Такі ж співвідношення справедливі для похідних за часом
1’ (t + T) , 2’ (t + T)Формули можна записати тотожно так:
;Звідси випливає, що функції
П1(t) =
; П2(t) =є періодичними з періодом Т. Отже, система лінійно незалежних розв'язків рівняння має вигляд
1 (t + T) , 2’ (t + T) ,Сталі
1 і 2, зв'язані між собою співвідношенням, яке можна вивести так. Помножимо рівняння, які задовольняють функції 1 і 2, ;відповідно на
1 і 2 і віднімемо від першого друге. В результаті дістанемозвідки випливає, що вираз l(t) =
= constне залежить від часу. Тому l(t+ Т) = l(t). Оскільки з одного боку l (t + T) = 1 (t +T) 2 (t + T) = 1 2l(t), а з іншого — l (t+ T) = = l (t), то 1 2=1Оскільки коефіцієнти визначника аіj дійсні, то величини
1 і 2, або дійсні, або комплексно-спряжені. Тоді, враховуючи співвідношення, покладемо 1 = еzT , 2 = е-zT де z — комплексна число, яке можна знайти, розв'язавши рівняння.Таким чином, використовуючи співвідношення, робимо висновок, що два лінійно незалежних розв'язки рівняння з періодичним коефіцієнтом
(t) = (t + T) можна записати-у вигляді (теорема Флоке): 1 (t + T) , 2’ (t + T) ,Тут П1 (t) і П2 (t) — періодичні функції з періодом Т, внаслідок чого їх можна розкласти в ряд Фуh'є
П (t)=
Якщо Rez
0, то одна з двох функцій експоненціальне зростатиме з часом. Це означає, що стан рівноваги = 0 не е стійким. Досить будь-якого малого відхилення від положення рівноваги, щоб це відхилення потім експоненціальне збільшувалося з часом. Це явище було названо параметричним резонансом або параметричною нестійкістю.