Мабуть, слід визнати перспективним при наявності вираженої залежності
визначення температури полум'я по відношенню не двох, а попарно взятих трьох інтенсивностей суцільного спектру. Тоді відповідним чином складені рівняння дозволяють виключити показник степеня n і привести випромінювання полум'я до випромінювання сірого тіла. Виміряна в цьому випадку колірна температура буде дорівнювати дійсній.Інструментальна похибка колірних пірометрів призначених для вимірювання стаціонарних або повільно мінливих температур, становить 1%.
Деякі труднощі виникають при вимірюванні колірних температур нестаціонарного полум’я. Використання двоканальних вимірювальних систем з двома незалежно діючими приймачами, що забезпечують одночасну реєстрацію двох світлових імпульсів, призводить до досить відчутного впливу нестабільності кожного каналу посилення. Застосування одноканальних схем вимагає почергової реєстрації імпульсів, що обмежує можливість вимірювання температур при короткочасних процесах. В останньому випадку є доцільним застосування методів фотографічної фотометрії, за рахунок втрати точності.
Висновки
Крім викладених вище, розроблені й інші методи вимірювання температур полум’я: вимірювання температур по швидкості розповсюдження ультразвуку; вимірювання, засновані на використанні залежності від температури ступеня іонізації газового середовища або зміни її показника заломлення. Однак проблему вимірювання температури полум’я не можна вважати вирішеною задовільно. Не існує ще досить універсального і надійно працюючих в різних умовах приладів, що обумовлюється не тільки складністю проблеми, але й великою різноманітністю об'єктів і умов вимірювання.
В ряді випадків отримання досить надійних результатів вимірювань температури полум'я може бути досягнуто тільки постановкою спеціального дослідження із залученням арсеналу засобів різних областей вимірювальної техніки. Вибір методу (одного або декількох) для вимірювання температури повинен бути проведений з врахуванням насамперед особливостей спектру випромінювання полум'я, умов вимірювань і тимчасових характеристик процесу горіння. При цьому необхідно враховувати, що складність структури об'єкта вимірювань може, при використанні того чи іншого методу, привести до виникнення дуже істотних методичних похибок. Представляється доцільним у відповідальних випадках не обмежуватися застосуванням одного методу вимірювання, а використовувати принаймні два принципово різних методи, що базуються на різних фізичних властивостях полум'я. Тоді ступінь збіжності результатів вимірювань, отриманих при незалежному використанні методів, може служити критерієм їх надійності.
Список використаної літератури
1. О. А. Геращенко, А. Н. Гордов, В. И. Лах, Б. И. Стаднык, Н. А. Ярышев: Температурные измерения .- К.: Наук. думка, 1984.- 493 с.
2. В. З. Гуревич: Энергия невидимого света .- М.: Наука, 1973.- 143 с.
3. В. Е. Зарко: Физыка горения и взрыва.- М.: Наука, 1982.
4. О. А. Геращенко: Основы теплометрии.- К.: Наук. думка, 1965.- 304 с.
5. А. Н. Гордов: измерение температуры газових потоков.- Л.: Машгиз, 1962.- 136 с.
6. С. П Гриднев.: Метод безконтактного измерения действительной температуры нагретых тел по их тепловому излучению.- М.: Автомиздат, 1974.
7. Г. Н. Дульнев: Об измерении нестацонарных тепловых потоков с помощю тепломеров .- ИРЖ, 1975.- 814-820 с.
8. А. Е. Кадышевич: Измерение температуры пламени. Физические основы и методы.- М.: Металлургиздат,1961-3-9с.