Під час уражень ударною хвилею і світловим випромінюванням, коли виникають різноманітні ушкодження — кровотечі, вивихи, переломи, опіки тощо,— постраждалим подається допомога відповідно до характеру уражень.
Для попередження розвитку променевої хвороби слід застосувати радіозахисні препарати.
Характер захисних заходів залежить від часу, що минув з моменту виникнення небезпеки радіоактивного зараження. Основні методи захисту населення від зовнішнього опромінення та надходження радіонуклідів у організм з повітрям, водою та їжею зводяться до обмеження перебування людей на забрудненій місцевості. їх можна розмістити у тимчасових укриттях, герметизованих приміщеннях, евакуювати. Звичайно, потрібно виключити вживання продуктів і води, забруднених радіонуклідами. В ранній період (до однієї доби) необхідно приймати препарати, що містять Іод (наприклад, йодид калію), оскільки щитовидна залоза дуже швидко накопичує радіоактивний Іод-132 з періодом напіврозпаду 2 доби. Після цього терміну вживання препаратів Іоду недоцільне, у деяких випадках навіть шкідливе. Слід зазначити, що вживання спиртових розчинів йоду не допоможе, а тільки спричинить зайве подразнення слизових оболонок шлунка, тому що всі елементи потрапляють в організм лише у вигляді йонів.
Враховуючи можливість потрапляння радіоактивних речовин з повітрям у легені, для їх захисту слід використовувати респіратори. Дуже небезпечно палити у забрудненому повітрі, оскільки паління сприяє надходженню радіонуклідів у організм. Крім того, тютюн містить речовини, що посилюють дію радіації (радіосенсибілізатори).
На першому етапі після евакуації тіло людини необхідно промити струменем води протягом 15 хв з використанням мийних засобів. Рот, очі і ніс треба прополоскати 1 % -вим розчином соди. Всі губки і тампони, які застосовувалися для миття, слід зібрати, помістити у герметичні банки та направити на радіологічне дослідження. їх не можна закопувати і категорично забороняється спалювати. Обов'язковим є багаторазове промивання шлунка і кишечника волою.
Стронцій-90 набагато швидше видаляється з організму за умови частого вживання молока і продуктів, що містять Кальцій.
Дози
| Поглинена доза, Гр | Наслідки | Прояв |
| менше 0,1 | Спадкові порушення (генетичні ефекти), які рідко виникають. | У потомстві |
| 0, 1 - 1,0 | Віддалені наслідки (соматичні ефекти). | Через кілька років |
| 1,0 - 2,0 | Легка форма променевої хвороби. Ослаблений імунітет. | Через кілька місяців |
| 2,0 - 3,0 | Гостра форма променевої хвороби. | Через 1 - 2 місяці |
| 3,0 - 10, 0 | Середня форма променевої хвроби, що переходить у важку. Ураження кісткового мозку. | Через 12 - 30 діб |
| 10, 0 - 50, 0 | Кишкова форма променевої хвороби. | 7 - 10 діб |
| 50 - 100 | Токсична форма променевої хвороби. | 4 - 8 діб |
| понад 100 | Церебральна форма променевої хвороби. | Кілька годин |
Ступінь радіаційної небезпеки у випадку внутрішнього опромінення людини визначає ряд параметрів. Серед них важливе місце займає термін перебування випромінювача в організмі. Він визначається періодом радіоактивного напіврозпаду та періодом біологічного напіввиведення.
На піддослідних тваринах встановлено, що у випадку надходження радіонуклідів до організму через декілька хвилин вони з'являються у крові і досягають максимуму. Впродовж 15-20 діб спостерігається зниження концентрації до відповідного рівня, який може зберігатися постійним впродовж декількох місяців. При цьому концентрація в крові стає меншою, ніж у тканинах.
Час перебування випромінювача в організмі визначає довго-плинність опромінення тканин, які прилеглі до місця його локалізації.
При розрахунках допустимих величин внутрішнього опромінення враховують ефективний період, за який із організму видаляється радіоактивна речовина. Це може трапитись внаслідок її розпаду і внаслідок звичайних процесів виділення.
Біологічні періоди напіввиведення становлять від декількох годин (гази Kr, Xe, Rn, Tn) і практично до нескінченності (Sr, Y. Ra, Pu). Наприклад, для трансуранових елементів період напіввиведення складає для кісткової тканини щурів 1300-1500 діб, собак - 16-27 років, людини - 140-200 років.
Період Напіврозпаду для деяких радіонуклідів має такий строк:
- вуглець-14 - 5600 років;
- стронцій-89 - 50 діб;
- йод-131 - 8 діб;
- йод-133 - 20 годин;
- радій-226 - 1600 років.
1. Войцицький В.М. Радіобіологія. 1990.
2. Екологічні проблеми: що відбувається, хто винуватий і що робити?: Навчальний посібник/Під ред. проф. В.И. Данилова-Данильяна. М.: Изд-У МНЭПУ, 1997. 332 с.
3. Ревелль П., Ревелль Ч. Середовище нашого перебування. В 4 кн. Кн. 3. Енергетичні проблеми людства/Пер. с англ. М.; Наука, 1995. 296с.
4. Міллер Т. Життя в навколишнім середовищі/Пер. с англ. В 3 т. Т.1. М., 1993; Т.2. М., 1994.
5. Небілий Б. Наука про навколишнє середовище: Як улаштований мир. В 2 т./Пер. с англ. Т. 2. М., 1993.