Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику (стр. 2 из 4)
Приймаємо Nа – 29 шт
Визначаємо кількість світильників по ширині приміщення
Nв =
= 
Приймаємо Nв – 4 шт
Визначаємо кількість світильників в приміщенні:
N = Nа ·Nв = 29 · 4 = 116 шт
Визначаємо розрахунковий світловий потік лампи
Фл =
де Ен− нормована освітленість у приміщенні, Ен = 100 Лк;
S – площа приміщення, S = 702 м2;
N – кількість світильників у приміщенні
Кз – коефіцієнт запасу, Кз = 1,3;
z – коефіцієнт нерівномірності світлового потоку для світильників з ЛЛ : z = 1,15;
η – коефіцієнт використання світлового потоку.
Для визначення η приймаємо коефіцієнт відбиття світлового потоку беремо згідно табличних данних [Л.1, дод. 5]
Далі визначаємо індекс приміщення по формулі:
і =
= 
Отже згідно (Л1 дод 5) коефіцієнт використання світлового потоку 41%
Отримані дані підставляєм у формулу:
Фл =
лмПо [Л.1 дод.1] вибираєм лампу світловим потоком наближаючи до розрахункового
Вибираєм лампу ЛДЦ 40, Рл = 40 Вт
Фл = 2340 лм
Визначаємо фактичну освітленість :
Еф = Ен ·
де m – кількість ламп у світильнику
Еф = 100 ·
лкВизначаєм відхилення освітленості
Е % =
Для сільськогосподарських приміщень допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої в межах -10% … +20 %, розрахунки виконані вірно.
Визначаєм встановлену потужність освітлювальних установок:
Руст = Рл · N = 40 ·116 = 4640 Вт
5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні
Точковий метод застосовуємо при розрахунку місцевого, локалізованого та вуличного освітлення, а також загального рівномірного освітлення світильниками прямого світла та негоризонтальних площин.
Намічаємо контрольні точки на робочій поверхні з вірогідними мінімальними та максимальними освітленостями.
Розрахункова формула :
еі=
де Е – горизонтальна освітленість в точці розрахунку, лк;
Іa- сила світла від світильника в напрямку до точки розрахунку, кд;
a - кут між віссю симетрії світильника та напрямком до точки розрахунку, град;
n –кількість світильників ,освітленість від яких враховується в даній точці поверхні.
Еі – освітленість у даній точці, створена від і-го світильника.
Нр – розрахункова висота підвісу світильника, м.
Послідовність перевірки освітленості в точці розрахунку точковим методом
Визначається тангенс кута падіння світлового променя в точку розрахунку .
tg a = d / Нр ,
де d – відстань від точки розрахунку до проекції осі симетрії світильника на площину, яка їй перпендикулярна і проходить через точку розрахунку, м. Дану відстань вимірюють на плані приміщення з урахуванням масштабу.
Нр – розрахункова висота підвісу, м.
1) tg a1 = 1,35/1,7 = 0,79
2) tg a2 = 2,5/1,7 = 1,47
1) tg a3 = 3,5/1,7 = 2,06
2) tg a4 = 5,6/1,7 = 3,3
По знайденому тангенсу вираховуємо та сos3 :
a1 = 38 сos3a = 0,49.
a2 = 56 сos3a = 0,17.
a3 = 64 сos3a = 0,08
a4 =73 сos3a = 0,02
Користуючись [Л.1 дод.8] (І1)т = 150 кд; (І2)т = 106 кд; (І3)т = 80 кд; (І4)т = 54 кд
Визначаємо силу світла :
Іa= (Іa)т Фл / 1000 ,
де ( Іa)т – сила світла світильника з умовною лампою 1000 лм
Фл – світловий потік вибраної лампи, лм.
Іa1 = 150 · (2340 / 1000) = 351 кд
Iα2 = 106·(2340/1000) = 254 кд
Iα3 = 80•(2340/1000) = 187 кд
Iα4 = 54 • (2340/1000) = 126 кд
Визначаємо загальну освітленість в розрахунковій точці сумуючи освітленості від кожного світильника і розрахунки зводимо в таблицю 2.
Рорахунку в точці А.
Таблиця 2
| d,м | Hр,м | tg a |  | сos a | сos3a | Іaтабл., кд | І,кд | еi,лк | |
| 1 | 1,35 | 1,7 | 0,79 | 38 | 0,78 | 0,49 | 150 | 351 | 60 |
| 2 | 2,5 | 1,7 | 1,47 | 56 | 0,56 | 0,17 | 106 | 254 | 15 |
| 3 | 3,5 | 1,7 | 2,06 | 64 | 0,44 | 0,08 | 80 | 187 | 6 |
| 4 | 5,6 | 1,7 | 3,3 | 73 | 0,29 | 0,02 | 54 | 126 | 1 |
ЕA=e1+e2+e3+e4=60+15+6+1=82 лк
Для точки В розрахунки проводимо аналогічно точці А.
