1.3 Цикл Ренкіна
Теоретичним циклом паротурбінних установок є цикл– Ренкіна. Його основна відмінність від циклу Карно полягає в тому, що в конденсаторі здійснюється повна конденсація пари, що надходить з турбіни. У зв'язку з цим замість громіздкого компресора застосовується більш компактний насос, в якій внаслідок малої стисливості води витрачається робота у багато разів менше, ніж у компресорі. У паротурбінних установках електростанцій, що працюють по циклу Ренкіна, замість насиченої пари застосовують перегріту, що забезпечує відмінкові умови роботи турбіни і більш високі значення ККД установки.
На рис. 3 зображений теоретичний цикл Ренкіна. для

перегрітої пари в координатах

(схема установки на рис. 1). Внаслідок малої стисливості води процес в насосі зображується ізохорами

причому точка а знаходиться лівіше нижньої прикордонної кривої. Робота стиснення в насосі зображується площадкою

, яка заштрихована на діаграмі.

Рис. 3,4. Цикл Ренкіна для перегрітої пари в

і

–діаграмах
Ізобаричний процес

здійснюється в парогенераторі, причому ділянка

відповідає підігріву води до кипіння, ділянка

– пароутворення і ділянка

– перегріву пари в пароперегрівачі.
Процес

є адіабатного розширення пари в турбіні, а чинена робота є наявна робота, вона дорівнює різниці ентальпій

– зображується площею 1234, а корисна робота пари в циклі зображується площею

Ізобарно-ізотермічний процес

протікає в конденсаторі, де відпрацював пар повністю конденсується; стан конденсату визначається точкою

, яка знаходиться на нижній прикордонної кривої.
Зобразимо цикл Ренкіна в координатах

як це показано на рис. 4. Тут точка а суміщена з точкою

, тому що при стисканні води в насосі її температура і ентропія практично не змінюються, а ізобар підігріву води співпадає з нижньою прикордонної кривою. У цій діаграмі окремі площі зображують: пл.

– ентальпію перегрітого пара

стану 1; пл.

– ентальпію відпрацьованої пари стану 2 при вході в конденсатор і
2; пл.

— ентальпію конденсата стану

після конденсатора

Теплота

сообщенная

пари в парогенераторі по ізобару

, зображується пл.

і визначаєтьсязарівнянням
Теплота

віддана охолоджуючі воді в конденсаторі по ізобарі 2–2', зображується пл.

і визначається за рівнянням
При низьких і середніх початкових тисках пари робота насоса незначна і зазвичай її не беруть до уваги, тому термічний ККД циклу Ренкіна можна знайти за рівнянням
або остаточно
Отже, робота

пари, зображувана пл.

дорівнює різниці ентальпій адіабатного розширення пари в турбіні
Крім термічного ККД при різних теплових розрахунків визначають питома витрата пари і теплоти на одиницю роботи.
В паросилових установках, як одиниця роботи використовується позасистемна одиниця кіловат годину

тепловий еквівалент якого дорівнює

Тому при вимірюванні ентальпії пари в

питома витрата її в

можна визначити за рівнянням
а питома витрата теплоти в

– за формулою
При вимірюванніентальпії пари в

відповідноотримаємо:
в
і в
де

– тепловий еквівалент

Дійсний процесс розширення пари внаслідок тертя в соплах і на лопатках турбіни та інших внутрішніх втрат є незворотнім процесом і супроводжується збільшенням ентропії. Робота тертя переходить в теплоту, яка передається парі, і її ентальпія в кінцевому стані зростає. Адіабатний процес зображується лінією

а дійсний процес – похилій лінією

яка є умовним графіком цього процесу. Дійсна робота

пари дорівнює:
а теоретична
Причому
Ставлення дійсної роботи

до теоретичної

характеризує внутрішні втрати в турбіні, називається внутрішнім відносним ККД і позначається
Ставлення дійсної роботи пари в турбіні до підведення тепла

називається абсолютним внутрішнім ККД і позначається

причому