Зміст
Вступ
1. Аналіз об’єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування
2. Вибір джерела світла
3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку
4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку
5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні
6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами
7. Світлотехнічна відомість проекту
8. Вибір та розрахунок опромінювальної установки УО-4М
9. Компоновка освітлювальної та опромінювальної мереж
10. Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки
11. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів
12. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали
13. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування
14. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальної установки
Список використаної літератури
Вступ
Електричне освітлення та оптичне випромінювання є важливим технологічним фактором, за допомогою якого можлива інтоксикація різноманітних процесів сільськогосподарського виробництва. Воно відіграє важливу роль у життєдіяльності людей і тварин, суттєво впливає на урожайність рослин.
Неможливо собі уявити якусь сучасну підприємницьку діяльність людей у темну пору доби без електричного освітлення. Тому, для забезпечення потреб народного господарства і різних видів засобів, фабрик тощо, наша промисловість випускає 2,5 млрд. шт.. ламп у широкому асортименті і різного призначення . Останнім часом розвивається ринок іноземних джерел оптичного випромінювання і світильників всесвітньо відомих фірм. На потреби освітлення в сільському господарстві витрачається більше 15% від усієї використаної електроенергії.
Якість освітлення, економія електричної енергії, матеріальних і трудових ресурсів знаходяться в прямій залежності від рівня інженерних рішень, які ми приймаємо, в першу чергу на стадії проектування освітлювальних та опроміню вальних установок.
Проектування освітлювальних установок пробує творчого підходу з використанням інженерних рішень.
Проектування освітлювальних і опромінювальних установок повинно базуватись, перш за все, на максимально використаних уже діючих перевірених практикою наукових і інженерних рішень, технічних проблем, їх економічному аналізі, оцінці умов застосування та можливості вдосконалення і модернізації.
В свою чергу ми, як майбутні працівники сільськогосподарського виробництва, в плані електричної енергії, повинні навчитись і засвоїти, як найкраще використовувати електроенергію без втрат матеріальних цінностей даного господарства на такий товар, як електрична енергія.
Отже, в даний курсовій роботі ми повинні спроектувати електроосвітлювальну та опромінювальну установку в телятнику, вибрати джерело світла та тип світильника.
1. Аналіз об’єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування
Як об’єкт проектування вибираємо телятник на 122 голови телят, довжина якого 78 м, а ширина 9м. Висота стелі 3,5м. Він має 3 приміщення, характерис-тики яких наведені в таблиці 1.
Специфікація приміщень Таблиця 1
Nп/п | Назваприміщень | К-ст | ДовжинаА, м | ШиринаВ, м | ВисотаН,м | Площа,м2 | Освітленість,Лк |
1 | Щитова | 1 | 4,5 | 2,8 | 2,0 | 12,6 | 50 |
2 | Тамбур | 1 | 4,5 | 3,3 | 2,0 | 14,85 | 20 |
3 | Приміщення длятелят | 1 | 78 | 9 | 3,5 | 702 | 100 |
Коефіцієнти відбиття поверхонь в приміщеннях об’єктупроектування:
1 стеля 50 % ;
2 стіни 50 % ;
3 підлога 30 %
2. Вибір джерела світла
Із всього вибору ламп, що випускаються промисловістю серед джерел світла для освітлення приміщень найбільше використовують лампи розжарювання і люмінесцентні лампи. В основних виробничих приміщеннях призначених для утримання сільськогосподарських тварин і птиці при системі загального рівномірного освітлення рекомендуються газорозрядні лампи; для підсобних приміщень, а також вівчарень – лампи розжарювання. Лампи розжарювання допускається також використовувати і в приміщеннях основного виробничого призначення.
З газорозрядних ламп в даний час набули широкого розповсюдження люмінесцентні лампи низького тиску типу ЛБ, ЛБР, що мають переваги перед лампами розжарювання: висока світловіддача, великий строк служби і різноманітний спектральний склад випромінювання. Але вони мають і свої недоліки: висока собівартість, наявність ПРА, залежність роботи лампи від якості напруги живлення, температури і вологості в приміщенні..
Лампи розжарювання випускаються в широкому асортименті, прості за будовою, дешеві та надійні в експлуатації. Недоліки: низька світловіддача та обмежений строк роботи.
При рівнях нормативної освітленості до 50 лк при виборі джерела світла перевагу надають лампам розжарювання. Джерела світла, як і інші світлотехнічні вироби потрібно вибирати згідно діючим стандартам на напругу мережі 220 В.
Зовнішнє освітлення слід виконувати за допомогою ламп розжарювання.
3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку
Для основного приміщення вибираємо систему загального освітлення з рівномірним і локалізованим розміщення світильників.
В освітлювальних установках існують такі види освітлення: робоче, чергове, аварійне, охоронне, архітектурне, декоративне та інші.
В нашому випадку ми застосовуємо лише робоче та чергове освітлення. Світлотехнічна арматура є частиною світильника, яка призначена для перерозподілу світла лампи, для її кріплення і підключення до системи живлення, для захисту лампи від механічних пошкоджень і ізоляції її від навколишнього середовища.
Світильник складається із світлотехнічної арматури і лампи, тому при комплектних поставках вибираємо тип світильника під лампу. Тип світлотехнічної арматури (світильника) вибирамо із врахуванням його світлорозподілу (класу світлорозподілу або кривої сили світла), умов навколишнього середовища в освітлюваному приміщенні і економічності.
В нашому випадку приймаємо світильники класу прямого світла (П), для яких найменша відносна відстань між світильниками має найменшезначення. При цьому збільшується кількість світильників в приміщенні і зменшується їх одинична потужність.
В основних приміщеннях, висота яких становить 3,5 м , можна використати світильники з люмінісцентними лампами. У допоміжних виробничих приміщеннях можна використовувати світильники з лампами розжарювання. Розрахунок електричного освітлення приміщення для телят виконуємо за методом використання світлового потоку, що застосовується при розрахунках загального рівномірного освітлення горизонтальної поверхні в закритих приміщеннях, а також робимо перевірку за допомогою точкового методу. Інші приміщення розраховуємо по питомій потужності.
Коефіцієнт запасу вибираємо в залежності від характеристики приміщення і типу джерела світла по галузевим нормам освітлення, спеціальній довідковій літературі. При розрахунку освітленості в любій точці враховуємо світлові потоки найближчих світильників. Для урахування дії віддалених світильників і відбитих потоків в розрахунковій формулі використовуємо коефіцієнт додаткової освітленості. Його значення залежить від коефіцієнтів відбивання стін і стелі приміщення і від світлорозподілу світильників, тобто від їх типу. Коефіцієнт запасу для освітлювальних установок сільськогосподарських приміщень з лампами розжарювання приймається рівним 1,15 (Л.1 дод 7).
4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку.
Довжина приміщення для телят – А = 78 м, ширина – В = 9м,площа – S = 702м2, висота – Н = 3,5м.
Коефіцієнти відбиття - rс = 50 % ; rст = 50 % ; rп =30 % .
Навколишнє середовище –нормальне.
Прийнята система загального рівномірного освітлення.
Вид освітлення - робоче.
Коефіцієнт запасу - к = 1,3 , коефіцієнт нерівномірності освітлення – Z = 1,15.
Світильники з люмінісцентними лампами ЛСП15 1 х 40. Найвигідніша відносна відстань - l = L / Нр= 1,5.
Число світильників в приміщенні визначаємо з умови найкращої відносної відстані між ними по відомих параметрах приміщення: довжині, ширині і розрахунковій висоті.
Розрахункова висота визначається по формулі:
Hр = H – hс – hр ,
де Hр – розрахункова висота, м;
Н – висота приміщення, м;
hс – відстань від стелі до світлового центру світильника;
hр – рівень робочої поверхні над підлогою, м .
Нр = 3,5 – 0,8 – 1 = 1,7 м
Для прийнятого типу світильника по кривій силі світла (КСС) приймаємо значення найвигіднішої відносної відстані між світильниками і визначаємо розрахункову відстань між світильниками L,
L = l Hр, м
де L – відстань між світильниками, м.
l – найвигідніша відносна відстань.
l для даного типу світильника має слідуючі значення: = 1,4 1,6;
Вибираємо l = L / Нр= 1,5.
L = 1,5· 1,7 = 2,55 м
Приймаєм L = 2,6 м.
Визначаємо кількість світильників по довжині приміщення
Nа =
; Lc = 0,5 • L;де А – довжина приміщення, м;
Nа – кількість світильників в ряду
Nа =