Методичні вказівки для практичних занять з дисципліни Електропостачання сільського господарства (стр. 2 из 11)
5. Загальна потужність зовнішнього освітлення :
6. Визначаємо навантаження на ділянках лінії. Так як навантаження неоднорідні і не сумірні, то їх підсумовування виконуємо методом надбавок [1-5]. Розрахунок розпочинаємо з кінця лінії.
7. Визначаємо коефіцієнт потужності споживачів із літератури
[1-6], а на ділянках лінії визначаємо його середньозважене значення:
; 
.8. Визначаємо повну розрахункову потужність споживачів та на ділянках лінії:
Розрахунок навантаження на інших ділянках лінії виконуємо
в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Визначення розрахункових навантажень в лінії 0,38 кВ
| Ділянка | Більше навантаження | Менше навантаження | Надбавка | Розрахункове навантаження |  |  |  |  | ||||
 |  | | |  |  |  |  | |||||
| 6-5 | 1,75 | 5,83 | - | - | - | - | 1,75 | 5,83 | 0,9 | 0,93 | 1,9 | 6,3 |
| 5-3 | 15 | 5,83 | 1,75 | 5 | 1,05 | 3 | 16,05 | 8,83 | 0,86 | 0,92 | 18,7 | 9,6 |
| 4-3 | 1,75 | 5,83 | 1,75 | 5,83 | 0,9 | 0,93 | 1,94 | 6,3 | ||||
| 3-2 | 16,05 | 8,83 | 1,75 | 5,83 | 1,05 | 3,5 | 17,1 | 12,33 | 0,86 | 0,92 | 19,9 | 13,4 |
| 2-1 | 20 | 20 | 17,1 | 12,3 | 10,6 | 7,5 | 30,6 | 27,5 | 0,8 | 0,85 | 38,3 | 32,4 |
| 1-0 | 30,6 | 27,5 | 15 | 25 | 9,2 | 15,7 | 39,8 | 43,2 | 0,81 | 0,87 | 49,1 | 49,7 |
Задача 1.2 (самостійно)
Житлові будинки в газифікованому населеному пункті переважно старої забудови зібрані в групи по чотири будинки. Навантаження (Рд/Рв, кВт), коефіцієнти потужності (
/ 
) інших споживачів та довжини ділянок лінії ( 
, м) показані на схемі (Рис.1.2). Периметри виробничих та комунальних дворів – 100 м кожний. Визначити розрахункові навантаження на окремих ділянках лінії 0,38 кВ для заданого варіанта навантаження лінії (таблиця 1.2) та загальну потужність зовнішнього освітлення вулиці.Таблиця 1.2 – Варіанти навантаження повітряної лінії 0,38 кВ
| Варіант | Навантаження лінії | ||||
| 1 | 1 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 2 | 2 | 3 | 5 | 7 | 9 |
| 3 | 1 | 2 | 4 | 5 | 8 |
| 4 | 2 | 3 | 4 | 6 | 9 |
| 5 | 1 | 2 | 6 | 7 | 8 |
| 6 | 4 | 5 | 6 | 7 | 9 |
| 7 | 2 | 5 | 7 | 8 | 9 |
| 8 | 1 | 4 | 5 | 8 | 9 |
| 9 | 1 | 3 | 5 | 6 | 9 |
| 10 | 2 | 4 | 5 | 6 | 7 |
ЗАНЯТТЯ 2
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ ТРАНСФОРМАТОРІВ ЗНИЖУВАЛЬНИХ ПІДСТАНЦІЙ
Мета заняття: Навчити студентів визначати розрахункову потужність та виконувати вибір силових трансформаторів знижувальних підстанцій.
І. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Визначення розрахункової потужності силових трансформаторів одно, або двотрансформаторних підстанцій 6…10/0,4 кВ виконується шляхом підсумовування розрахункових активних потужностей на головних ділянках ліній 0,38 кВ, що відходять від підстанції (окремо денних та вечірніх) методом надбавок. Потужність зовнішнього освітлення своїм повним розміром додається до сумарного вечірнього максимуму.
(2.1) 
(2.2)де Ррд лін. Б , Ррв лін. Б – більше з розрахункових, відповідно денних та вечірніх, навантажень на головних ділянках ліній, що відходять від підстанції, кВт;
, 
– сума надбавок від менших розрахункових, відповідно денних та вечірніх, навантажень на головних ділянках ліній, що відходять від підстанції, кВт.Повна розрахункова потужність трансформатора (денна або вечірня) визначається через відповідний коефіцієнт потужності [2-4] за формулою:
(2.3)За розрахункову приймається більша з двох (денна або вечірня) повнапотужність трансформатора.
Номінальна потужність трансформатора визначається за шкалою економічних інтервалів навантажень[1, 5] за умови його роботи в нормальному режимі.
(2.4)де Sр тр. – повне розрахункове навантаження трансформатора, кВА;
n – кількість трансформаторів, шт.;
– мінімальна і максимальна межа економічного інтервалу навантаження трансформатора прийнятої номінальної потужності [1,5], (Додаток А), кВА.Прийняті номінальні потужності трансформаторів перевіряються із умови їх роботи у нормальному режимі експлуатації із допустимим систематичним перевантаженням. Для забезпечення нормального режиму експлуатації підстанції вибрані номінальні потужності трансформаторів перевірять за співвідношенням:
, (2.5)де Sр тр, Sн тр – відповідно, розрахункова і номінальна потужність трансформатора, кВА;
n – кількість трансформаторів, шт.;
kс – коефіцієнт допустимого систематичного перевантаження трансформатора.
Коефіцієнт допустимого систематичного перевантаження трансформатора визначається за формулою:
, (2.6)де kcm– табличне значення коефіцієнта допустимого систематичного перевантаження, яке відповідає табличній середньодобовій температурі (Додаток А);
a – розрахунковий температурний градієнт (Додаток А), 1/0С;
tn – середньодобова температура повітря, 0С;
tnm – середньодобова таблична температура повітря (Додаток А),0С.
Річне споживання електричної енергії на шинах підстанції приблизно можна визначити за значенням розрахункового активного навантаження та річному числу годин його використання.
(2.7)де Т – число годин використання максимального навантаження [2-4].
2. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Як визначається активне розрахункове навантаження на шинах ТП 10/0,4 кВ?
2. Як враховується потужність зовнішнього освітлення при виборі потужності споживчої ТП 10/0,4 кВ?
3. Як визначити повну потужність трансформатора споживчої ТП 10/0,4 кВ?
4. Як виконується вибір номінальної потужності силового трансформатора?
5. Що таке економічний інтервал?
6. За якими умовами провіряють вибрану номінальну потужність трансформатора?
7. Що таке число годин використання максимального навантаження?
8. Як визначається річне споживання енергії на шинах ТП?
3. ЛІТЕРАТУРА
1. РУМ серпень 1987 р.
2. Притака І.П. Електропостачання сільського господарства. - 2-е вид. перероб. та доп. – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1983.– 343с. (ст. 111-121, 194-199).
3. Будзко И. Ф., Зуль Н. М. Электроснабжение сельского хозяйства. - М.: Агропромиздат, 1990. - 496 с. (ст. 36-43, 372-379, 473).
4. Каганов И. Л. Курсовое и дипломное проектирование. – М.: Агропромиздат, 1990. – 351с. (ст. 128, 144-176).
5. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства под редакцией Будзко И.А. – М.: Колос,1982.–319с. (ст.7-14, 261-268, 309,310).
6. Харкута К.С., Яницкий С.В., Ляш Э.В. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1992. – 223с. (ст. 191-199, 124-135).