Перевірка технічних обмежень:
Перевіримо напругу в середині лінії 2:
Таким чином, у цьому режимі необхідно встановити тільки 2 синхронних компенсатори типу КСВБ-100-11 на проміжній підстанції.
Під синхронізаційним режимом розуміється режим однобічного включення передачі, коли лінія головної ділянки відключена з якої-небудь однієї сторони - або з боку проміжної підстанції, або з боку станції. З іншої сторони ця лінія включена під напругу. Якщо головна ділянка має 2 ланцюга, то під напругою перебуває тільки один ланцюг, друга відключена із двох сторін.
У цьому випадку лінія головної ділянки передачі включена з боку станції й відключена на проміжній підстанції. При цьому проміжна підстанція зберігає живлення від прийомної системи по другій ділянці передачі.
Мал.7. Схема заміщення електропередачі в режимі синхронізації на шинах проміжної підстанції.
Параметри елементів схеми заміщення:
Лінія 1:
2 автотрансформатори 330/220 кВ (АТ):
Розрахуємо ділянку електропередачі "система - проміжна підстанція"
Оскільки напруга на шинах системи у всіх режимах незмінно, те U3 = 330 кВ.
Методом систематизованого підбора знаходимо
Автотрансформатор АТДЦТН - 240000/330/220 не має РПН із боку СН
= 297,75 кВ
Потужність синхронного компенсатора:
Тепер розрахуємо першу ділянку електропередачі.
Один ланцюг лінії 1 відключений, на ГЕС запускають 1 генератор.
Умова точної синхронізації: U2 = U2X
На шинах ВН станції необхідно мати напругу:
При знаходженні UГ у припустимих межах напруга U2X на відкритому кінці лінії буде перевищувати U2; для виходу із цієї ситуації необхідно наприкінці лінії встановити шунтувальні реактори. Визначимо необхідна їхня кількість:
У розрахунку будемо зневажати активною потужністю в лінії на неодруженому ходу.
Установлюємо на початку першої ділянки електропередачі групу реакторів 3ЧРОДЦ - 60000/500 з метою поглинання реактивної потужності, що стікає з лінії до генераторів (інакше UГ < UГ. ДОП.). Тоді: