З метою досягти бажаних результатів по розкриттю злочину, необхідно визначитись з колом питань, які необхідно задавати при допиті свідків. Для отримання достовірної інформації про злочин, про знаряддя, спосіб вчинення злочину, про особу злочинця, про потерпілого та інші дані, які цікавлять слідство, необхідно провести експертизу, висновки якої грають чимале значення при встановленні обставин вчинення злочину.
Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.
При вчиненні вбивства на замовлення найчастіше використовуються такі види експертиз [5]:
Судово-медична експертиза;
Судово-балістична експертиза;
Вибухотехнічна експертиза.
На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що їх вчинили.
Органи дізнання повинні завжди вживати всіх заходів щодо затримання злочинця по гарячим слідам. Вони зобов`язані вчинити певне коло оперативних заходів, особливістю яких є те, що вони проводяться паралельно тобто одночасно для збільшення ймовірності викриття злочинця.
Можуть застосовуватися такі заходи:
- використання службової собаки;
- опитування свідків-очевидців;
- обстеження місцевості;
- переслідування злочинців по гарячим слідам.
- розвідувально-пошукові заходи на місці події;
- загороджувальні заходи.
Органи дізнання за дорученням слідчого можуть виконувати і інші дії, повґязані із обшуком і виїмкою матеріалів, які мають значення для розшуку злочинця по гарячим слідам.
Слідчий вправі затримати та допитати особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, а орган дізнання – затримати її.
Як правило, особа злочинця встановлюється за допомогою оперативно-розшукових та слідчих дій на попередніх етапах розслідування справи.
Наступним і одним із найважливіших етапів розслідування є допит підозрюваного. Допит підозрюваних по справам цієї категорії – це дуже складне завдання, оскільки особи, які підозрюються у вчиненні вбивства із корисних мотивів спочатку не визнають свою участь у ньому. Це пояснюється тим, що такі злочини являють собою підвищену суспільну небезпечність тому покарання за їх вчинення передбачається дуже суворе.
Запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Для осіб, які вчинили такий злочин, як вбивство на замовлення може бути застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки санкція ст.115 ч.2 перевищує три роки позбавлення волі.
Місцями досудового ув`язнення для тримання осіб, щодо яких обрано такий запобіжний захід є слідчі ізолятори. В окремих випадках вони можуть перебувати в тюрмі або в місцях тримання затриманих.
Для обрання запобіжного заходу орган дізнання, слідства вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке подання має бути розглянуто судом протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання підозрюваного.
Під час тримання підозрюваного під вартою, слідчий зобов`язаний докласти всіх зусиль для повного та всебічного розслідування кримінальної справи.
2. Заключний етап розслідування
Наступною слідчою дією, яка неодмінно має бути проведена є обшук. Обшук у справах про вбивства на замовлення проводиться у осіб, що підозрюються або обвинувачуються в організації, пособництві, виконанні вбивства на замовлення, а також у потерпілого. При наявності достатніх підстав, обшук може бути проведено у родичів, знайомих, та близьких вказаних осіб.
Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника. У невідкладних випадках обшук може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням його в добовий строк про проведений обшук та його результати.
Ефективність проведення обшуку обумовлена його ретельним готуванням та раптовістю його проведення. Підготовка до проведення обшуку включає в себе збір орієнтуючих відомостей, підбір учасників проведення обшуку і відповідних технічних засобів.
При розслідуванні вбивств із корисних мотивів впізнання підозрюваного свідками являється джерелом отримання доказів, які мають значну цінність для слідства.
В процесі впізнання можливі провокаційні дії особою, яка впізнається (виконавцем злочину, посередником тощо) і впевнена, що її впізнають. Ці дії можуть бути спрямовані на зривання слідчої дії та затруднення його проведення у майбутньому, наприклад, вигуки, погрози жестами та ін. Для того щоб уникнути цього, необхідно дуже серйозно підійти до вибору моменту пред`явлення до впізнання.
Після проведення впізнання особи, підозрюваної у вчиненні вбивства на замовлення у відповідності до ст.ст. 84; 85; 85 КПК складається протокол.
Відтворення обстановки і обставин події – це слідча дія, яка проводиться з метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні слідчих дій. З метою відтворення слідчий може виїхати на місце події і в присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності.
Слід памґятати, що предметом відтворення є не будь-які показання допитуємої особи, а лише ті, які тим чи іншим чином пов`язані з місцем вчинення злочину.
При пред`явленні обвинувачення особі, яка вчинила вбивство на замовлення безпосередньо, тобто була виконавцем вчинення злочину, була його замовником або посередником вчинення злочину обов`язковою є присутність захисника.
Слідчий, упевнишись у особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого та вручає йому копію цієї постанови. Її оголошення може бути у двох формах: шляхом особистого ознайомлення обвинуваченим з нею, а також шляхом прочитання її вголос самим слідчим.
Наступним моментом пред`явлення обвинувачення є роз`яснення його суті. Розґяснюючи суть пред`явленого обвинувачення, слідчий повинен в дохідливій для обвинуваченого формі роз`яснити йому юридичну та іншу спеціальну термінологію, ознайомити його з текстом статті кримінального кодексу.
Про пред`явлення обвинувачення, роз`яснення його суті і вручення копії постанови слідчий складає протокол, в якому зазначається година і дата пред`явлення обвинувачення і який підписується обвинуваченим, захисником і слідчим.
Якщо обвинувачений відмовився підписати постанову і навів мотиви своєї відмови, то в протоколі мають бути зазначені мотиви її непідписання. В такому випадку, прокурор, якому була надіслана копія постанови при необхідності повинен допитати обвинуваченого сам.
Також обов`язком слідчого є роз`яснення обвинуваченому його прав. Права обвинуваченому повинні бути роз`яснені при пред`явленні йому обвинувачення.
Про роз`яснення прав обвинуваченому, слідчий зазначає в постанові про пред`явлення обвинувачення, що підписує обвинувачений. Бажано, щоб ці права були не тільки перераховані і роз`яснені обвинуваченому, а і записані в цій постанові.
Слідчий зобов`язаний негайно допитати обвинуваченого після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред`явлення йому обвинувачення.
Основною метою допиту обвинуваченого є одержання від нього правдивих показань. Також ця слідча дія є також важливим засобом забезпечення його права давати показання по пред`явленому йому обвинуваченню і подавати докази з метою захисту від обвинувачення.
Для викриття неправдивих показань криміналістиці відома велика кількість методів. Деякі з них:
Деталізація показань.
Повторні допити про одні і ті самі факти.
Використання суперечностей показань.
Використання доказів, а також даних, отриманих оперативно-розшуковим шляхом.
Взагалі допит обвинуваченого проводиться із застосуванням таких же самих тактичних прийомів, як і допит підозрюваного[3].
Після закінчення допиту слідчий дає обвинуваченому прочитати протокол (ст.145 КПК). За проханням обвинуваченого він може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнень до протоколу і внесення до нього поправок, які в свою чергу обов`язково повинні бути занесені до протоколу.
Саме на цьому етапі розслідування особа, яка підозрювалась у вчиненні або організації злочину набуває нового статусу – обвинуваченого у пособництві, організації або вчиненні вбивства із корисних мотивів..
Розслідування вбивств має особливості, що відрізняються від техніки і тактики розслідування інших видів злочинів. Центральним об'єктом, на якому зосереджена увага органів розслідування в початковий момент слідства у справах про вбивство є виявлений труп або зведення про зникнення людини при неясних обставинах.
При розслідуванні вбивства із корисних мотивів необхідно встановити і довести всі обставини, без яких неможливо здійснити юридичну кваліфікацію скоєного і визначити справедливу міру покарання. При оцінці доказів, встановлених при першому слідчому огляді місця випадку робляться передбачувані дедуктивні висновки що підлягають перевірці. Причому припущення і версії інколи будуються виключно на основі сукупності огляду всієї об'єктивної речової обстановки місця злочину і окремих об'єктів. Перевірка тієї або іншої версії, дослідження речових доказів вимагають досліджень із застосуванням спеціальних науково-технічних методів і прийомів.