Таблиця 3.4.1 Вихідні дані
Вихідні дані | Використовуючи латунні трубки | Використовуючи трубки типу МНЖ-5-1 |
1. Витрата пари через конденсатор Dк, кг/з2. Тиск пари в конденсаторі Рк, кПа3.Номінальна витрата охолодженої води G, кг/з4. Температура охолодженої води tв, 0С5. Швидкість води в трубках | 1456,7883315228/260,722223 | 1394,9881915228/260,822МНЖ-5-12208 |
Обчислюємо коефіцієнт теплопередачі,
Розрахунки й результати зводимо в таблицю 3.4.2
Таблиця 3.4.2 Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
Величини, що розраховують | Формула розрахунку | Результат | |
використання латунних трубок | використання трубок марки МНЖ-5-1 | ||
1. Коефіцієнт чистоти поверхні трубок | Приймаємо, по літ.[8] | 0,7 | 0,82 |
2. Співмножник, що враховує впливи швидкості охолодженої води | | 0,9929 | 0,9917 |
3.Співмножник, що враховує вплив температури охолодженої води3.1 Парове питоме навантаження [г/м2з] | | 0,84290,45169,5 | 0,83350,45439,12 |
4. Співмножник, що враховує число ходів у конденсаторі | | 1 | 1 |
5. Співмножник, що враховує вплив парового навантаження | | | |
6. Коефіцієнт теплопередачі [Вт/м2ДО] | | 2275,8 | 2614,4 |
Співвідношення Клат. труб./КМНЖ-5-1= 2614,4/2275,8=1,149;
У такий спосіб внаслідок зниження
Таблиця 3.4.3 Розрахунок кінцевого тиску в конденсаторі
Найменування | Формула розрахунку | Результат | |
використання латунних трубок | використання трубок марки МНЖ-5-1 | ||
1. Нагрівання охолодженої води, 0С | | 8,7161 | 8,6561 |
2. Температура охолодженої води на виході з конденсатора, 0С | | 23,71 | 23,65 |
3. Температурний напір, 0С | | 5,6 | 4,46 |
4. Температура конденсації пари, 0С | | 29,31 | 28,11 |
5. Кінцевий тиск у конденсаторі, бар. | | 0,0412 | 0,0378 |
З отриманих розрахунків видно, що використання трубок марки МНЖ-5-1 дає можливість зменшити температурний напір і температуру конденсації пари й тим самим зменшити кінцевий тиск у конденсаторі.
Використання трубок марки МНЖ-5-1 сприяє більшому коефіцієнту теплопередачі й поліпшеному вакууму в конденсаторі.
3.4.1 Визначення оптимальних строків чищення поверхонь теплообміну конденсаторів парових турбін
У цей час, при експлуатації застарілого обладнання ТЕС і АЕС і різкої зміни графіків електричних навантажень, одним з ефективних способів підвищення економічності є розробка й впровадження профілактичних заходів щодо усунення й попередження відмов у роботі встаткування. Для конденсаційних установок, одним з істотних способів є чищення поверхонь конденсаторів. Ефективність чищення конденсаторів багато в чому визначається строками й способами чищення. Пропонується методика визначення оптимальних строків чищення з урахуванням температури охолодної води, її забруднення, режиму роботи енергоблоку й вибору оптимального способу для умов конкретних ТЕС і АЕС.
Оскільки найближчим часом проблеми реабілітації ТЕС не можуть бути вирішені шляхом глобальних реконструкцій устаткування, то на нашу думку одним з реальних варіантів є вдосконалювання режимів експлуатації встаткування, як окремих елементів (казанів, турбін, генераторів), так і енергоблоків у цілому. Для рішення цього питання необхідна оптимізація режимів експлуатації, з урахуванням досягнення вітчизняної й світової науки в області енергетики й нових технологій.
Досить істотний вплив на показники ефективності ТЕС роблять низькопотенційні комплекси, і їхній основний елемент конденсатор. Зміна режимів роботи енергоблоків і якості охолодженої води приводять до інтенсивного забруднення поверхні теплообміну конденсаторів, а отже до зниження вакууму й значному росту витрат на підтримку чистоти поверхонь охолодження конденсаторів [8],[18]. Забруднення конденсаторів приводить:
- до зниження потужності енергоблоків (недовиробіток електроенергії);
- при збільшенні тиску на 1 кПа потужність турбіни в конденсаційному режимі зменшується на 0,8 - 0,9% або настільки ж зростає питома витрата палива;
- збільшенню експлуатаційних витрат;
- до погіршення економічності енергоблоків.
Одночасно із цим підтримування чистоти конденсаторів вимагає додаткових витрат, приводить до недовиробітку електроенергії в період чищень [9]. У цьому зв'язку виникає проблема оптимізації режимів чищення конденсаторів.
В основу математичної моделі визначення оптимальних строків чищення поверхонь конденсаторів прийнята методика [12], що удосконалена авторами шляхом обліку й аналізу багаторічних статистичних даних умов експлуатації елементів низькопотенційних комплексів енергоблоків Змиївської ТЕС, Зуєвської ТЕС, Запорізької АЕС.
Відмінність пропонованої методики визначення оптимальних строків чищення від існуючих полягає в наступному:
Замість незалежної оптимізації кожного інтервалу між чищеннями [12]- [15] пропонується оптимізація на деякому характерному інтервалі часу Т. За час вибирається міжремонтний період. У цьому випадку реалізується оптимальне розташування на тимчасовій осі моментів відключення конденсатора на очищення, тобто
де k - кількість відключень конденсатора на чищення за міжремонтний період;
Т - міжремонтний період блоку, година;
∆ τ - тривалість чищення конденсатора, година;
Пропонується облік нерівномірності температури охолодної води за період Т шляхом перерахування проміжків між чищеннями, тобто введення нерівних інтервалів між чищеннями протягом часу Т.
У всіх існуючим нині методиках як експериментальний матеріал беруться або результати обробки даних поточного контролю за роботою конденсатора, або результати випробувань досліджуваного конденсатора.
У пропонованій же методиці вибирається напіваналітична модель забруднення конденсатора залежно від якості охолодженої води й умов станції, таким чином, тиск у забрудненому конденсаторі прогнозується по цій моделі.
Послідовність визначення оптимальних строків чищення за пропонованою методикою наступні:
1) Через участь реального енергоблоку в регулюванні потужності енергосистеми вводиться поняття середньої потужності
де