрішню порожнину заповнюють епоксидним компаундом, який складається а епоксидної смоли, пластифікатора, заповнювача і затверджувала. Пластифікатори і наповнювачі підвищують термостійкість, еластичність, механічну міцність епоксидної смоли і знижують температурний коефіцієнт розширення компаунда до величини, близької до коефіцієнта розширення міді, алюмінію і свинцю, з якими найчастіше стикається компаунд під час з'єднування кабелів.

Затверджувач прискорює процес полімеризації епоксидної смоли і таким чином скорочує час твердіння компаунда.

Епоксидні муфти застосовують для з'єднування кабелів переважно напругою 1, 6 і 10 кВ та для відгалуження кабелів лише до 1 кВ.

Епоксидним з'єднувальним муфтам присвоєне загальне позначення СЕ, а відгалужувальним — ОЕ. З'єднувальні епоксидні муфти СЕ бувають таких конструктивних виконань: СЕп (рис. 81, а) — з епоксидним корпусом з двох частин з поперечним роз'ємом його в середній частині; провід заземлення розміщений поза муфтою; СЕв (рис. 81, б) — з епоксидним корпусом з двох частин, який має поздовжній роз'єм у вертикальній площині; провід заземлення розташований у спеціальному пазу в нижній частині корпусу; СЕм (рис. 81, в) — з. епоксидним корпусом, екраном з листової сталі та двома конусами з припаяними до них манжетами із свинцю, Один конус з'єднують з циліндричною частиною муфти на заводі, другий— на місці монтажу; СЕс (рис. 8.1, г) — з епоксидним корпусом, який утворюється на ділянці з'єднання кабелів після тверднення компаунда, залитого в знімну металеву форму, встановлену на кінцях кабелів.