За наявності корупції, організованої злочинності прийняття цієї норми означатиме кінець забезпеченню законності, захисту прав людини та інтересів держави у кримінальному судочинстві. Запропонована норма суперечить принципу публічності, оскільки в Україні кримінальний процес не має позовного характеру, при якому долю справи вирішують сторони, а відмова прокурора від обвинувачення може бути помилковою, незаконною, мати суто суб'єктивну спрямованість і суперечити вимогам прокурора, який затвердив чи склав обвинувальний висновок з цієї справи.Найбільш принциповими і значними в теоретичному та практичному плані є проблеми визначення в законі предмета, об'єкта, завдання з усіх функцій прокуратури. В основу предмета нагляду покладається стан додержання законів, прав і свобод громадян у суспільних відносинах, передбачених Конституцією України. Завдання прокуратури поділяються на загальні і ті, що повинні виконуватися в окремих галузях прокурорського нагляду. У будь-якому випадку органи прокуратури повинні залишатися самостійною, високопрофесійною, доступною для населення службою законності, важливим ланцюгом у багатоканальній системі забезпечення законності, зміцнення правопорядку і реального захисту конституційних прав та свобод громадян, а реформування прокуратури має бути виваженим, науково обґрунтованим, без ризикових експериментів на правах і свободах людей, без сліпого копіювання правових інститутів зарубіжних країн. Становлення України як самостійної держави супроводжується складними і суперечливими проблемами, у тому числі загостренням успадкованих „хвороб" минулої соціально-політичної системи. Серед них, чи не найперше місце за своєю масштабністю і глибиною проникнення в суспільний організм займає злочинність, насамперед організована, яку не без підстав характеризують як найвищу стадію криміналітету.[3]Як відомо перші організовані злочинні угруповання створювалися в основному з метою рекету з числа деяких колишніх спортсменів. Згодом їх лідери користуючись економічною кризою та недосконалістю законодавства, і перейшли з кримінально-бандитського напряму до бізнесу. Вони знов таки нечесним шляхом, примножують сьогодні свої капітали, відмиваючи „брудні" кошти, створюють розгалужену мережу фірм та інтенсивного скуповують нерухомість. Для штучного підняття свого іміджу вдаються до благодійних акцій і через засоби масової інформації впливають на громадську думку. Деякі з ватажків „протягнули" своїх ставлеників або самі спромоглися стати депутатами Рад різних рівнів. Через підкуп, шантаж та погрози вони впливають на владні структури, лобіюють прийняття вигідних їм рішень. Тому не випадково міжнародною науково-практичною конференцією з питань боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом рекомендовано виробити загальнодержавну стратегію і систему боротьби з організованою злочинністю в Україні спрямувавши їх на вирішення невідкладних практичних завдань і відповідних проблем на перспективу.[4]
РОЗДІЛ ІІ. ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ
Соціально-економічні та політичні перетворення, які виникли в Україні, вимагають теоретичного осмислення пов’язаних з цим проблем.
Це насамперед стосується питань реформування української економіки, переходу її від командно-адміністративних до ринкових методів господарювання.
Необхідною умовою успішного завершення цих процесів є забезпечення режиму законності в країні. У вирішенні цієї задачі значна роль належить діяльності органів прокуратури, здійснюючих нагляд за дотримуванням та правильним застосуванням законів.
Розмовляючи про місце та призначення прокуратури у системі державних органів, слід підкреслити необхідність збереження наглядової функції прокуратури, у тому числі, загального нагляду. Це можна пояснити поширюванням порушень законності, зокрема, з боку державних органів та посадових осіб; складностями пов’язаними з зверненням до судового захисту прав; непрофесіоналізму і низькою активністю контролюючих органів.[5]
Життя потребує кардинального наведення порядку у системі банківських та кредитно-фінансових відносин. Проведенні прокуратурою перевіркидодержання банківського законодавства у ряді областей України виявили численні порушення при кредитуванні суб'єктів підприємства, халатного відношення посадових осіб банків до виконання службових обов’язків.
У період переходу до ринкової економіки перед прокуратурою стоять задачі, пов'язанні з захистом прав та законних інтересів громадян, представляючих невід'ємну частину організаційно-правових гарантій прав та свобод людини.
Необхідно удосконалити практику прокурорського нагляду у сфері приватизації, тому що саме тут інтереси держави більш всього порушуються знижуванням оцінки об'єктів приватизації, недотриманням умов купівлі-продажу невеликих державних підприємств.
Всебічний аналіз сформованого у країні стану законності і правопорядку свідчить про всезагальну безвідповідальність, що обумовлено негативними процесами політичного та економічного характеру.
Поляризація суспільства торкнулась і кримінальних правовідносин. Злочинне середовище все більш чітко розподіляється на „білокомірну", яка „орудує” у сфері економіки, кредитно-банківських та фінансових системах, зовнішніх відносин. Ця „п'ята влада" все відчутніше впливає на суспільно-політичні процеси, заважає нормальному розвитку демократичних відносин, подальшому розвитку державності.[6]
Тому, необхідною умовою продовження цих процесів є забезпечення режиму законності в країні. У вирішенні цієї задачі значна роль належить органам прокуратури, здійснюючим нагляд за дотриманням та правильним і застосуванням законів, та органам відомчого (підвідомчого) контролю у сфері господарювання та підприємства.
Зважаючи, що порушення прав та свобод громадян носить, можна сказати і глобальний характер, органи прокуратури особливу увагу приділяють відновлюванню цих прав.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Шумський П.В. Прокуратура України. - К.: Вентурі. - 2002. - С.6-7.
2. Стратегія і досвід боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом // Матеріали міжнародної наукової конференції. - К.,2005. - С.43-47.
3. Корнієнко М. Стан та деякі проблеми боротьби з організованою злочинністю в столиці України. // Право Украіни. - 2001. - №11. - С.17-18.
4. Ясинський Г. Прокурорський нагляд в сфері економіки. // Юридичний вісник. - 2007. -. №3. - С.78-81.
5. Середа Г. Прокурорський нагляд і відомчий контроль у сфері господарювання та підприємства, законність і обґрунтованість заяв і повідомлень про злочин. // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №3. – С.11-14
[1] Шумський П.В. Прокуратура України. - К.: Вентурі. - 2002. - С.6-7.
[2] Шумський П.В. Прокуратура України. - К.: Вентурі. - 2002. - С.6-7.
[3] Стратегія і досвід боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом // Матеріали міжнародної наукової конференції. - К.,2005. - С.43-47.
[4] Корнієнко М. Стан та деякі проблеми боротьби з організованою злочинністю в столиці України. // Право Украіни. - 2001. - №11. - С.17-18.
[5] Ясинський Г. Прокурорський нагляд в сфері економіки. // Юридичний вісник. - 2007. -. №3. - С.78-81.
[6]Середа Г. Прокурорський нагляд і відомчий контроль у сфері господарювання та підприємства, законність і обґрунтованість заяв і повідомлень про злочин. // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №3. – С.11-14