5. Система обмоток
Обмотки трансформаторів розрізняють за призначенням, за способом взаємного розміщення й за формою. Для обмотки використовується мідний обмотковий провід марки АПБ з ізоляцією із кабельного паперу класу нагрівостійкості А (гранично допустима температура +105оС) із загальною товщиною 0,45 – 0,50 мм на дві сторони. У трансформаторі використовуються обмотки концентричного типу круглої форми із зовнішнім розташуванням обмотки ВН. Це спрощує вивід від неї розгалужень, а також зменшує розміри внутрішніх ізоляційних каналів.
За способом розміщення обмоток на осерді вони поділяються на концентричні та такі, що чергуються. Концентричні виконуються кожна у вигляді циліндра й розташовуються на стержні концентрично одна відносно іншої. Висота (вагові розміри) обох обмоток, як правило, робиться рівною. Почергові обмотки застосовуються лише в спеціальних типах трансформаторів, які живлять електропечі. У цьому випадку внаслідок значних струмів на стороні НН зручно з’єднувати їх паралельно, а ізоляційні проміжки при відносно малій напрузі ВН зазвичай невеликі.
За формою виконання обмотки трансформатора поділяються на круглі та прямокутні. Обмотки круглої форми виконуються у вигляді кругових циліндрів, які в поперечному перерізі мають форму кільця. Обмотки прямокутної форми в поперечному перерізі мають форму прямокутної рамки з заокругленими кутами. Перевагою такого типу обмоток є можливість найкращого заповнення простору всередині обмотки активною сталлю осердя. Основними недоліками є: понижена електрична міцність ізоляції проводу у кутках котушки, яка легко пошкоджується при перегині проводу на дугу малого радіуса; ускладнення пресування стержня осердя; мала механічна міцність обмотки такого типу при кз. Прямокутна обмотка при кз під дією виникаючих у ній механічних сил намагається прийняти круглу форму, що призводить до пошкодження ізоляції та руйнуванню обмотки.
Основним елементом всіх обмоток є виток. В залежності від величини струму навантаження виток може бути виконаний одним проводом круглого перерізу або прямокутного, а при достатньо великих струмах – групою паралельних проводів круглого, частіше прямокутного перерізу.
6. Визначення основних електричних величин
Перевірку правильного визначення величин фазних струмів і напруг можна здійснити, визначивши добуток цих величин окремо для обмотки ВН і НН; ці добутки повинні бути рівними між собою
4.1.1.Потужність одної фази
Де с – кількість стержнів (фаз).
4.1.2.Фазні напруги та струми
для Y:
для
де і – 1,2; індекс 1 відноситься до обмотки НН, індекс 2 – обмотки ВН;
4.1.3.Активна і реактивна складова напруги КЗ,%
де
6.1 Вибір випробувальних напруг та ізоляційних проміжків
Кожний силовий трансформатор при оцінці його електричної міцності може бути зображеним у вигляді трьох систем – системи частин, які знаходяться у ввімкненому трансформаторі під напругою; системи заземлюючих частин й системи ізоляції, розділяючої як перші дві системи, так і окремі частини, які знаходяться під напругою. Ізоляція таких частин між собою й відділяюча їх від заземлених частин, в силових трансформаторах виконується у вигляді конструкцій та деталей із твердих діелектриків – електроізоляційного картону, кабельного паперу, лакотканин, дерева, текстоліту, паперово-бакелітових виробів, фарфору та інших матеріалів.
Ізоляція трансформатора повинна витримувати без пошкоджень електричні, теплові, механічні та фізико-хімічні впливи, яким вона піддається під час експлуатації. Силовий трансформатор в експлуатації постійно знаходиться у ввімкненому стані, а його ізоляція – під тривалим впливом робочої напруги, яку вона повинна витримувати без будь-яких пошкоджень необмежено довго
4.2.1 Випробувальні напруги промислової частоти (50 Гц) для масляних силових трансформаторів (ГОСТ 1516,1-76)
Клас напруги, кВ 35
Найбільша робоча напруга, кВ 40,5
Випробувальна напруга
Для обмотки НН
4.2.3 Головна ізоляція. Мінімальні ізоляційні відстані обмоток НН з врахуванням конструктивних вимог.
НН від ярма
НН від стержня, мм
4.2.4 Ширина каналів між котушками обмоток за умовами електричної міцності
де
4.2.5 Товщину ізоляції
для першої катушки, витків – 1,5;
для другої катушки, витків – 1,5.
Підсилена ізоляція при
7. Визначення основних розмірів трансформатора
Розрахунок трансформатора починається з визначення основних електричних величин – потужності на одну фазу і стержень, номінальних струмів на стороні ВН і НН, фазних струмів та напруг.
Потужність однієї фази трансформатора, кВА
де с – кількість активних (несучих обмотки) стержнів трансформатора.
Номінальний (лінійний) струм обмотки ВН і НН трьохфазного трансформатора, А,
Фазний струм обмотки одного стержня, А:
обмоток ВН, при з’єднанні у зірку
обмоток НН, при з’єднанні в трикутник
Фазна напруга, В:
обмоток ВН, при з’єднанні у зірку
обмоток НН, при з’єднанні в трикутник
Втрати короткого замикання дають можливість визначити активну складову напруги короткого замикання, %:
де
Реактивна складова при заданому
4.4.1 До основних розмірів трансформатора відносяться діаметр стержня
4.4.2 Вибір оптимального значення
4.4.3 Індукцію в стержнях трансформатора обираємо рівною В=1,6 Тл.
4.4.4 Ширина приведеного каналу розсіювання визначається по наближеній формулі