Рис. 3.3.1.2. Механічні характеристики двигуна з паралельним збудженням
На рисунку 3.3.1.2 показано механічну характеристику двигуна паралельного збудження (при цьому нехтують реакцією якоря).
Властивість двигуна з паралельним збудженням зберігати майже незмінною швидкість обертання при значних змінах навантаження широко використовують на практиці.
3.3.2 Характеристка двигуна з послідовним збудженням
Робочі характеристики двигуна з послідовним збудженням аналогічні тим самим залежностям для двигуна з паралельним збудженням, а саме: n, M,
і при або і при .Швидкісна характеристика
або при .Зауважимо, що істотної різниці між характеристиками
і немає, тому що при Р2 ~ Ія.У двигуні з послідовним збудженням струм збудження є водночас і струмом навантаження
, тому двигун не має характеристики холостого ходу . Магнітний потік двигуна з послідовним збільшенням залежить від завантаження. При збільшенні навантаження двигуна в перший момент порушується рівновага обертального і гальмівного моментів. Оберти вала почнуть зменшуватися, що приведе до збільшення струму якоря і обертального моменту М, який зростатиме доти, поки не зрівняється з гальмівним моментом. Оберти вала почнуть зменшуватися, що приведе до збільшення струму якоря і обертального моменту М, який зростатиме доти, поки не зрівняється з гальмівним моментом.Отже, швидкість обертання двигуна із збільшенням навантаження зменшується. Якщо нехтувати спадом напруги в колі якоря та реакцією якоря і вважати, що магнітна система двигуна не насичена, то магнітний потік буде пропорційний струму якоря Ф ~
. Число обертів можна зобразити таким співвідношенням: .Це співвідношення показує, що із збільшенням навантаження швидкісна характеристика
або нагадуватиме гіперболу. З кривої видно, що при зменшенні навантаження до нуля швидкість обертання безмежно збільшується. Насправді це не так, бо при холостому ході струм у якорі не дорівнюватиме нулю. Тому швидкість обертання двигуна при холостому ході хоч і не дорівнюватиме нескінченності, проте значно перевищуватиме номінальну швидкість (у 4-6 раз), що з погляду механіки не допустимо для двигуна (розрив бандажів, псування обмотки якоря тощо). Ось чому двигун послідовного збудження слід ставити в такі умови, при яких холостий хід двигуна був би неможливим.Залежність моменту двигуна від Р2.
При ненасиченій магнітній системі можна вважати, що магнітний потік прямо пропорційний струму Ф ~ І. Тоді з формули
маємо:
Рис. 3.3.2.1. Робочі характеристики двигуна з послідовним збудженням
Отже, момент двигуна змінюється пропорційно квадрату струму, тому крива
подібна параболі на рисунку 3.3.2.1. Але в міру збільшення струму якоря при збільшенні навантаження Р2 настає насичення магнітної системи машини. Тому і крива обертального моменту наближається до прямої лінії.3.3.3 Залежність ККД двигуна від Р2
Залежність ККД двигуна з послідовним збудженням від навантаження має характер, аналогічний такій самій залежності двигуна паралельного збудження.
Механічна характеристика.
Як було вже зазначено, у двигунах з послідовним збудженням струм збудження дорівнює струму навантаження:
.Для ненасиченої машини основний магнітний потік Ф пропорційний струму якоря
.Враховуючи це, електромагнітний момент
можна показати такою формулою: ,Звідки
.Враховуючи
, число обертів двигуна можна подати таким рівнянням: .Рівняння є механічною характеристикою двигуна послідовного збудження.
Інструменти поділяються на вимірювальні та контрольні.
Вимірювальні інструменти – мікрометри, штангенциркулі, мікрометричні штихмаси, рівні валові та гідростатичні, щупи для вимірювання повітряних зазорів між площинами напівмуфт, динамометри пружинні, рулетки стальні, металева лінійка, лінійки перевірні стальні довгі.
Мікрометрами вимірюють довжини та зовнішні діаметри розміром до 1000 мм, штангенциркулями – довжини деталей машини та діаметри отворів розміру до 2000 мм, штихмасами – внутрішні діаметри (напівмуфт статорів) або відстань між двома поверхнями.
Валовий рівень – вимірювальний інструмент, застосовується при центруванні валів при установці вала першої із машин агрегата в нормальне положення. Спеціальна форма виїмки в основі рівня зроблена для того, щоб він міг стійко утримуватись на циліндричній поверхні вала.
Рівнем визначається прогин вала і виконується його встановлення в положення з визначеним нахилом його шийок в підшипниках. Родільне биття сердечника ротора відносно шийок вала перевіряється індикатором.
Гідростатичний рівень призначений для грубого встановлення і вивіряння підшипників у горизонтальній площині, складається з двох скляних трубок з кришками і з’єднання гумовою трубкою, довжина якої залежить від відстані між поверхнями, які вимірюються.
4.4 Мірні інструменти для пробного запуску
Мірні інструменти для пробного запуску – мегометр, віброметр, тахометр, секундомір, компас, ртутні термометри і термопари.
Такелажні пристосування – канати стальні і пенькові, стропи, коуші і зажими, коромисла, полозки з катками, знімачі для з няття шківів та напівмуфт, знімачі для зняття шариків підшипника.
Монтажні пристосування і механізми – пристосування для виймання і заводження роторів, для зняття і насаджування муфт, шківів підшипників кочення для підйому кінця вала на декілька мм, для центурвання валів, пневмоінструменти, механізми для шліфування, проточування, пониження величини ізоляції з прочищенням каналу ізоляції між пластинами колектора, міхи, пило смок, пульверизатор, верстат для протирання щіток, електричні паяльники, слюсарні ножиці по металу, клинові домкрати для регулювання висоти рам.
Такелажні механізми – лебідки, тали, блоки, домкрати гвинтові, гідравлічні.
Матеріали та інструменти для такелажних робіт – шпали, бруси, доски, труби стальні, кувалди, молотки, пили, сокири, бури, зубила, ломи.
Виготовлення обмоток при ремонті електричних машин пов’язано з необхідністю приймання різних електротехнічних матеріалів більшої номенклатури, різних можливостей, призначення.
Ці матеріали можуть бути поділені на три основних групи. Одну із цих груп складають провідникові матеріали, другу – електроізоляційні, а третю – припої.
Провідникові матеріали
До групи провідникових матеріалів відносяться обмоткові провода, які виготовляють із електролітичної обпаленої міді ММ (мід м’яка) і МТ (мідь тверда).