Розрахунок в точці В
Таблиця 3
| d,м | Hр,м | tg | | сos | сos3 | Ітабл., кд | І,,кд | еi,лк | |
| 1 | 1,3 | 1,7 | 0,7 | 35 | 0,81 | 0,51 | 155 | 362 | 58 |
| 2 | 1,3 | 1,7 | 0,7 | 35 | 0,81 | 0,51 | 155 | 362 | 58 |
| 3 | 2,8 | 1,7 | 1,6 | 58 | 0,5 | 0,25 | 106 | 248 | 11 |
| 4 | 2,8 | 1,7 | 1,6 | 58 | 0,5 | 0,25 | 106 | 248 | 11 |
ЕB=2е1+ 2е3= 138 лк
Отже ми бачимо що даний метод набагато точніший ніж метод коефіцієнта використання світлового потоку. Внаслідок того ,що розрахунок проводився методом використання світлового потоку, результати перевірки дещо не співпали.
6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами.
Розрахунок освітлення для щитової
Нормована освітленість ЕН=50лк. Довжина приміщення А = 4,5 м,
Ширина В = 2,8 м, площа S = 12,6 м2, висота Н = 2 м
Коефіцієнти відбиття - rс = 50 % ; rст = 50 % ; rп = 30 % .
Навколишнє середовище – нормальне.
Прийнята система загального рівномірного освітлення.
Вид освітлення - робоче.
Розрахункову потужність лампи визначаєм за формулою:
Р =
де S – площа приміщення, м2 ;
Рпит – питома потужність, Вт/м2 ;
N – кількість світильників, шт;
N – кількість ламп у світильнику, шт.
Рр =
= 139,44 ВтСвітильники типу НСП-021-200
З [Л.1 дод.1] вибираємо тип лампи розжарювання: Г 220-230-150
Фл = 2090 лм
Розрахунок освітлення для тамбура
Нормована освітленість ЕН=20 лк , довжина А = 4,5 м, ширина В = 3,3, площа S = 14,85 м2 , висота Н = 2 м.
Коефіцієнти відбиття- rс = 50 % ; rст = 50 % ; rп = 30 % .
Навколишнє середовище –нормальне.
Прийнята система загального рівномірного освітлення.
Вид освітлення - робоче.
Розрахункову потужність лампи визначаєм за формулою:
Рр =
= 197,5 ВтСвітильники типу НСП-021-200
З [Л.1 дод.1] вибираємо тип лампи розжарювання: Г 220-230-200
Фл =2920 лм.
8. Вибір та розрахунок опромінювальної установки для опромінення телят у виробничому приміщенні
Розраховуємо опромінювальну установку УО-4М в приміщеннні для телят 78Ч9 висотою 3,5 м з джерелом випромінювання ДРТ – 400
Телята розташовані у 2 ряди. Отже приймаємо 1 установку.
Рекомендована доза опромінення корови за добу НЕР=120…140(мер•год)/м2.
Установка комплектується лампами ДРТ 400. Коєфіціент запасу k=1,3
Еритемний потік лампи Ф=4750 мер.
Висота підвісу світильників Нр=2 м.
Швидкість руху опромінювача V=18 м/год.
Коефіцієнт арматури К
=1,3.Максимальний кут дії опромінювача α=67
Визначаємо кількість проходів опромінювальної установки за добуза формулою:
n=
Тепер підставимо значення у дану формулу:
n=
Приймаємо 4 прохода за добу.
Визначимо фактичну висоту підвісу опромінювачів
hфакт=(2ЧnЧФЕРЧКaЧsina)/(p2ЧVЧHЕР)
hфакт=(2Ч3,7Ч4750Ч1,3Ч0,923,142Ч18Ч120)=2,1 м
hфакт=2,1 м
9. Компоновка освітлювальної та опромінювальної мереж
Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки.
Джерелами живлення освітлювальних установок сільськогосподарських об’єктів більш частим служать трансформаторні підстанції, які живляться від енергосистем, в окремих випадках місцеві електричні станції, приймаються переважно трьохфазні чотирьохпроводні мережі змінного струму з напругою 380 / 220 В із заземленою нейтралью та 220 В при ізольованій нейтралі або на постійному струмі.
Зниження напруги у найбільш віддалених ламп в нормальному режимі роботи ліній не повинно перевищувати 7,5% номінальної.