У даному дипломному проекті наведені 3 розрахунки теплової схеми блоку 300 МВт Зуєвської ТЕС. У першому розрахунку розглядається проектна теплова схема блоку 300 МВт Зу ТЕС, другий і третій розрахунок наведені у вигляді порівняння на експлуатаційному навантаженні 275 МВт, що у цей час несуть енергоблоки Зуєвської ТЕС. Порівняння двох розрахунків полягає у використанні в другому розрахунку латунних трубок у конденсаторі, а в третьому МНЖ-5-1. При впровадженні трубок МНЖ-5-1 техніко - економічні показники станції покращилися, про це свідчить збільшення ККД станції на 1%, скорочення питомої витрати умовного палива на 10 т.у.п./кВт ч.
З наведеного вище матеріалу, можна зробити висновки: одним з факторів погіршення економічності Зуєвської ТЕС є перевищення фактичного кінцевого тиску пари, що відробило, Ркфакт=0, 00679 МПа в конденсаторі над нормативним кінцевим тиском Ркнорм=0, 0034 МПа, тобто Ркфакт>Ркнорм.
Це невідповідність можна пояснити тим, що споконвічно Зуєвська ТЕС працює на системі охолодження від градирень, що підвищує тиск на вихлопі турбін у порівнянні з розрахунковим тиском і тим самим підвищує тиск у конденсаторі вище проектного. Ця проблема ставати актуальною в літню пору через збільшення температури повітря до 40 0С, і збільшенням температури охолодженої циркуляційної води до 20÷25 0С, все це позначається в підсумку на тиск у конденсаторі.
До однієї з головних причин можна віднести використання в трубках конденсатора, на Зуєвській ТЕС, матеріалу з меншими теплопередающимиякостями, що погіршує теплообмін у конденсаторі й підвищує тим самим кінцевий тиск у ньому. Тому потрібно приділяти особливу увагу заміні трубок у конденсаторі на тих блоках, де використаються трубки з малими теплопередающими властивостями.
На сучасному етапі розвитку енергетичного виробництва зростає вплив його шкідливих викидів на навколишнє середовище. Тому проблема зниження шкідливих викидів, контроль і керування якістю атмосферного повітря в регіоні ТЕС - важливі й невідкладні завдання вітчизняної й закордонної енергетики. Для їхнього рішення необхідне прийняття ефективних науково-обгрунтованих заходів щодо обмеження й зниженню забруднення атмосферного повітря. Реалізація таких мір повинна починатися з визначення екологічно припустимого впливу шкідливих викидів на людину й вироблення норм обмежуючих його.
Основними компонентами, що викидають в атмосферу при спалюванні різних видів палива в енергоустановках, є: З, NO2, SO2, бенз(а)пірена.
Газоподібні викиди котлоагрегатів виробляються через димар висотою 250 м. Очищення димових газів від золи здійснюється трипільними електрофільтрами УГ-3 з ефективним очищенням 98,5%.
У процесі підготовки твердого палива утвориться летучий вугільний пил, що відсмоктується з повітрям і вловлюється в циклонах зі ступенем очищення 95,3%.
Вихідні дані:
Вид палива - Донецьке вугілля АШ
Витрата натурального палива
B=
,де
- 4141 ккал/кг = 17350,79 кДж/кг – нижча теплота згоряння на робочу масу палива - ККД станції,В=
43,58 кг/з В= 42,39 кг/зЗольність палива на робочу масу: Ар=28,7 %;
Втрата теплоти від механічного недопалювання: q4=0,58 %;
Температура газів, що йдуть: tух=150 0С;
Температура холодного повітря: tхв=19 0С.
При розрахунку викиду твердих часток в атмосферу необхідно враховувати, що поряд з летучою золою в неї надходять незгорілі частки горючої маси палива. Тому при відсутності експлуатаційних даних по змісту горючих у віднесенні, масова витрата твердих часток, що викидають, розраховують по формулі:
, де аун – частка твердих часток, відносимихз топлення димовими газами аун =0,8;
– ступінь уловлювання твердих часток у золоуловлювачі 0,9856.1.2 Розрахунок викидів оксиду сірки
Основна кількість сірки (близько 99%) згоряє до SO2, тому викид її в атмосферу визначають по цьому оксиді:
,де
=1,5% – зміст сірки на робочу масу палива; =0,1; =0; – частка оксидів сірки, що вловлюють летучою золою відповідно в газоходах казана й сухому золоуловлювачі.6.1.3 Розрахунок викидів оксиду азоту
Масова витрата оксидів азоту, що викидають в атмосферу з димовими газами, приблизно оцінюють по емпіричній формулі:
;де k - коефіцієнт, що характеризує вихід оксидів азоту
; де й – паропродуктивність казана: фактична й номінальна, ; ; ; – коефіцієнт, що враховує вплив на вихід оксидів азоту якості палива, що спалює; , де – зміст азоту на горючу масу – коефіцієнт рециркуляції димових газів; – коефіцієнт, що характеризує ефективність впливу рециркуляції газів залежно від умов подачі їх у топлення; – коефіцієнт, що характеризує зниження викиду оксиду азоту при подачі частини повітря крім основних пальників; – коефіцієнт, що враховує конструкцію пальників; – коефіцієнт, що враховує вид шлаковидалення;Масова витрата бенз(а)піреназ димовими газами казанів, що спалюють тверде паливо, при коефіцієнті надлишку повітря за ПП
визначаємо по формулі: ;де
– ступінь уловлювання бенз(а)піренав золоуловлювачах; – об'ємна витрата газоаерозольної суміші, що викидає через газовідвідну трубу: – теоретичний об'єм газів, що йдуть; – теоретичний об'єм повітря;– частка газів, що йдуть;
Робочий об'єм газів, що йдуть
- де n – число казанів на один димар